"12" серпня 2010 р. справа № 2а-917/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Чепурнова Д.В. Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Овчинніковій Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2009 року у справі № 2а-917/09 за позовом селянського господарства «ОСОБА_1»до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції Остапчука Василя Леонідовича, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
У вересні 2009 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції Остапчука Василя Леонідовича, в якому просив суд скасувати постанову Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції Остапчука Василя Леонідовича про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2009 року, як незаконну.
Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2009 року селянському господарству «ОСОБА_1»у задоволенні адміністративного позову до Остапчука Василя Леонідовича державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2009 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Розглядаючи по суті заявлений адміністративний позов та відмовляючи у задоволенні позовних вимог Селянському господарству «ОСОБА_1», суд першої інстанції виходив з того, що порушень з боку відповідача ст.19 та ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»не встановлено.
Колегія суддів вважає, що при розгляді в адміністративному провадженні позовних вимог селянського господарства «ОСОБА_1», суд першої інстанції не прийняв до уваги наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, та із суті заявленого позову, предметом даного спору є незгода позивача з діями відповідача - Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бобринецького районного управління юстиції Остапчука Василя Леонідовича, який відкрив виконавче провадження за наказом Господарського суду Кіровоградської області №9/54 від 10.08.2009р. про стягнення з селянського господарства «ОСОБА_1»на користь акціонерного комерційного банку «Форум»в особі Кіровоградської філії АКБ «Форум»453709,53грн.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасників цього оскарження, визначено розділом VII ЦПК України і статтею 121-2 ГПК України (судовий контроль за виконанням судових рішень). Відповідно до статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право оскаржити рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу (ЦПК України від 18 березня 2004 року), адже процес виконання судового рішення нерозривно пов'язаний зі справою, у якій суд надав захист. Так само рішення, дії чи бездіяльність державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів у господарських справах можуть бути оскаржені стягувачем, боржником або прокурором за правилами господарського судочинства (ст. 121-2 ГПК України)
Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Відповідно до частин другої та третьої вказаної статті, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Таким чином, суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження винесена за наказом №9/54 виданого 10 серпня 2009 року Господарським судом Кіровоградської області в порядку господарського судочинства, то і оскарження такої постанови повинно бути в порядку господарського судочинства.
З урахуванням вищенаведеного, колегія судів дійшла висновку про те, що даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинен вирішуватись господарським судом в порядку господарського судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, колегія суддів зазначає, що адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби учасниками виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, відносяться до предметної підсудності місцевих (окружних) адміністративних судів (ч. 2 ст. 18 КАС України), оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того чи оскаржується рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (ч.3 ст. 181 КАС України). При визначенні територіальної підсудності таких справ необхідно керуватися частиною другою статті 19 КАС України -вони підсудні окружному адміністративному суду за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу частково задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати і провадження по адміністративній справі - закрити.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 203, 205,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2009 року -скасувати та провадження по адміністративній справі закрити.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали складено 13 серпня 2010 року.
Головуючий: Л.М.Нагорна
Судді: Д.В.Чепурнов
А.В.Суховаров