05.09.2023 року м. Дніпро Справа № 904/656/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023р. та
на додаткове рішення Дніпропетровської області від 20.04.2023р.
(суддя Бажанова Ю.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 05.04.2023р.,
повний текст додаткового рішення складено 20.04.2023р.) у справі
за позовом: Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича, м. Дніпро
про стягнення 9 962,00 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича на свою користь 9 962,00 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ТЗ-90/08/19-Н, про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах від 07.08.2019р. в частині недотримання відповідачем обов'язку сплачувати винагороду, у період з березня 2022 р. по липень 2023 р. (в частині, що підлягає сплаті на користь позивача).
07.04.2023р. від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до господарського суду надійшло клопотання, в якому заявник просить вирішити питання, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича на свою користь 10 000,00грн..
2. Короткий зміст рішення та додаткового рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023р. позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" 9 962,00 грн. заборгованості, 2 684,00 грн. судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023р. заяву задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" 2 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. У решті стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеними рішеннями суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Фізична особа-підприємець Колесник Олександр Олександрович, в якій просить рішення суду від 05.04.2023р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Додаткове рішення суду від 20.04.2023р. Скаржник просить також скасувати.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що Додатковою угодою від 06.07.2022р., Договір № ТЗ-90/08/19-Н від 07.08.2019 р. було розірвано за взаємною згодою сторін, з 28.02.2022 р., а тому, за згодою сторін, будь-які права та обов'язки за цим Договором припинено з 28.02.2022 року. Станом на момент припинення Договору (на 28 лютого 2022 року) між Відповідачем та Позивачем підписано Акт звіряння взаєморозрахунків, за яким у Апелянта відсутня заборгованість перед Позивачем.
Скаржник зазначає на тому, що Права за Договором № ТЗ-90/08/19-Н від 07.08.2019 року, Апелянт припинив використовувати з 28.02.2022 р., що підтверджується укладеним ним Договором № ТЗ-2022/07/34 від 01.07.2022 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТММ-ЮКРЕЙН», а тому твердження Позивача про те, що Відповідач безпідставно використовує твори не відповідає дійсності. У Позивача відсутні акти прийому-передачі наданих послуг за договором у спірний період, що підтверджують дійсність надання ним роялті, звіти про використання творів (музичних композицій) та будь-які інші докази на підтвердження договірних відносин з Відповідачем.
До апеляційної скарги відповідачем додані матеріали, які не були подані до суду першої інстанції та не досліджувались судом першої інстанції.
Разом з тим, Апелянт просить суд визнати поважними причини неподання доказів до суду першої інстанції, посилаючись на те, що не брав участі при розгляді справи в суді першої інстанції бо не був проінформований про існування судової справи № 904/656/23, оскільки був мобілізований на військову службу до лав збройних сил України, у зв'язку з цим, був та залишається обмежений в своєчасному доступі до цивільної інформації, в можливості здійснення комунікацій, та можливості здійснювати своєчасний захист своїх прав та свобод.
Крім того, Скаржник зазначає, що на момент подачі апеляційної скарги, орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу складає 8526,00 грн. (ознайомлення з матеріалами справи - 1000,00 грн., складання правової позиції - 500,00 грн., збір доказів - 500,00 грн., отримання судових рішень 500,00 грн., підготовка та подача клопотання про поновлення строку - 1500,00 грн., підготовка та подання апеляційної скарги - 1500,00 грн., оплата судового збору - 4026,00 грн.).
Скаржник вважає, що в апеляційній скарзі наведено достатньо доказів того, що Відповідач жодним чином не порушив права Позивача, суворо дотримувався умов договору до моменту його розірвання, та не має жодної фінансової заборгованості перед Позивачем, а тому в разі якщо, рішення Господарського суду Дніпропетровської області прийняте 05.04.2023 р. буде скасовано, скасуванню буде підлягати і додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області прийняте 20.04.2023 року по справі №904/656/23.
У відповіді на відзив на апеляційну скаргу, щодо аргументації адвоката Позивача стосовно заперечення перемов між Апелянтом та Позивачем Скаржник зазначає наступне.
З моменту укладання Договору №ТЗ-90/08/19-Н від 07.08.2019 р., по момент припинення, співробітники Апелянта спілкувались з уповноваженою особою Позивача: Артеменко Яною Василівною, яка працювала на посаді юриста та здійснювала супровід вищезазначеного договору. ОСОБА_1 , здійснювала комунікацію з співробітниками Апелянта, узгоджувала акти звірки взаєморозрахунків, отримувала та передавала всю необхідну для роботи договору інформацію. Перемови, щодо розірвання Договору №ТЗ-90/08/19-Н від 07.08.2019 року було розпочато ще з січня 2022 року, після отримання Апелянтом листа про підвищення вартості роялті. Перемови проводились через ОСОБА_2 . Саме вона передала Апелянту документи які визивають сумніви у адвоката Позивача. У Апелянта не було жодних сумнівів щодо справжності отриманих документів тому що, інформація яка містилась в актах звіряння взаєморозрахунків співпадала з інформацією з бухгалтерського обліку Апелянта, бланки та печатки на документах були відповідними до попередніх версій документів та інше. З 24.02.2022 р. було повністю було припинено функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, який містить інформацію та в якому проводяться всі реєстраційні дії щодо бізнесу, тому, на момент отримання додаткової угоди та припинення Договору №ТЗ-90/08/19-Н від 07.08.2019 р., Апелянт не мав змоги звірити чи відповідає інформація про підписантів додаткової угоди з ЄДРПОУ. Крім того, Позивачем не надано жодного доказу про повідомлення Апелянта про зміну керівництва, тому у Апелянта не було жодної можливості перевірити отримані документи.
Апелянт вважає, що примушення до договірних відносин, тим більше, що Позивачем Апелянту не надається жодних послуг, є неприпустимі. Принцип свободи договору як один із загальних принципів цивільного законодавства закріплений у статтях 3, 6 і 627 Цивільного кодексу України. Як зазначено у ст. 627 Цивільного кодексу, відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового договору, вимог розумності та справедливості.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Спілка просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/656/23 від 05.04.2023 року та Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/656/23 від 20.04.2023 залишити без змін.
В обгрунтування своїх заперечень, Позивач зазначає на тому, що повністю заперечує факт перемов з Відповідачем про розірвання Договору та підписання Додаткової угоди про розірвання Основного договору, а також акту звіряння. Позивач вважає нікчемною Додаткову угоду до Договору № ТЗ - 90/08/19-Н від 07.08.2019 р. від 06.07.2022 р., оскільки такий документ, на думку Позивача, підроблений, оскільки ним не підписувався.
Позивач звертає увагу суду на те, що в Додатковій угоді, яку додає апелянт підписи Генерального директора Приватної організації «Української ліги авторських і суміжних прав» (далі - ПО «УЛАСП») та Приватної організації «Організації колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - ПО «ОКУАСП») ОСОБА_3 різні та не співпадають між собою.
Також, Позивач звертає увагу на те, що в Додатковій угоді від 06.07.2022 р. Генеральним директором ГС УЛАСП є Нікін Олександр Іванович, а Генеральним директором ПО УЛАСП, ПО ОКУАСП є Коваленко Ігор Анатолійович, хоча з 01.06.2022 р. Генеральним директором ГС УЛАСП є Коваленко Ігор Анатолійович, а Генеральним директором ПО УЛАСП та ПО ОКУАСП є Савченко Олексій Григорович, що підтверджується Наказами про вступ на посаду Генерального директора № 2-К, № 5-К, № 10-К від 01.06.2022 р..(Додаток №1). Саме це, на думку Позивача, і доказує нікчемність Додаткової угоди та необізнаність особи, яка її робила.
Позивач стверджує, що про існування даної Додаткової угоди Позивач не знав та ставить під сумнів наявність оригіналу Додаткової угоди. Виходячи з цього, Позивач просить суд до прийняття цього доказу витребувати у Відповідача оригінал Додаткової угоди до Договору № ТЗ -90/08/19-ІІ від 07.08.2019 р. від 06.07.2022 р..
Позивач вважає, що Додаткове рішенням Господарський суд міста Києва у справі №904/656/23 було прийняте судом першої інстанції з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, а також є законним та обґрунтованим, тому не підлягає зміні.
Щодо орієнтовного розрахунку витрат на правову допомогу Відповідача, Позивач зазначає, що заперечує проти заявлених відповідачем витрат на правову допомогу, а повні заперечення щодо заявлених Відповідачем витрат на правову допомогу будуть надані Позивачем після отримання від Відповідача відповідної заяви з документами та остаточною сумою.
Крім того, Позивач просить прийняти заяву про те, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, будуть подані докази витрат на правову допомогу. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які очікує понести ГС «УЛАСП» становлять 10 000 грн..
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В..
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2023р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023р. та на додаткове рішення Дніпропетровської області від 20.04.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023р. та додаткового рішення Дніпропетровської області від 20.04.2023р. у справі № 904/656/23, на час розгляду апеляційної скарги.
Від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявлено клопотання про витребування у Відповідача оригіналу Додаткової угоди до Договору № ТЗ -90/08/19-Н від 07.08.2019 року від 06.07.2022 року. В обгрунтування свого клопотання заявник вказує на те, що Позивач повністю заперечує факт розірвання Договору та укладання Додаткової угоди, а також вважає Додаткову угоду підробкою.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 22.08.2022 р., у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Орєшкіної Е.В., Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.
Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо розгляду заяви про витребування у Скаржника оригіналу документу по справі, тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2023р. задоволено клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", про витребування у Відповідача оригіналу Додаткової угоди до Договору № ТЗ -90/08/19-Н від 07.08.2019 року від 06.07.2022 року. Фізичній особі-підприємцю Колеснику Олександру Олександровичу надати Центральному апеляційному господарському суду оригінал Додаткової угоди до Договору № ТЗ -90/08/19-Н від 07.08.2019 року від 06.07.2022 р. (доданий до апеляційної скарги у копії) протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали, для огляду.
25.08.2023р. представником Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича до суду подано оригінал Додаткової угоди до Договору № ТЗ -90/08/19-Н від 07.08.2019 року від 06.07.2022 р..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.09.2023р., колегією суддів у складі: судді-доповідача Кощеєва І. М., суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О., апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023р. та на додаткове рішення Дніпропетровської області від 20.04.2023р. у справі №904/656/23 прийнято до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
07.08.2019р. між Фізичною особою - підприємцем Колесником Олександром Олександровичем (користувач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжна організація), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторська організація) та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (організація) було укладено Договір № ТЗ-90/08/19-Н, про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах (договір), відповідно до п. 1.1 якого користувач доручає організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Відповідно до п. 1.2 договору, сторони передбачають особливий порядок перерахування коштів від користувача до Авторської Організації та Суміжної Організації, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав.
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком до 31.12.2020р. (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1. договору).
Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком до 31.12.2020р. (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2. договору).
Пунктом 3.3. договору визначено, що за договорами, зазначеними в п.п. 3.1. та 3.2. користувач здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські так і за суміжні права (єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права)в розмірі, що зазначений у додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок організації. Організацією може надсилатися користувачу рахунок-фактура в електронній формі, підписаний із використанням електронного цифрового підпису за допомогою системи електронного документообігу.
Механізм розстрочки, передбачений договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього (п. 3.4 договору).
Згідно з п. 3.5. договору, визначено, що отриманий організацією від користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується організацією на рахунок суміжної організації та на рахунок авторської організації. Пропорції щодо перерахування на суміжну організацію та на авторську організацію дотримуються організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати суміжна організація, а інші 50% - авторська організація.
Відповідно до п. 4.3. договору, надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у Додатках №1 та №2 до цього договору. Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток №1 та Додаток №2 до цього договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких користувач отримує дозволи використовувати об'єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку №3 до цього договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку №3 та в Додатках №1 та №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) користувачем на рахунок організації встановлений цим договором та Додатком №3 до нього, при цьому, порядок сплати винагороди роялті організації (від імені і за рахунок користувача) на користь авторської організації та суміжної організації встановлений також відповідно Додатками №1 та №2 до цього договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до цього договору.
Відповідно п. 1.1. Додатку № 1до договору, всі права і обов'язки за договором про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (ліцензійна угода) стосується строку до 31.12.2020 (із відповідною пролонгацією).
Відповідно до п. 5.1. Додатку №1 до договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону при припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання Об'єктів суміжних прав, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї Ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку) із зазначенням вказаних у цій Ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди (через що Ліцензійна угода продовжить свою дію па той самий строк), то розмір платежів збільшується на 12% і так кожного разу, коли дія договору буде продовжена. Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) є обов'язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді, коли до нього звернеться суміжна організація (п. 5.2. Додатку №1 до договору).
Відповідно п. 1.1. Додатку № 2 до договору, всі права і обов'язки за договором про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (ліцензійна угода) стосується строку до 31.12.2020р. (із відповідною пролонгацією).
Відповідно до п. 5.1. Додатку №2 до договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону при припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання Об'єктів авторського права, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї Ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку) із зазначенням вказаних у цій Ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди (через що Ліцензійна угода продовжить свою дію па той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов'язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли Договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді, коли до нього звернеться авторська організація (п. 5.2. Додатку №2 до договору).
Відповідно до пункту 1 Додатку №3 до договору, закладом, у якому користувач здійснює використання Об'єктів суміжних прав та Об'єктів авторського права фітнес-центр "Цунамі", загальною площею 486 кв.м.
Згідно із п. 3 Додатку №3 до договору, єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок організації відповідно до умов основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав); він сплачується не пізніше, ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).
Як зазначає позивач, відповідачем було сплачено 33 761,16 грн. за договором та повністю сплачено суму роялті за 2 роки дії договору за період з серпня 2019 р. по липень 2021 року.
Дата сплати Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права настала 25.02.2022р.. Механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє відповідно до п. 3.4. договору, строк оплати для відповідача на момент подання позову настав щодо 1 (одного) повного року.
Оскільки, механізм (режим) розстрочки є таким, що вже не діє, відповідно до п. 3.4. договору, відповідач має сплатити за цей період «у вигляді повної передоплати».
Тому позивач нарахував за третій рік дії договору заборгованість, у розмірі 14 064,00 грн..
Позивач зазначає, що відповідач сплатив суму боргу, за період з серпня 2021 р. по лютий 2022 р., включно, у розмірі 8 204,00 грн..
Тому за третій рік договору у відповідача виникла заборгованість, в розмірі 5 860,00 грн..
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" повідомляє, що від Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича не надходило належного повідомлення про припинення договору у строк, передбачений ліцензійними угодами. Отже договорі був автоматично пролонгований на один рік з 07.08.2022р. до 07.08.2023р..
Дата сплати щодо платежу щодо четвертого року дії договору - року, дія договору у який є автоматично пролонгованою, настала 27.07.2022р..
Отже, за четвертий рік дії договору у відповідача виникла така заборгованість у розмірі 14 064,00 грн..
Відповідно, сума заборгованості за два роки дії Договору у Відповідача перед Позивачем складає: 5 860,00 грн. (сума боргу за третій рік дії договору) + 14 064,00 грн. (сума боргу за четвертий рік дії договору) = 19 924,00 грн..
Позивачеві належить 50% від винагороди, що підлягає перерахуванню відповідачем на рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав», що дорівнює 9 962,00 грн., та складається з наступного періоду дії договору:
-третій рік дії договору, що складається з дванадцяти місяців (з серпня 2021 р. по липень 2022 р., включно), борг за який складається з нарахування до сплати за п'ять місяців, дата несплати якого настала 25.02.2022р., що складає 5 860,00 * 50% = 2 930,00 грн.;
-четвертий рік дії договору, що складається з дванадцяти місяців (з серпня 2022 р. по липень 2023 р., включно), борг за який складається з нарахування до сплати за дванадцяти місяців, дата несплати якого настала 27.07.2022р., що складає 14 064,00 * 50% = 7032,00 грн..
Отже, як наголошує Позивач, загальна заборгованість Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича перед Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав", за період з березня 2022р. по липень 2023р., становить 9 962,00 грн., що і стало причиною виникнення спору.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Крім того, місцевий господарський суд знайшов підстави для задоволення заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення про часткове відшкодування витрат, понесених останнім на на правничу допомогу, на суму 2 000,00 грн..
Посилаючись на відсутність боргу, Відповідачем до апеляційної скарги додано додатковий доказ - копію Додаткової угоди від 06.07.2022 до Договору №ТЗ-90/08/19- Н від 07.08.2019р..
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як зазначалося вище за текстом постанови, до апеляційної скарги додано додатковий доказ - копію Додаткової угоди від 06.07.2022р. до Договору №ТЗ-90/08/19- Н від 07.08.2019 р..
Позивач, заперечуючи факт підписання ним Додаткової угоди від 06.07.2022р. до Договору №ТЗ-90/08/19- Н від 07.08.2019 р., вважаючи її підробленою, заявив клопотання про витребування у Відповідача оригіналу вказаної додаткової угоди.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2023р. задоволено клопотання Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", про витребування у Відповідача оригіналу Додаткової угоди до Договору № ТЗ -90/08/19-Н від 07.08.2019 року від 06.07.2022 року. Фізичній особі-підприємцю Колеснику Олександру Олександровичу надати Центральному апеляційному господарському суду оригінал Додаткової угоди до Договору № ТЗ -90/08/19-Н від 07.08.2019 року від 06.07.2022 р. (доданий до апеляційної скарги у копії) протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали, для огляду.
