Справа № 635/7637/23
Провадження № 2/635/1890/2023
31 серпня 2023 року смт.Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі судді Савченка Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 , в якій просить:
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти, виплачені в рахунок авансу у розмірі 50 000 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 19 091,33 грн, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 3 554,79 грн, всього 72646 грн. 12 коп.;
-стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти, за спричинену моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , грошові кошти в сумі 92646 грн. 12 коп. на період вирішення цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що ним подано позовну заяву до фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів. За поданим позовом матеріальні вимоги позивача до відповідача становлять:
50 000,00 грн - розмір авансу, який відповідач відмовляється повертати позивачеві;
19 091,33 грн - розмір інфляційних витрат відповідно до індексу інфляції за 865 днів прострочення виконання зобов'язання;
3 554,79 грн - 3% річних за 865 днів прострочення виконання зобов'язання;
20 000 грн - моральна шкода.
Відповідач на численні прохання позивача повернути аванс, що відповідно до практики Верховного суду України є грошовим зобов'язанням, у добровільному порядку відмовляється, тому на думку позивача необхідно вжити заходів щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності грошових коштів та майна у відповідача, шляхом накладення арешту на рахунки та майно ОСОБА_2 . Згідно даних Єдиного державного реєстру МВС, транспортні засобі за громадянином ОСОБА_2 не зареєстровано. Інформація щодо належного відповідачеві нерухомого майна у позивача відсутня. Позивачу відомо, що ФОП ОСОБА_2 має банківські рахунки. На думку позивача є усі підстави припустити те, що невжиття заходів із забезпечення позову може істотно ускладнити та навіть унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з приписами п.1 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Предметом спору є стягнення заборгованості в загальній сумі 92646,12 грн., що виникла у зв'язку з порушенням відповідачем умов попереднього договору від 15.02.2021, яка складається з:
50 000,00 грн - розмір авансу, який відповідач відмовляється повертати позивачеві;
19 091,33 грн - розмір інфляційних витрат відповідно до індексу інфляції за 865 днів прострочення виконання зобов'язання;
3 554,79 грн - 3% річних за 865 днів прострочення виконання зобов'язання;
20 000 грн - моральна шкода.
За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (відповідь №203519 від 29.08.2023) діяльність ФОП ОСОБА_2 припинено 31.10.2019.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність у ОСОБА_2 коштів про арешт яких просить позивач, відсутні відомості про банківські рахунки останнього, а діяльність ФОП ОСОБА_2 є припиненою. Самого лише припущення про можливість знаходження у відповідача коштів не є достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову, необхідною умовою є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Викладені обставини дають суду підстави для відмови в задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Суддя Д.М. Савченко