16 вересня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6860/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою : Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області
до : Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області
про : скасування постанови № ВП №9763518 від 21.04.2009 про повернення виконавчого листа №1-144 від 24.10.2008 стягувачеві
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області до Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області про скасування постанови № ВП №9763518 від 21.04.2009 про повернення виконавчого листа №1-144 від 24.10.2008 стягувачеві.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Керуючись приписами ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор зазначив, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що в провадженні Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області на виконанні перебував виконавчий лист №1-144 від 24.10.2008 виданий на підставі вироку Новомиколаївського районного суду від 03.09.2008 про стягнення з засудженого ОСОБА_1 штрафу у розмірі 850 грн.
Постановою державного виконавця ВП №9763518 від 21.04.2009 на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю майна у боржника на яке може бути звернуто стягнення зазначений виконавчий лист повернуто до суду без виконання.
Прокурор вважає, що державним виконавцем не вжито всіх заходів щодо повного виконання рішення суду - не здійснено всіх дій щодо виявлення майна. У зв'язку з чим 12.08.2010 винесено протест, який 19.08.2010 відхилений Відділом ДВС Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області. У зв'язку з чим, прокурор звернувся до суду.
Відповідач позов не визнав у повному обсязі та зазначив, що державним виконавцем було вжито всіх заходів щодо встановлення майна боржника. Просить розглянути справу в порядку письмового провадження без участі представника.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Діяльність органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень здійснюється у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до п. 1.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, державний виконавець уживає заходів примусового виконання, якщо боржник не виконує добровільно рішення у встановлений виконавцем строк відповідно до статті 24 Закону. Заходами примусового виконання рішень зокрема є: звернення стягнення на грошові кошти боржника; звернення стягнення на інші види майна боржника.
Згідно п. 5.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, в провадженні Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області на виконанні перебував виконавчий лист №1-144 від 24.10.2008 виданий на підставі вироку Новомиколаївського районного суду від 03.09.2008 про стягнення з засудженого ОСОБА_1 штрафу у розмірі 850 грн.
Постановою державного виконавця ВП №9763518 від 21.04.2009 на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю майна у боржника на яке може бути звернуто стягнення зазначений виконавчий лист повернуто до суду без виконання.
Як встановлено прокурорською перевіркою, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області не вжито всіх заходів щодо виконання рішення суду.
Відповідно до п. 5 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.
Згідно абзацу 7 п. 4.11.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, виконавчий документ, який прийнятий державним виконавцем до виконання, і за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві зокрема якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника.
Відповідно до п. 4.11.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, про наявність обставин, зазначених у абзацах третьому - сьомому пункту 4.11.1 цієї Інструкції, державний виконавець складає акт (додаток 5).
Акт має бути перевірений начальником відповідного органу державної виконавчої служби на предмет правильності вказаних у ньому відомостей, у т. ч., чи вжиті державним виконавцем усі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника, правильності оформлення опису й оцінки майна з залученням до цього сторін або їх представників, його схоронності на день складання акта тощо. Уразі потреби при такій перевірці може бути викликаний і опитаний стягувач, чи немає в нього відомостей щодо наявності в боржника майна, не виявленого державним виконавцем при проведенні опису.
У разі встановлення перевіркою неповноти проведених виконавчих дій, з метою повного виконання рішення начальник органу державної виконавчої служби дає письмову вказівку державному виконавцю про вжиття додаткових заходів для розшуку майна боржника і його реалізації. Така вказівка приєднується до матеріалів виконавчого провадження.
Згідно ст. 5 Закону Країни «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідачем не надано суду доказів щодо вжиття державним виконавцем усіх необхідних заходів щодо розшуку майна боржника, а саме: не надано доказів направлення запитів та, відповідно отримання на них відповідей, до державної податкової служби щодо перебування боржника на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності та наявності рахунків боржника, до відділів Держкомзему та Земельного кадастру щодо можливої реєстрації за боржником права власності на земельні ділянки.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції Запорізької області при примусовому виконанні не було здійснено усіх вичерпних, передбачених Законом дій щодо встановлення майна чи коштів на які може бути звернене стягнення.
Відповідачем не надано суду доказів щодо вжиття державним виконавцем усіх необхідних заходів щодо розшуку майна боржника.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.
2. Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новомиколаєвського райнного управління юстиції №ВП 9763518 від 21.04.2009 про повернення виконавчого листа №1-144 від 24.10.2008 стягувачеві.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова проголошена у повному обсязі 16.09.2010.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева