ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" вересня 2023 р. справа № 300/4935/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Щадей Надія Василівна, звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не нарахування та невиплати з 01.12.2022 доплати до пенсії ОСОБА_1 , передбаченої постановою КМУ "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити з 01.12.2022 доплату до пенсії ОСОБА_1 , передбачену постановою КМУ "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що у липні 2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (надалі, також - Постанова № 713) Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області установило з 01.07.2021 щомісячну доплату до основного розміру пенсії позивача в сумі 2 000,00 грн. Після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 справа № 300/1514/22 відповідач припинив виплату зазначеної доплати згідно Постанови № 713. На подану заяву про нарахування та виплату такої доплати відповідач повідомив про відмову, оскільки після виконання рішення суду від 03.06.2022 справа № 300/1514/22 розмір пенсії збільшився більш як на 2 000 грн. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки, на його переконання, перерахунок пенсії, який здійснений на виконання рішення суду від 03.06.2022 справа № 300/1514/22 відбувся з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого виникло до 01.03.2018 та не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. З метою захисту порушеного права звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій залишено без руху.
Представником позивача у встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунено.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву та подав 18.08.2023 суду відзив на позовну заяву від 14.08.2023 із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Заперечення проти позову обґрунтоване тим, що після 01.03.2018 розмір пенсії позивача переглядався у зв'язку з виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 справа № 300/1514/22, у результаті чого розмір пенсії позивача збільшився більш ніж на 2 000,00 грн. Відтак, відповідач переконаний, що підстави для виплати щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, відсутні.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 позивачу встановлено щомісячну доплату у розмірі 2 000,00 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 справа № 300/1514/22 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франкіській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_2 з 77% до 70% грошового забезпечення та щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.01.2022 року № 11/7083. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 77% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.01.2022 року № 11/7083, з урахуванням проведених платежів.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 справа № 300/1514/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провело перерахунок пенсії позивача.
Під час проведення перерахунку відповідач припинив виплату доплати, встановленої Постановою № 713, оскільки після 01.03.2018 проведено перерахунок його пенсії на виконання рішення суду, в результаті чого розмір пенсії збільшився більше ніж на 2 000,00 грн, тому підстави для виплати щомісячної допомоги відповідно до Постанови № 713 відсутні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення виплати щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн відповідно до Постанови № 713, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі, також - Закон № 2262).
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закон провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частиною 3 статті 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за Законом №2262-ХІІ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ).
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №713, пунктом 1 якої установив з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника”), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом № 2262-XII, починаючи з 1 липня 2021 року.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2 000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2 000,00-2 700,00 грн.
Відтак, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
При цьому, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Вказана правова позиція відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, де Верховний Суд, здійснюючи тлумачення абзацу третього пункту 1 Постанови № 713, фактично виснував, що окрім наведеного безпосередньо в тексті цієї норми винятку ["крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. №2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника"], існує ще один вид перерахунку пенсії, який проводиться після 01.03.2018 та збільшує її розмір, проте не призводить до припинення виплати 2 000,00 гривень доплати до пенсії на підставі пункту 1 Постанови №713, а саме: "перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, оскільки такий не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії".
Для суду першої інстанції є обов'язковим такий спосіб тлумачення, що має наслідком висновок щодо застосування норми права, наведений в пункті 46 постанови Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22.
Разом з тим, описаний вище правовий висновок Верховного Суду, неодноразово застосовувався в пізніше прийнятих постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі №380/25987/21, від 18.04.2023 у справі №560/6528/22, від 26.04.2023 у справі №160/14146/22, від 26.04.2023 у справі №380/14122/22, від 26.04.2023 у справі №380/4510/22, від 26.04.2023 у справі №140/10795/21, від 01.05.2023 у справі №300/2963/22, від 17.05.2023 у справі №620/5518/22 і від 24.05.2023 у справі №400/2732/22, а тому такий підхід до правозастосування, за вказаних обставин, суд визнає усталеним.
Аналогічного висновку стосовно віднесення даної категорії справ до справ незначної складності дійшов Верховний Суд в ухвалах від 02.06.2023 у справі №560/309/23, від 31.05.2023 у справі №560/516/23, від 17.05.2023 у справі №580/6405/22, від 10.05.2023 у справі №300/5109/22, від 08.05.2023 у справах №300/114/23 і №300/2762/22, 04.05.2023 у справі №580/5109/22, від 08.05.2023 у справах №260/5177/22 і №300/114/23.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, оскільки останній як найвищий суд у системі судоустрою України, поряд з іншим, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Тому, керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд повинен застосувати норми абзацу третього пункту 1 Постанови №713 відповідно до вказаного висновку Верховного Суду.
Оскільки у межах спірних правовідносин перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 справа № 300/1514/22 з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
За таких обставин дії відповідача щодо нездійснення виплати щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн до призначеної пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" є протиправними.
Щодо посилань відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду, слід зазначити, що позивач оскаржує дії відповідача, які вважає триваючим порушенням.
Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Суд, проаналізувавши вчинені позивачем активні дії на реалізацію своєї зацікавленості щодо правильності перерахунку його пенсії, вважає, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, звернувся до пенсійного органу для отримання відповідної інформації. З'ясувавши про неотримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі визначеному постановою КМУ №713 позивач звернувся до пенсійного органу з письмовою вимогою про відновлення виплати такої щомісячної доплати. А після отримання вже письмової відмови з наведенням підстав втрати права на встановлення щомісячної доплати до пенсії в розмірі визначеному постановою КМУ №713, позивач подав до суду адміністративний позов. Вказане, на думку суду, відносить позивача до осіб, що дізналися про порушення своїх прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану заяву.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зауважує, що основною складовою "права на суд" є право доступу, у тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові та практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Аналіз даної статті дає підстави дійти висновку, що, за загальним правилом, не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постановах Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі № 493/1867/17, від 19.03.2019 року у справі № 806/1952/18.
Суд також вважає за необхідне зазначити про те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час перегляду в касаційному порядку та скасування судових рішень, ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позовних вимог у аналогічних справах не вбачав підстав для застосування статті 123 КАС України щодо частини позовних вимог, заявлених поза межами шестимісячного строку звернення до суду з позовом (постанова від 26.04.2023 в справі №380/14122/22; постанова від 17.05.2023 в справі №620/5518/22; постанова від 18.04.2023 в справі №560/6528/22).
Крім того суд зауважує, що пенсія, як і заробітна плата, мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження випливає з норм статті 1 Закону України №2235-III "Про громадянство України", статті 2 Закону України №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", згідно з якими пенсія і заробітна плата включені до переліків законних джерел існування, доходів.
Згідно з частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції Закону до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, відсутня норма за якою не існує обмежень будь-яких строків на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати.
Однак, у пункті першому Прикінцевих положеннях КЗпП України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Загальновідомо, що постановою від 25.04.2023 №383 Кабінет Міністрів України через COVID-19 продовжив карантин на всій території України до 30 червня 2023 року.
На правильність застосування норм трудового законодавства в частині строків звернення до суду (ст.233 та п.1 Прикінцевих положеннях КЗпП України) наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.01.2023 (справа №460/17052/21, провадження №К/990/30421/22).
Конституційний Суд України в рішенні №9-рп/2013 прийшов до висновку, що при розгляді в позовному провадженні трудового спору про стягнення належної працівникові заробітної плати положення частини другої статті 233 Кодексу підлягає застосуванню у випадках пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини 3 статті 51 Закону №2262-XII, суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Така права позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.04.2019 (справа №809/248/18, провадження №К/9901/53585/18)
Отже, при зверненні до суду з даним позовом позивачем не порушено шестимісячного строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 предметом позову є визнання протиправними дій пенсійного органу щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 згідно зі статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020, ухвалена у справі №510/1286/16-а щодо неврахування при обчисленні пенсії особі, якій пенсію призначено як державному службовцю, сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Тобто, правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах №510/1286/16-а, №240/12017/19 суд не вважає застосовними при вирішення спірних правовідносин у цій справі, оскільки судові рішення судом касаційної інстанції були ухвалені не у подібних правовідносинах та за інших фактичних обставин, тому вказане не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства, та, відповідно, правові позиції.
Також, суд звертає увагу на відсутність у спірних правовідносинах "триваючої пасивної поведінки позивача", мова про яку йде у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19. Велика Палата Верховного Суду застосувала у справі №510/1286/16-а положення статей 87 і 98 Закону №1788-ХІІ, а у цій справі регулювання спірних відносин визначено частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, що як за своїм змістом так юридичним визначенням є відмінними між собою.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладені висновки, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявною в матеріалах справи квитанцією № 7414132 від 27.07.2023 позивач підтвердив сплату судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 858,88 грн (а. с. 1).
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачена сума судового збору у розмірі 858,88 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 з 01.12.2022 щомісячної доплати в розмірі 2 000 грн до пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.12.2022 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір, що становить 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Представнику позивача та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088).
Суддя Главач І.А.