Справа № 761/15909/22
Провадження № 2/761/654/2023
19 червня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Габунії Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання неправомірними та скасування наказу і розпорядження,
11.08.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, про визнання неправомірними та скасування наказу і розпорядження, у якому просить визнати неправомірними та скасувати п.2 розпорядження Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації від 27.08.2019 р. № 661 та наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.09.2020 р. № 423-АГ в частині скасування дозволу на приватизацію ним квартири АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у березні 2019 року Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації з клопотанням від 13.03.2019 р. за № 0.721-2481/6-19-Вих, у якому просила згідно п.6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 р. № 37 виключити з числа службових квартиру АДРЕСА_1 , оскільки відпала потреба в такому її використанні. 19.04.2019 р. Шевченківською районною в м.Києві державною адміністрацією видано розпорядження № 314, яким вказана квартира була виключена з числа службових жилих приміщень Державної прикордонної служби України. 23.04.2019 р. Адміністрацією державної прикордонної служби України видано наказ № 231-АГ, яким надано дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , що надана військовослужбовцю ОСОБА_1 та членам його сім'ї для постійного проживання. Проте, у серпня 2019 року Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації з новим клопотанням від 08.08.2019 р. за № 0.721-7654/0/6-19-Вих, у якому просила розглянути питання щодо скасування рішень Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, у тому числі від 19.04.2019 р. № 314 в частині виключення з числа службових жилих приміщень Державної прикордонної служби України квартири АДРЕСА_1 . Розглянувши вказане клопотання Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація видала розпорядження від 27.08.2019 р. № 661 «Про внесення змін до розпоряджень Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації», яким визнано таким, що втратило чинність розпорядження від 19.04.2019 р. № 314 «Про виключення жилого приміщення з числа службового житла». На підставі даного розпорядження Адміністрацією державної прикордонної служби України був виданий наказ від 29.09.2020 р. № 423-АГ, яким скасовано у тому числі абзац 2 пункту 1 наказу від 23.04.2019 р. № 231-АГ, де надавався дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що під час видання розпорядження № 661 від 27.08.2019 р. та наказу № 423-АГ від 29.09.2020 р. відповідачами порушено вимоги законодавства, позивач вважає, що за таких обставин вони підлягають визнанню неправомірними та скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 20.09.2022 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 01.12.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ними заявах по суті справи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації з клопотанням від 13.03.2019 р. за № 0.721-2481/6-19-Вих, у якому просила згідно п.6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 р. № 37 виключити з числа службових квартиру АДРЕСА_1 , оскільки відпала потреба в такому її використанні.
19.04.2019 р. Шевченківською районною в м.Києві державною адміністрацією видано розпорядження № 314, яким вказана квартира була виключена з числа службових жилих приміщень Державної прикордонної служби України.
23.04.2019 р. Адміністрацією державної прикордонної служби України видано наказ № 231-АГ, яким надано дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , що надана військовослужбовцю ОСОБА_1 та членам його сім'ї для постійного проживання.
Проте, у серпня 2019 року Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації з новим клопотанням від 08.08.2019 р. за № 0.721-7654/0/6-19-Вих, у якому просила розглянути питання щодо скасування рішень Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, у тому числі від 19.04.2019 р. № 314 в частині виключення з числа службових жилих приміщень Державної прикордонної служби України квартири АДРЕСА_1 .
Розглянувши вказане клопотання Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація видала розпорядження від 27.08.2019 р. № 661 «Про внесення змін до розпоряджень Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації», яким визнано таким, що втратило чинність розпорядження від 19.04.2019 р. № 314 «Про виключення жилого приміщення з числа службового житла».
На підставі даного розпорядження Адміністрацією державної прикордонної служби України був виданий наказ від 29.09.2020 р. № 423-АГ, яким скасовано у тому числі абзац 2 пункту 1 наказу від 23.04.2019 р. № 231-АГ, де надавався дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що під час видання розпорядження № 661 від 27.08.2019 р. та наказу № 423-АГ від 29.09.2020 р. відповідачами порушено вимоги законодавства, а тому вважає, що вони підлягають визнанню неправомірними та скасуванню.
Так, зі змісту розпорядження Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація видала розпорядження від 27.08.2019 р. № 661 «Про внесення змін до розпоряджень Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації», яке оспорюється позивачем, вбачається, що воно видано відповідно до ст.ст. 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 р. № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», на підставі клопотання Адміністрації державної прикордонної служби України від 08.08.2019 р. за № 0.721-7654/0/6-19-Вих, враховуючи пропозиції громадської комісії з житлових питань при Шевченківській районній в м.Києві державній адміністрації (протокол від 22.08.2019 р. № 15).
Пунктом 2 вказаного розпорядження визнано таким, що втратило чинність розпорядження Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації від 19.04.2019 р. № 314 «Про виключення жилого приміщення з числа службового житла», яким виключено з числа службових квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація є органом державної влади, що діє згідно з Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та реалізує окремі делеговані йому повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), визначені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації № 121 від 31.01.2011 р. «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень».
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 р. № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» (Додаток 4), районним в місті Києві державним адміністраціям доручено реалізовувати окремі повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими актами законодавства згідно з Додатками 1 - 11, зокрема серед іншого до відання районних в місті Києві державних адміністрацій у галузі житлово-комунального господарства належить прийняття рішень про включення жилих приміщень до числа службових та виключення їх із числа службових, затвердження рішень про надання службових жилих приміщень.
Крім того, відповідно до пункту 3, 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 р. № 37, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, жиле приміщення включається до числа службових та виключається з числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів на підставі клопотанням підприємства, установи, організації.
Таким чином, зважаючи на вказані норми законодавства та аналізуючи зміст оспорюваного розпорядження, суд вважає, що голова Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації видав розпорядження від 27.08.2019 р. № 661 «Про внесення змін до розпоряджень Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації», яким у пункті 2 визнано таким, що втратило чинність розпорядження Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації від 19.04.2019 р. № 314 «Про виключення жилого приміщення з числа службового житла», в межах своїх повноважень та з дотриманням визначеного законом способу.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» правовою основою діяльності Державної прикордонної служби України є Конституція України, Закон України «Про державний кордон України», цей Закон, інші закони України, видані на їх виконання акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 8 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що
керівництво Державною прикордонною службою України та діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, здійснює Голова Державної прикордонної служби України. Голова Державної прикордонної служби України несе персональну відповідальність за виконання завдань, покладених на Державну прикордонну службу України.
Згідно з п.11 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 533, Голова Держприкордонслужби сере іншого скасовує повністю чи в окремій частині акти органів Держприкордонслужби та підписує накази та директиви Адміністрації Держприкордонслужби.
Отже, враховуючи видання Шевченківською районною в м.Києві державною адміністрацією розпорядження від 27.08.2019 р. № 661, яким у тому числі визнано таким, що втратило чинність розпорядження від 19.04.2019 р. № 314, на підставі якого Адміністрацією Державної прикордонної служби України видавався наказ від 23.04.2019 р. № 231-АГ, суд вважає, що у даному випадку Адміністрація Державної прикордонної служби України мала правові підстави для видання наказу від 29.09.2020 р. № 423-АГ та скасування абзацу 2 пункту 1 вищевказаного наказу.
Також, судом встановлено, що наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.09.2020 р. № 423-АГ, підписаний уповноваженою посадовою особою, яка діяла на підставі своїх повноважень та у визначений законом спосіб.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, а саме щодо неправомірності пункту 2 розпорядження Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації від 27.08.2019 р. № 661 та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.09.2020 р. № 423-АГ в частині скасування дозволу на приватизацію ним квартири АДРЕСА_1 , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому відмовляє в його задоволенні.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання неправомірними та скасування наказу і розпорядження.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: