Справа № 182/2108/19
Провадження № 6/0182/75/2023
Іменем України
04.09.2023 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька -Шаховал І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату судового наказу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, -
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу дублікату судового наказу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При цьому, в обґрунтування видачі дублікату заявниця послалася на його втрату по причині переїзду.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Так, 29 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.1-2). Судовим наказом Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року її вимоги були задоволенні та аліменти в заявленому розмірі були стягнуті (а.с.10). Як вбачається з матеріалів справи, адресою місця реєстрації заявниці є АДРЕСА_1 . Тому, Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області вищевказаний судовий наказ 17 травня 2019 року було направлено за адресою місця реєстрації та перебування заявниці (а.с.12) та 28 травня 2019 року було вручено адресату, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення (а.с.14).
Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Хоча, законодавець не визначив вимог до форми та змісту заяви про видачу дубліката виконавчого листа, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй Постанові від 25 вересня 2015 року «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі ухвали суду і його зміст має повністю співпадати з оригіналом, тобто відповідати резолютивній частині рішення суду.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов'язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
У порушення вищезазначених вимог, у поданій заяві не зазначено та в матеріалах справи відсутні докази того, що оригінал виконавчого документа дійсно втрачено, оскільки спростовується матеріалами справи.
За змістом п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, заява повинна містити виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відтак, враховуючи ту обставину, що суд, який видав виконавчий лист, має право видати дублікат виконавчого листа лише у разі встановлення факту втрати оригіналу виконавчого листа, заявником у заяві не викладено обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, а також не зазначено та не надано доказів, що підтверджують втрату оригіналу виконавчого листа.
Крім того, 08 лютого 2020 року набули чинності зміни до Цивільного процесуального кодексу України згідно яких, зокрема, ч.2 ст.183 ЦПК України доповнено абзацом другим.
Відповідно до положень абз.2 ч.2 ст.183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Так, заявником до заяви на підтвердження надсилання учасникам процесу не надано описів поштових відправлень та квитанцій про таку відправку, що є порушенням норми ст.183 ЦПК України.
Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа, про розгляд таких заяв, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.
Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов'язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "De Geouffre de la Pradelle v. France" від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).
При цьому, складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97 проти України" від 21.10.2010 року).
За змістом ч.4 ст.183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, оскільки заява про видачу дублікату виконавчого листа подана без додержання вимог ч.2 ст.183 ЦПК України в частині надання суду доказів про надсилання (надання) такої заяви іншим учасникам справи, то заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі положень ч.4 ст.183 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.183, 353, 432 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про видачу дублікату судового наказу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили із моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал