ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 серпня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/540/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 (суддя С.П.Желєзна, м.Одеса, повний текст складено 17.05.2023)
у справі № 916/540/23
за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
до відповідача: Приватного підприємства «Агробізнес-2»
про стягнення 11860,23 грн,
Історія справи
Фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович (надалі також - ФОП Корякін Д.В.) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Приватного підприємства «Агробізнес-2» (надалі також - ПП «Агробізнес-2») про стягнення 3% річних у розмірі 98169,52 грн, збитків від інфляції у розмірі 546617,19 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №2-2801/пр139 від 28.01.2019, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору від 02.12.2022.
ПП «Агробізнес-2» було визнано позовні вимоги в частині заявлених 3% річних на суму 1707,76 грн, збитків від інфляції у розмірі 4404,71 грн; підстави для задоволення вимог в іншій частині, за переконанням відповідача, відсутні. Відповідачем наголошено про наявність у позивача права нараховувати відсотки та збитки від інфляції лише після заміни судом стягувача у виконавчому документі, тобто з 15.12.2022, підстави для здійснення будь-яких нарахувань з 28.10.2020 по 14.12.2022 у позивача відсутні. Правові підстави для нарахування збитків від інфляції за січень 2023 відсутні у зв'язку із зупиненням дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
При цьому у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про орієнтовний розмір судових витрат на правничу допомогу у розмірі 34000,00 грн.
22.03.2023 до Господарського суду Одеської області від ФОП Корякіна Д.В. надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2380,52 грн та збитки від інфляції у розмірі 9479,71 грн. Згідно вказаної заяви позивачем було нараховано відсотки та збитки від інфляції з дати укладення договору купівлі-продажу права вимоги, тобто з 02.12.2022, до дати фактичного погашення відповідачем боргу, тобто до 16.01.2023 (включно).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 позовну заяву ФОП Корякіна Д.В. задоволено частково. Стягнуто з ПП «Агробізнес-2» на користь ФОП Корякіна Д.В. 3% річних у розмірі 2328,77 грн, збитки від інфляції у розмірі 9479,71 грн, судовий збір у розмірі 1982,30 грн. Повернуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ФОП Корякіна Д.В. судовий збір у розмірі 7679,80 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №28 від 09.02.2023. В іншій частині позову відмовлено.
08.05.2023 до суду першої інстанції від ПП «Агробізнес-2» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на правову допомогу у розмірі 39500,00 грн.
10.05.2023 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 39500,00 грн.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 заяву ПП «Агробізнес-2» про розподіл судових витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто з ФОП Корякіна Д.В. на користь ПП «Агробізнес-2» витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Приймаючи додаткове рішення суд першої інстанції встановив, що відповідач на виконання частини першої статті 124 Господарського процесуального кодексу України заявив про попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу та дотримався вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо надання доказів таких витрат.
З'ясувавши, що представник ПП «Агробізнес-2» не ознайомлювався із матеріалами справи, суд вказав, що заявлені до стягнення витрати, понесені у зв'язку з ознайомленням з матеріалами справи та роздрукуванням матеріалів справи, не підлягають розподілу між сторонами. Також суд зазначив, що не підлягають розподілу між сторонами витрати на складання та направлення клопотання про витребування доказів, оскільки за заявою відповідача вказане клопотання було залишено без розгляду, а отже, суд не може оцінити його значення з точки зору його доцільності та необхідності для правильного вирішення спору.
З огляду на викладене, суд першої інстанції відмовив відповідачу у задоволенні заяви в частині покладення на позивача заявлених до стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн.
Місцевий господарський суд, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, зазначив, що вартість витраченого адвокатом часу для прибуття у судове засідання 29.03.2023 має бути розподілена між сторонами.
Взявши до уваги, що заява про зменшення розміру позовних вимог з 644786,71 грн до 11860,23 грн була подана позивачем до суду після отримання відзиву на позовну заяву, суд вказав, що визначення розміру витрат, які мають бути відшкодовані відповідачу, не буде об'єктивним та справедливим у випадку, якщо суд буде керуватись лише ціною позову.
Врахувавши обсяг підготовленого відповідачем відзиву та викладену у ньому правову позицію, прийнявши до уваги участь представника відповідача у судових засіданнях, призначених для розгляду даної справи, часткове задоволення позовних вимог, а також клопотання позивача про відмову у задоволенні поданої відповідачем заяви, суд дійшов висновку, що реальними та співмірними витратами з огляду на складність справи та витрачений адвокатом час є витрати у розмірі 6000,00 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з додатковим рішенням суду, ФОП Корякін Д.В. звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 у даній справі скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ПП «Агробізнес-2» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
-посилання суду першої інстанції на те, що заява про зменшення розміру позовних вимог з 644786,71 грн до 11860,23 грн була подана позивачем до суду після отримання відзиву на позовну заяву, не відповідає дійсності, оскільки уточнену позовну заяву було подано до суду 21.03.2023, а відзив на позовну заяву хоча і датований 17.03.2023, проте судом отриманий лише 23.03.2023, та, крім того, право позивача на уточнення позовних вимог гарантоване законодавством, а тому воно не може ставитися у залежність від вчинення процесуальних дій іншої сторони, а отже, не повинно враховуватися судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат;
-судовим рішенням від 03.05.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимог на суму 51,75 грн, тобто відмовлено у задоволенні позовних вимог у розмірі 0,44 % (51,75грн х 100 / 11860,23 грн (ціна позову)), проте витрати на правову допомогу стягнуто у розмірі 6000,00 грн, тобто у розмірі 15,19% (6000,00 грн х 100 / 39500,00 грн (заявлені відповідачем витрати на правову допомогу)), що є непропорційним до предмета спору;
-в акті виконаних робіт (наданих) послуг від 04.05.2023 сторони підтверджують надання послуг на суму 39500,00 грн, розрахунок якої прив'язано до погодинної оплати, що суперечить умовам договору, а саме, додатку 1 до договору, в якому сторони узгодили фіксовану вартість та найменування послуг у розмірі 34000,00 грн;
-зазначені у акті виконаних робіт (наданих послуг) від 04.05.2023 витрати, а саме: участь у судових засіданнях при розгляді господарської справи №916/1593/21, 3 засідання, 6000,00 грн (порядковий № 9), та поїздки до суду (порядковий № 10), не пов'язані з розглядом даної справи №916/540/23, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню;
-розміри витрат відповідача, зазначених у акті виконаних робіт (наданих послуг) від 04.05.2023, є необґрунтованими, оскільки: позивачем на адресу відповідача направлялася копія позовної заяви і додані до неї документи, отже, не було необхідності у наданні адвокатом послуг з ознайомлення з матеріалами справи в Господарському суді Одеської області (порядковий № 1) та роздруківки матеріалів справи (порядковий №2), до того ж, на роздруківку матеріалів справи (всього приблизно 30-40 аркушів) необхідно до 10 хвилин часу, а не 1 година, як зазначено у акті; представником відповідача не надано жодного письмового документу та доказу на обґрунтування прав клієнта, ні у відзиві, ні у запереченнях представник відповідача не посилається на жодну судову практику в аналогічних справах, чим спростовуються твердження відповідача про надання таких послуг (порядковий №3); розгляд клопотання відповідача про витребування доказів було відкладено судом, а у подальшому за клопотанням відповідача залишено без розгляду, у зв'язку з чим була відсутня необхідність у наданні такої послуги (порядковий №4); вартість послуг зі складання відзиву на позовну заяву та направлення його до суду, на що адвокатом витрачено 12 годин (порядковий №6), є набагато завищеною, оскільки текст відзиву складено на 6 з половиною сторінках, на 5 з яких відповідний текст скопійовано із позовної заяви та ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2022 у справі №916/500/20; з урахуванням того, що попередній аналіз правової позиції позивача вже було проведено (порядковий №2), а у відповіді на відзив правова позиція позивача не змінилася, то час у 2 години на правовий аналіз відповіді на відзив на позовну заяву (порядковий №5) та час у 2 години на правовий аналіз уточненої позовної заяви (порядковий №6) є значно завищеним; на складання заперечення (порядковий №7), текст якого викладено на 3 сторінках, а наведені в ньому аргументи тотожні аргументам відзиву на позовну заяву, адвокату знадобилося цілих 6 годин часу вартістю 1000,00 грн за годину роботи, на відміну від складання відзиву на позовну заяву вартістю 541,67 грн за годину роботи, що є підтвердженням того, що визначений договором гонорар не є розумним; текст відзиву на уточнену позовну заяву є тотожним тексту відзиву на позовну заяву, а тому час надання та вартість послуги зі складання та направлення до Господарського суду Одеської області відзиву на уточнену позовну заяву (порядковий №8) є необґрунтованими;
-оскільки судове рішення ухвалене не на користь відповідача, то відсутні правові підстави для відшкодування його судових витрат;
-спір, який був предметом розгляду у даній справі, виник внаслідок тривалого невиконання відповідачем рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2020 у справі №916/500/20 про стягнення грошових коштів, а отже, такі неправильні дії ПП «Агробізнес-2» є підставою для покладення на останнього судових витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою.
Також в апеляційній скарзі заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які ФОП Корякін Д.В. очікує понести у зв'язку із розглядом апеляційної скарги, у розмірі 10000,00 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Одночасно із поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В.Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран.
У зв'язку з тим, що на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/540/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 12.06.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Корякіна Д.В. на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 у справі № 916/540/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/540/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
21.06.2023 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/540/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Корякіна Д.В. на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 у справі №916/540/23.
Згідно із частинами першою, другою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини десятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до частини третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, та з урахуванням того, що ФОП Корякіним Д.В. оскаржується додаткове рішення суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.06.2023 розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Крім того, оскільки розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, ухвалою суду від 26.06.2023 клопотання ФОП Корякіна Д.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів (вх.№1611/23 від 06.06.2023) залишено без розгляду.
Також ухвалою суду від 26.06.2023 встановлено відповідачу строк до 13.07.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.
Стосовно здійснення судом апеляційної інстанції повідомлення ПП «Агробізнес-2» про розгляд справи в суді апеляційної інстанції судова колегія зазначає, що ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 направлялась відповідачу за адресою, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та зазначеною ПП «Агробізнес-2» у заявах по суті спору, а саме: вул. Приморська, 57-В, с.Салгани, Білгород-Дністровського району Одеської області, проте вказане поштове відправлення повернуто оператором поштового зв'язку з довідкою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Частинами п'ятою та шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку).
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Колегія суддів зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено визначення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників справи, наявними в матеріалах справи. Якщо ж фактичне місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників справи з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників справи, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (суд враховує mutatis mutandis висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення відповідачу копії ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 є 04.07.2023 - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність відповідача за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, а також повідомленою ПП «Агробізнес-2» суду.
15.08.2023 від представника ФОП Корякіна Д.В. надійшла заява про стягнення з ПП «Агробізнес-2» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн, з наданням доказів понесення таких витрат.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із статтею 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зі змісту частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
У відзиві на позов ПП «Агробізнес-2» зазначено, що попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складає 34000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Щодо обставин надання позивачу послуг з професійної правничої допомоги
Для підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано наступні документи:
1)договір №84 про надання правової допомоги від 14.03.2023 з додатком 1 до цього договору;
2)акт виконаних робіт (наданих послуг) від 04.05.2023;
3)рахунок-фактуру від 04.05.2023.
Із наданих документів вбачається, що 14.03.2023 між ПП «Агробізнес-2», як клієнтом, та Гербеєм Андрієм Анатолійовичем, як адвокатом, укладено договір №84 про надання правової допомоги (надалі - договір), предметом якого згідно із пунктом 1.4. є представництво інтересів клієнта у судах усіх юрисдикцій під час здійснення кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, в органах державної виконавчої служби, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Розділом 2 договору передбачено, що надання правової допомоги здійснюється у наступних формах: консультації; реєстрація суб'єктів господарської діяльності; розробка схем оптимізації податкових зобов'язань; проведення аудиту; розробка та правовий аналіз договорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності клієнта; захист від протиправних дій посадових осіб органів державної влади, зокрема, органів Державної фіскальної служби України; надання правової допомоги у кримінальних провадженнях, цивільних, адміністративних та господарських справах та на стадії виконавчого провадження; інші види послуг, які пов'язані з адвокатською діяльністю та виконанням договору.
У розділі 3 договору сторонами узгоджено їх права та обов'язки.
Згідно із розділом 4 договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та визначається в додатку 1 до цього договору. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Сума гонорару подвоюється у разі надання адвокатом послуг клієнту у неробочий (нічний) час, вихідні та святкові дні. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг, який оформлюється у вигляді додатку 2 до цього договору. Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура, який оформлюється у вигляді додатку 3 до цього договору. Клієнт сплачує гонорар у день підписання додатку 2 або отримання рахунку-фактури. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок адвоката. У разі проведення розрахунку готівкою адвокат видає довідку, зразок якої є додатком 4 до цього договору. У випадку дострокового розірвання даного договору з ініціативи клієнта, адвокат не повертає раніше отриманий від клієнта гонорар та відшкодовані фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців. Після закінчення строку дії договору він пролонгації не підлягає (розділ 5 договору).
У додатку №1 до договору відповідачем та адвокатом було передбачено орієнтовний перелік та вартість послуг, які адвокат зобов'язується надати у межах справи №916/540/23, а саме:
1)ознайомлення з матеріалами справи №916/540/23 в Господарському суді Одеської області - 1500,00 грн;
2)роздруківка матеріалів господарської справи №916/540/23 за результатами ознайомлення з ними, попередній аналіз правової позиції позивача - 1000,00 грн;
3)вивчення наявних письмових документів та доказів, якими клієнт обґрунтовує свої права; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини; вивчення судової практики (позицій ВС) в аналогічних справах; обрання найбільш доцільного та ефективного способу захисту прав клієнта; формування загальної правової позиції; консультування клієнта з даного приводу; узгодження з клієнтом оптимального способу захисту його прав та обов'язків - 4000,00 грн;
4)складання відзиву на позовну заяву по справі №916/540/23 до Господарського суду Одеської області в інтересах клієнта; направлення відзиву на позовну заяву до суду та учасникам судового процесу - 6500,00 грн;
5)правовий аналіз процесуальних документів, поданих позивачем в ході розгляду господарської справи - 1000,00 грн;
6)складання та подання до суду заяв по суті справи (заперечення, пояснення, клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження), інших процесуальних документів (клопотань, заяв, тощо), інших документів - від 8000,00 грн до 18000,00 грн;
7)участь у судових засіданнях при розгляді господарської справи №916/540/23 (одне засідання - 2000,00 грн);
8)поїздки до суду; витрати, пов'язані із витрачанням часу адвоката на поїздки до Господарського суду Одеської області в м.Одесу у зв'язку з тим, що місце роботи адвоката знаходиться в м.Білгород-Дністровському Одеської області - від 2500,00 грн до 3500,00 грн.
Згідно із додатком 1 до договору орієнтована вартість послуг адвоката складає 34000,00 грн, із зазначенням про те, що вказана сума не є остаточною та може змінюватися.
04.05.2023 між ПП «Агробізнес-2» та адвокатом Гербеєм Андрієм Анатолійовичем підписано акт виконаних робіт (наданих послуг), згідно із яким адвокатом були виконані роботи (надані послуги) відповідно до договору №84 від 14.03.2023, пов'язані із розглядом справи №916/540/23, на загальну суму 39500,00 грн, а саме:
1)ознайомлення з матеріалами справи №916/540/23 в Господарському суді Одеської області - 1 год - 1500,00 грн;
2)роздруківка матеріалів господарської справи №916/540/23 за результатами ознайомлення з ними, попередній аналіз правової позиції позивача - 1 год - 1000,00 грн;
3)вивчення наявних письмових документів та доказів, якими клієнт обґрунтовує свої права; опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини; вивчення судової практики (позицій ВС) в аналогічних справах; обрання найбільш доцільного та ефективного способу захисту прав клієнта; формування загальної правової позиції; консультування клієнта з даного приводу; узгодження з клієнтом оптимального способу захисту його прав та обов'язків - 11 год - 4000,00 грн;
4)складання та направлення клопотання про витребування доказів по справі №916/540/23 до Господарського суду Одеської області - 2 год - 2000,00 грн;
5)складання відзиву на позовну заяву по справі №916/540/23 до Господарського суду Одеської області в інтересах клієнта; направлення відзиву на позовну заяву до суду та учасникам судового процесу - 12 год - 6500,00 грн;
5)правовий аналіз відповіді на відзив на позовну заяву по справі №916/540/23 від 21.03.2023 - 2 год - 2000,00 грн;
6)правовий аналіз уточненої позовної заяви по справі №916/540/23 від 21.03.2023 - 2 год - 2000,00 грн;
7)складання та направлення до Господарського суду Одеської області заперечення по справі №916/540/23 від 10.04.2023 - 6 год - 6000,00 грн;
8)складання та направлення до Господарського суду Одеської області відзиву на уточнену позовну заяву по справі №916/540/23 від 10.04.2023 - 6 год - 6000,00 грн;
9)участь у трьох судових засіданнях при розгляді господарської справи №916/1593/21 - 6000,00 грн.;
10)поїздки до суду; витрати, пов'язані із витрачанням часу адвоката на поїздки до Господарського суду Одеської області в м.Одесу у зв'язку з тим, що місце роботи адвоката знаходиться в м.Білгород-Дністровському Одеської області - 1 поїздка - 2500,00грн.
04.05.2023 адвокатом Гербєм Андрієм Анатолійовичем виставлено ПП «Агробізнес-2» рахунок-фактуру на суму 39500,00 грн.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Дана позиція є усталеною і підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 28.06.2022 у справі №910/5543/21, від 15.06.022 у справі №911/2652/17(911/3581/20), від 07.06.2022 у справі №906/323/21, від 14.06.2022 у справі №922/2321/20(922/2139/21), від 31.05.2022 у справі №927/727/21, від 31.05.2022 у справі №927/728/21, від 23.12.2021 у справі №923/560/17, від 18.05.2022 у справі №922/2339/21, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19,від 11.05.2022 у справі №902/974/21, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 01.09.2021 у справі №178/1522/18.
Щодо розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу
Як уже зазначалося, розмір понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо вартості наданих послуг (виконаних робіт).
За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
За змістом частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1)договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2)за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3)як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4)адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5)адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6)відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі №910/4201/19.
Як зазначалося, у розділі 4 договору сторони погодили, що гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та визначаються в додатку 1 до цього договору.
У додатку 1 до договору сторони визначили орієнтовний перелік та вартість послуг, які зобов'язується надати адвокат, у загальній сумі 34000,00 грн, без прив'язки до часу надання послуг, із зазначенням, що вказана сума є неостаточною та може змінюватися.
Як вбачається із акту виконаних робіт (наданих послуг) від 04.05.2023, сторони не відступали від тарифів, узгоджених у додатку 1 до договору, але деталізували орієнтовний перелік послуг, зазначений у додатку 1 до договору, та зазначили витрачений адвокатом час на надання кожної окремої послуги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що сторони, дійшовши згоди у акті виконаних робіт (наданих послуг) від 04.05.2023 деталізувати орієнтовний перелік послуг, зазначений у додатку 1 до договору, а також зазначити витрачений адвокатом час на надання кожної окремої послуги, не відступали від умов додатку 1 договору, у зв'язку з чим спростовуються доводи апелянта про те, що наведений в акті виконаних робіт (наданих) послуг від 04.05.2023 розрахунок послуг суперечить умовам додатку 1 до договору.
ФОП Корякін Д.В. у запереченнях на заяву відповідача повністю заперечував проти задоволення вимог відповідача про розподіл витрат на правову допомогу. Позивачем наголошено про відсутність підстав для відшкодування витрат адвоката, понесених у зв'язку з поїздками до суду, оскільки ці витрати на пов'язані з розглядом справи; підстави для відшкодування витрат, понесених у зв'язку з ознайомленням із матеріалами справи та роздрукуванням матеріалів справи також відсутні з огляду на направлення позовної заяви на адресу відповідача; вивчення судової практики адвокатом не підтверджено матеріалами справи, оскільки представник не посилався на будь-яку судову практику у поданих до суду заявах; відшкодування витрат у зв'язку з подачею клопотання про витребування доказів відсутні, так як в процесі розгляду справи відповідач заявив клопотання про залишення раніше поданого клопотання без розгляду; вказані у акті обставини про необхідність для адвоката 12 годин для складання та направлення відзиву є безпідставними, оскільки більша частина відзиву була скопійована з позовної заяви та ухвали суду; вартість написання та подання решти заяв є завищеною, оскільки для їх написання адвокату (з огляду на зміст поданих заяв) не потрібно було витрачати таку кількість часу, як зазначено у акті.
Суд першої інстанції, з'ясувавши, що представник ПП «Агробізнес-2» не ознайомлювався із матеріалами справи, вказав, що заявлені до стягнення витрати, понесені у зв'язку з ознайомленням з матеріалами справи та роздрукуванням матеріалів справи, не підлягають розподілу між сторонами.
Також суд зазначив, що не підлягають розподілу між сторонами витрати на складання та направлення клопотання про витребування доказів, оскільки за заявою відповідача вказане клопотання було залишено без розгляду, а, отже, суд не може оцінити його значення з точки зору його доцільності та необхідності для правильного вирішення спору.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд відмовив відповідачу у задоволенні заяви в частині покладення на позивача заявлених до стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн, а тому колегія суддів не бере до уваги відповідні доводи скаржника про необґрунтованість витрат на правову допомогу, зазначених у акті виконаних робіт (наданих послуг) від 04.05.2023 за порядковими номерами 1, 2, 4.