25.08.2023р. представником Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича до суду подано оригінал Додаткової угоди до Договору № ТЗ -90/08/19-Н від 07.08.2019 р. від 06.07.2022 р., який був оглянутий Центральним апеляційним господарським судом.
Господарський процесуальний кодекс допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона, якщо скаржником доведено винятковість такого випадку.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, колегія суддів звертається до висновку щодо застосування приписів ст.ст. 80, 269 ГПК України, який викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019р. у справі № 916/3130/17, від 18.06.2020р. у справі № 909/965/16, від 26.02.2019р. у справі № 913/632/17 згідно з яким, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному разі - апелянта).
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає (правова позиція Верховного Суду, наведена у постанові від 16.06.2021р. у справі № 915/2222/19).
В обґрунтування наявності виняткових обставин, які зумовили неподання зазначеного доказу до суду першої інстанції, скаржник послався на те, що не брав участі при розгляді справи в суді першої інстанції бо не був проінформований про існування судової справи № 904/656/23, оскільки був мобілізований на військову службу до лав Збройних сил України, у зв'язку з чим, був та залишається обмежений в своєчасному доступі до цивільної інформації, в можливості здійснення комунікацій, та можливості здійснювати своєчасний захист своїх прав та свобод. В якості доказу перебування Апелянта в лавах збройних сил України, до апеляційної скарги додано довідку з військової частини НОМЕР_1 за № 1040 від 03.05.2023р..
Дослідивши дані докази, виходячи з обставин винятковості їх неподання суду першої інстанції та з метою дослідження всіх обставини справи, колегія суддів вважає наведені відповідачем обставини неподання до суду місцевого господарського суду доказів, такими, що об'єктивно унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, як доведення обставин справи, на які посилається відповідач.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приймає надані відповідачем додаткові докази і здійснює розгляд скарги з їх урахуванням.
Предметом апеляційного перегляду є вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором від 07.08.2019р. № ТЗ-90/08/19-Н, про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах, за період з березня 2022 р. по липень 2023р..
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Укладений Договір з додатками за своєю правовою природою є ліцензійним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Частинами 3-6 ст. 1109 Цивільного кодексу України встановлено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Як вже було вищезазначено, 07.08.2019р. між Фізичною особою - підприємцем Колесником Олександром Олександровичем (користувач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжна організація), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторська організація) та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (організація) було укладено Договір № ТЗ-90/08/19-Н, про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах (договір), відповідно до п. 1.1 якого користувач доручає організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком до 31.12.2020 р. (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1. договору).
Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком до 31.12.2020р. (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2. договору).
Відповідно п. 1.1. Додатку № 1 до договору, всі права і обов'язки за договором про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (ліцензійна угода) стосується строку до 31.12.2020р. (із відповідною пролонгацією).
Відповідно до п. 5.1. Додатку №1 до договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону при припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу, коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання Об'єктів суміжних прав, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї Ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку) із зазначенням вказаних у цій Ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди (через що Ліцензійна угода продовжить свою дію па той самий строк), то розмір платежів збільшується на 12% і так кожного разу, коли дія договору буде продовжена. Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) є обов'язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді, коли до нього звернеться суміжна організація (п. 5.2. Додатку №1 до договору).
Відповідно п. 1.1. Додатку № 2 до договору, всі права і обов'язки за договором про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (ліцензійна угода) стосується строку до 31.12.2020р. (із відповідною пролонгацією).
Відповідно до п. 5.1. Додатку №2 до договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
Відповідно до п. 1 Додатку №3 до договору, закладом, у якому користувач здійснює використання Об'єктів суміжних прав та Об'єктів авторського права фітнес-центр "Цунамі", загальною площею 486 кв.м.
Згідно із п. 3 Додатку №3 до договору, єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок організації відповідно до умов основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав); він сплачується не пізніше, ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується).
Як зазначає позивач, загальна заборгованість Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича перед Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав", за період з березня 2022р. по липень 2023р., становить 9 962,00 грн..
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем факту неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором № ТЗ-90/08/19-Н від 07.08.2019р., про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах зобов'язань, в частині сплати Єдиного сукупного платежу за майнові права (роялті), за період з березня 2022 р. по липень 2023р., а відтак із правомірності заявлених позовних вимог, про стягнення заборгованості.
Колегія суддів не погоджується з вищенаведеним висновком Господарського суду Дніпропетровської області про задоволення позову, з огляду на наступне.
З наданих в матеріали справи нових доказів, судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.07.2022р., між сторонами укладено Додаткову угоду, за умовами якої сторони дійшли згоди розірвати з 28.02.2022 р. Договір № ТЗ-90/08/19-Н від 07.08.2019 р., відтак з цієї дати припиняються будь-які права та обов'язки за цим Договором. Ця Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами.
Зазначена додаткова угода підписана представниками сторін та скріплена їхніми печатками.
Колегія суддів зауважує, що підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасників правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Наявність печатки на додатковій угоді до договору є свідченням скріплення самого документу. (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.01.2020р. у справі № 5023/5027/12 та від 07.03.2018р. у справі № 910/23585/16).
Відповідно до статті 58-1ГК України, суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 06 листопада 2018 року у справі №910/6216/17, від 05 грудня 2018 року у справі №915/878/16, від 03 лютого 2020 року у справі №909/1073/17, від 18 серпня 2020 року у справі №927/833/18), встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, накладних, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
З'ясування відповідних питань і оцінка пов'язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі №918/780/18 суд дійшов висновку, що з урахуванням приписів статті 181 ГК України та статті 207 ЦК України саме правочин (договір), а не підпис на документі скріплюється печаткою юридичної особи. Таким чином, наявність печатки на Додатковій угоді від 06.07.2022 р. до Договору № ТЗ -90/08/19-Н від 07.08.2019 р. свідчить про наявність волевиявлення сторін на її схвалення.
Отже, додаткову угоду до договору було укладено згідно вимог законодавства та волевиявлення сторін.
Між тим, Позивачем не було наведено фактів протиправності використання печатки підприємства іншими, окрім Генерального директора Нікіна О.І., особами чи доказів її втрати на момент укладення додаткової угоди до договору чи у період дії угоди, так само як і доказів звернення до правоохоронних органів у зв'язку з її неправомірним використанням матеріали справи не містять.
Відтак, вищенаведене в сукупності спростовує твердження Позивача про те, що Додаткова угода до договору № ТЗ-90/08/19-Н від 07.08.2019 р., між сторонами не укладалася.
Крім того, колегією суддів апеляційної інстанції досліджено Акт звіряння взаєморозрахунків, який містяться у матеріалах, підписаний між Відповідачем та Позивачем, станом на момент припинення Договору (на 28 лютого 2022 року), за яким у Апелянта відсутня заборгованість перед Позивачем. Зазначений документ скріплено печаткою підприємства.
Згідно п. 3 ст. 202 ГК України, до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору можуть здійснюватися за згодою сторін.
За приписами ч. ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Отже, законодавством передбачено, що правовим наслідком розірвання договору є відсутність договору як підстави, з якою закон пов'язує здійснення прав і виконання обов'язків сторонами за договором, а відтак, зобов'язання сторін, які виникли на підставі договору припиняються.
Зважаючи на вищевказане, всі зобов'язання Апелянта за Договором № ТЗ-90/08/19-Н від 07.08.2019р. припинились 28.02.2022 р., відтак, позовна вимога про стягнення заборгованості за договором від 07.08.2019р. № ТЗ-90/08/19-Н, про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах, за період з березня 2022 р. по липень 2023р. (в частині, що підлягає сплаті на користь позивача), є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Отже, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а зазначене рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, яким у позові слід відмовити.
Враховуючи те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області, ухвалене по суті спору у цій справі, за результатом його перегляду в апеляційному порядку скасоване, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023р. також підлягає скасуванню, як невід'ємна частина оскаржуваного Відповідачем ( ухваленого по суті спору) рішення суду попередньої інстанції, що нерозривно пов'язана з результатом вирішення спору по суті.
З огляду на викладене додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 р., що стосується розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, також підлягає скасуванню.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.
На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову у задоволені позову.
Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича підлягає задоволенню, а рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі мають бути скасовані.
10. Судові витрати
Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв'язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича, судові витрати, понесені Скаржником, підлягають відшкодуванню та покладаються на Громадську спілку "Українська ліга авторських та суміжних прав"( Позивач ).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2023р. у справі №904/1241/23 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023р. скасувати.
В задоволенні заяви Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з відповідача витрат позивача на правову допомогу відмовити.
Стягнути з Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" на користь Фізичної особи-підприємця Колесника Олександра Олександровича 4026,00 грн. судового збору на подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду, про що видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін