Справа №757/20338/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4302/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
10 серпня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року задоволено клопотання сторони кримінального провадження № 62022000000000027 від 17.01.2022 - прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт майна та накладено арешт у кримінальному провадженні № 62022000000000027 від 17.01.2022 на майно підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яке перебуває на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:
транспортний засіб BMW X5, чорного кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 ;
квартиру загальною площею 81, 4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
паркувальне місце № НОМЕР_5 загальною площею 15, 6 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
паркувальне місце № НОМЕР_6 загальною площею 16, 1 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
паркувальне місце № НОМЕР_7 загальною площею 15, 1 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
паркувальне місце АДРЕСА_3 ;
нежитлове приміщення загальною площею 3,5 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;
квартиру загальною площею 218, 2 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ;
квартиру загальною площею 84,1 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , заборонивши їх відчуження та розпорядження ними.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року та її скасувати в частині накладення арешту на транспортний засіб BMW X5, чорного кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_6 .
Зобов'язати старшого слідчого Державного Бюро розслідувань ОСОБА_11 або іншу уповноважену особу Державного бюро розслідувань, повернути свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , транспортний засіб BMW X5, чорного кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_6 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.05.2023 не надавався дозвіл на вилучення транспортного засобу.
Даний транспортний засіб є особистою приватною власністю ОСОБА_6 , оскільки він придбаний в квітні 2019 року за її особисті кошти, отримані від продажу квартири АДРЕСА_7 відповідно до договору купівлі-продажу від 13.06.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , зареєстрованого в реєстрі за № 1004.
На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що ОСОБА_6 , не отримувала дану ухвалу.
07.06.2023 року на ім'я старшого слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 було направлено електронною поштою клопотання адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_6 , про повернення тимчасово вилученого майна (транспортного засобу) вилученого під час обшуку 18 травня 2023 року.
21.06.2023 о 18 год. 35 хв. на електронну пошту адвоката ОСОБА_7 надійшла відповідь № 17819-23/10-2-02-01-8104/23 від 21.06.2023 року на клопотання про повернення тимчасово вилученого майна, в які слідчий ОСОБА_11 повідомив, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 19.05.2023 року у справі № 757/20338/23-к у кримінальному провадженні №62022000000000027 від 17.01.2022 накладено арешт на транспортний засіб BMW X5, чорного кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 .
В подальшому, звернувшись до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва представник ОСОБА_6 отримав текст ухвали від 19.05.2023 року у справі № 757/20338/23-к, якою серед іншого майна також накладено арешт на транспортний засіб, що належить ОСОБА_6 на праві власності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника власника майна в підтримку поданої апеляційної скарги, яку останній просив задовольнити з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна та її представника, у відповідності до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, матеріали справи не містять відомостей про направлення копії ухвали власнику майна. Однак як зазначає апелянт, що про існування даної ухвали стало відомо 21.06.2023. Іншої інформації матеріали справи не містять, у зв'язку з чим колегія суддів вбачає підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000027 від 17.01.2022 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, обравши вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, як спосіб отримання стабільного незаконного прибутку, в порушення вимог Законів України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», не пізніше, ніж 01.02.2022 (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений), маючи лідерські якості та авторитет серед осіб, які схильні до вчинення злочинів пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також налагоджені корупційні зв'язки із окремими представниками правоохоронних органів, прийняв рішення про створення стійкого ієрархічного злочинного об'єднання - злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, які полягали у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні, з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Дніпра.
Як організатор і керівник злочинної організації, ОСОБА_10 поклав на себе виконання наступних функцій:
- підбір та погодження співучасників злочинної організації;
- розподіл обов'язків між керівниками структурних частин та іншими співучасниками злочинного об'єднання з чітким визначенням функцій кожного із учасників злочинної організації;
- організація функціонування стійкого ієрархічного злочинного об'єднання шляхом встановлення взаємодії її окремих структурних частин та співучасників;
- впровадження спільних неформальних правил поведінки всередині злочинного об'єднання, обов'язкових для виконання всіма учасниками;
- пошук джерел незаконного набуття наркотичних засобів та психотропних речовин з метою подальшого збуту, організації їх доставки для зберігання у м. Дніпро;
- організація розгалуженої мережі збуту наркотичних засобів та психотропних речовин наркозалежним особам на території міста Дніпро;
- забезпечення взаємозв'язку між діями окремих структурних частин злочинної організації та координація їх діяльності шляхом визначення конкретних завдань для структурних підрозділів злочинної організації;
- забезпечення безпеки функціонування злочинної організації шляхом протидії внутрішнім та зовнішнім дезорганізуючим факторам;
- налагодження корупційних зв'язків із окремими представниками правоохоронних органів, зокрема місцевих відділень поліції, з метою одержання оперативної інформації про діяльність правоохоронних органів, забезпечення можливості безперешкодного збуту наркотичного засобу та не притягнення до встановленої законом відповідальності;
- легалізація (відмивання) грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, розподіл грошових коштів між членами злочинної організації відповідно до займаної посади в ланці її ієрархічної структури;
- організація системи фінансового обліку та звітності, співставлення кількості збутих наркотичних засобів та психотропних речовин розміру одержаних коштів, встановлення причин та умов, що сприяли зменшенню отриманого злочинного доходу та покладення штрафних санкцій на членів злочинної організації;
- фінансування злочинної діяльності злочинної організації шляхом надання грошових коштів на заробітну плату співучасникам злочинної організації;
- надання неправомірної вигоди окремим представникам правоохоронних органів, за невжиття заходів щодо притягнення учасників злочинної організації до встановленої законом відповідальності за здійснення зберігання та перевезення з метою збуту, а також збуту наркотичних засобів і психотропних речовин.
У подальшому, 18.05.2023 слідчим, за погодженням з прокурором, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України - створення злочинної організації та керівництво такою організацією, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України - організація незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою збуту наркотичних засобів, особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин, а також незаконного збуту психотропних речовин, вчиненого злочинною організацією.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 307 та ч. 1 ст. 255 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 , відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за які передбачені покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, відповідно.
Під час досудового розслідування було встановлено, що у власності дружини підозрюваного ОСОБА_10 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів з 13.04.2019 перебуває транспортний засіб BMW X5, чорного кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 ).
Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у спільній сумісній власності ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та його дружини ОСОБА_6 з 03.05.2012 перебуває квартира загальною площею 81, 4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, у власності ОСОБА_6 з 18.07.2019 перебувають паркувальні місця АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 загальною площею 15, 6 м2, 16, 1 м2, 15, 1 м2 та 15,4 м2, відповідно, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, у власності ОСОБА_6 з 14.12.2021 перебуває нежитлове приміщення загальною площею 3,5 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .
В той же час, ОСОБА_6 з 15.06.2018 володіє на праві власності квартирою загальною площею 218, 2 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 .
Водночас, у власності ОСОБА_6 з 30.06.2017 встановлено квартиру загальною площею 84,1 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_10 від 10.07.2009 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Інформація про актовий запис внесена до Книги реєстрації шлюбів 10.07.2009 року за номером 453.
19.05.2023 прокурор першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суд м. Києва з клопотанням про арешт майна, з огляду на викладене, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, виникла необхідність у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження до належного підозрюваному ОСОБА_10 , на праві спільної сумісної власності з дружиною ОСОБА_6 майна, а саме:
-транспортного засобу BMW X5, чорного кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 ;
-квартири загальною площею 81, 4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-паркувальне місце № НОМЕР_5 загальною площею 15, 6 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
-паркувальне місце № НОМЕР_6 загальною площею 16, 1 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
-паркувальне місце № НОМЕР_7 загальною площею 15, 1 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
-паркувальне місце № НОМЕР_11 загальною площею 15, 4 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
-нежитлове приміщення загальною площею 3,5 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;
-квартиру загальною площею 218, 2 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ;
-квартиру загальною площею 84,1 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 .
19.05.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт у кримінальному провадженні № 62022000000000027 від 17.01.2022 на майно підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яке перебуває на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме:
транспортний засіб BMW X5, чорного кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 ;
квартиру загальною площею 81, 4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
паркувальне місце № НОМЕР_5 загальною площею 15, 6 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
паркувальне місце № НОМЕР_6 загальною площею 16, 1 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
паркувальне місце № НОМЕР_7 загальною площею 15, 1 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
паркувальне місце № НОМЕР_11 загальною площею 15, 4 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;
нежитлове приміщення загальною площею 3,5 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ;
квартиру загальною площею 218, 2 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ;
квартиру загальною площею 84,1 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , заборонивши їх відчуження та розпорядження ними.
Оскільки дана ухвала оскаржена представником власника майна ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_7 , тільки в частині накладення арешту на транспортний засіб BMW X5, чорного кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах вимог поданої апеляційної скарги, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно колегією суддів не вирішується.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, можливість конфіскації майна, як виду покарання, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Санкцією ч. 3 ст. 307 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Санкцією ч. 1 ст. 255 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна
Таким чином, були передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна (підозрюваної) з метою забезпечення запобігання
можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
При цьому оскаржуваною ухвалою накладено арешт на транспортний засіб BMW X5, чорного кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , заборонивши його відчуження та розпорядження ним, без заборони користування.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року.
Ухвалу слідчого судді слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2023 року в частині задоволення клопотання прокурора першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про арешт майна та накладення арешту у кримінальному провадженні № 62022000000000027 від 17.01.2022, а саме на транспортний засіб BMW X5, чорного кольору, 2015 р.в., д.н.з. НОМЕР_3 , VIN-номер НОМЕР_4 , заборонивши його відчуження та розпорядження ним, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4