Врахувавши правову позицію, яка наведена у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що вартість витраченого адвокатом часу для прибуття у судове засідання 29.03.2023 має бути розподілена між сторонами.
Скаржник, заперечуючи проти додаткового рішення суду в цій частині, вказує про те, що зазначені у акті виконаних робіт (наданих послуг) від 04.05.2023 витрати, а саме: участь у трьох судових засіданнях при розгляді господарської справи №916/1593/21 вартістю 6000,00 грн (порядковий № 9) та поїздки до суду (порядковий № 10), не пов'язані з розглядом даної справи №916/540/23, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Колегія суддів, дослідивши акт виконаних робіт (наданих послуг) від 04.05.2023, встановила, що цей акт було складено між сторонами на підтвердження виконання адвокатом робіт (надання послуг) відповідно до договору №84 від 14.03.2023 в рамках справи №916/540/23.
Також матеріалами справи підтверджується, що адвокат Гербей Андрій Анатолійович приймав участь у трьох судових засіданнях у справі №916/540/23 (29.03.2023, 19.04.2023, 03.05.2023).
Відтак, встановлені обставини свідчать про те, що адвокатом Гербеєм Андрієм Анатолійовичем були надані відповідачу послуги щодо участі у трьох судових засіданнях у рамках цієї справи №916/540/23, з огляду на що помилкове зазначення у акті виконаних робіт (наданих послуг) від 04.05.2023 про участь адвоката у трьох судових засіданнях при розгляді господарської справи №916/1593/21 не свідчить про те, що такі послуги ПП «Агробізнес-2» не надавалися.
Доводи скаржника стосовно того, що представником відповідача не надано жодного письмового документу та доказу на обґрунтування прав клієнта, ні у відзиві, ні у запереченнях представник відповідача не посилається на жодну судову практику в аналогічних справах, чим спростовуються твердження відповідача про надання таких послуг (порядковий №3 в акті від 04.05.2023), колегія суддів відхиляє, оскільки є очевидним, що з метою захисту прав клієнта адвокат вивчав наявні письмові документи та докази для формування правової позиції та вивчав судову практику.
Щодо критеріїв оцінки розміру витрат на надання послуг правничої допомоги
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1)чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених відповідачем на правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому суд першої інстанції правильно зазначив, що з огляду на загальне правило розподілу судових витрат, передбачене частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат, які мають бути відшкодовані ПП «Агробізнес-2», має визначатись в залежності від ціни позову та розміру присуджених до стягнення на користь позивача грошових коштів.
Проте, як вірно зауважив місцевий господарський суд, незважаючи на незгоду позивача із доводами відповідача, заява про зменшення розміру позовних вимог з 644786,71 грн до 11860,23 грн була подана позивачем до суду після отримання відзиву на позовну заяву, а тому визначення розміру витрат, які мають бути відшкодовані відповідачу, не буде об'єктивним та справедливим у випадку, якщо суд буде керуватись лише ціною позову.
При цьому доводи апелянта стосовно того, що посилання суду першої інстанції на те, що заява про зменшення розміру позовних вимог з 644786,71 грн до 11860,23 грн була подана позивачем до суду після отримання відзиву на позовну заяву, не відповідає дійсності, оскільки уточнену позовну заяву було подано до суду 21.03.2023, а відзив на позовну заяву хоча і датований 17.03.2023, проте судом отриманий лише 23.03.2023, колегія суддів відхиляє, адже у відповіді на відзив, яка була надана до суду одночасно із уточненою позовною заявою (21.03.2023 шляхом направлення на електронну пошту суду), позивач наводить свої заперечення на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Апеляційний господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заяви ПП «Агробізнес-2», заперечення позивача в контексті положення частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, підтримує висновок суду першої інстанції, що реальними та співмірними витратами з огляду на складність справи та витрачений адвокатом час є витрати у розмірі 6000,00 грн, і що розмір вказаних витрат є справедливим по відношенню до виконаної адвокатом роботи та ціною позову, а отже, не матиме наслідком покладення на позивача надмірного тягаря. В той же час, відмова у повному обсязі у задоволенні витрат відповідача на правничу допомогу, про що просив скаржник в апеляційній скарзі, не ґрунтується ані на фактичних обставинах, встановлених судом, ані на нормах процесуального закону.
Колегія суддів не вбачає необхідності надавати оцінку іншим доводам апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.
Висновки суду апеляційної інстанції
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Одеської області, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, заява скаржника про стягнення з ПП «Агробізнес-2» судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 у справі №916/540/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран