Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 серпня 2023 року Справа №200/2771/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 року № 1078 у розмірі 3786,98 грн. на місяць - протиправною;
- зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 року № 1078, а саме - у розмірі 3786,98 грн. на місяць.
Від відповідача до суду надійшла заява, у якій він просить залишити позовну заяву без розгляду та повернути її позивачу.
Обґрунтовуючи дану заяву, відповідач посилається на те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що цей документ сформований у системі "Електронний суд" та у графі "Підпис" зазначений ОСОБА_2 (який також вказаний як представник позивача), тобто відповідач наголошує на тому, що позовна заява від імені ОСОБА_1 була підписана Біленком Євгеном Леонідовичем.
Посилаючись на положення частини 2 статті 57, пункту 1 частини 1 статті 59, частини 2 статті 59 КАС України, статей 244 та 245 Цивільного кодексу України, відповідач зазначає про те, що доданий до позовної заяви документ під назвою "Довіреність" не може вважатися належним документом на підтвердження повноважень Біленка Євгена Леонідовича.
Розглянувши подану відповідачем заяву, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що позовна заява від імені ОСОБА_1 була подана його представником - Біленком Євгеном Леонідовичем, через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, 16.06.2023 року.
До позовної заяви була додана електронна довіреність від 27.05.2023 року, відповідно до якої Бурлай Андрій Вікторович уповноважує Біленка Євгена Леонідовича представляти його інтереси в судах України (у тому числі в судах апеляційної та касаційної інстанцій) у справах адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом стороні у справі, зокрема, з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
Вказана довіреність була сформована у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 27.05.2023 року.
Згідно з частинами 1, 2 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Частиною 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини чи рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до частини 2 статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Частиною 7 статті 59 КАС України установлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Правові основи функціонування автоматизованої системи документообігу суду (АСДС) визначені в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року (далі - Положення про АСДС).
Згідно з наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 року "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" було вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Відповідно до положень пункту 1 наказу Державної судової адміністрації України "Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" від 01.06.2020 року № 247 вирішено запровадити з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду), а також у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, а починаючи з 1 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
Пунктом 2 даного наказу Державної судової адміністрації України передбачено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем необхідно керуватися вимогами, визначеними у Положенні про АСДС, у частині функціонування Підсистем.
Отже, з 22.12.2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи мають реєструватися та розглядатися в установленому вказаними нормативно-правовими актами порядку.
Питання щодо юридичної сили документів, створених у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, вже неодноразово досліджувалось Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 19.10.2021 року у справі № 640/32183/20, від 20.12.2021 року у справі № 560/9405/21, тощо.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ХІ "Підсистема електронного суду" Положення про АСДС (в редакції рішення Ради суддів України № 17) з 22.12.2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Згідно з пунктами 9-11 розділу XI "Підсистема електронного суду" Положення про АСДС (в редакції рішення Ради суддів України № 17) шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. При цьому електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта, автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого. Шляхом формування, підписання і направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню чи зверненню. Шляхом формування, підписання і направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми "Електронний суд", видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд", що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі "Електронний суд".
Надалі це електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему "Електронний суд", при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення - воно формується підсистемою "Електронний суд" самостійно та відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
Висновки аналогічного змісту були наведені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08.09.2021 року у справі № 486/259/21.
У своїй постанові від 30.06.2021 року у справі № 380/830/21 Верховний Суд зауважив на тому, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника, у разі звернення до суду в електронній формі, встановлені у частині 7 статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає те, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми "Електронний суд" електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою "Електронний суд" до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням цих правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення та є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у разі звернення до суду через підсистему "Електронний суд" суди, зокрема, повинні перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
У постанові від 10.02.2022 року у справі № 560/11791/21 Верховний Суд вказав на те, що представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Таку можливість для представника сторони слід розглядати як додаткову конституційну гарантію, передбачену положеннями статті 55 та статті 129 Конституції України: кожен має право на апеляційне оскарження судового рішення як особисто, так і через використання професійної правничої допомоги. Сучасний стан електронного судочинства в Україні враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дає змогу зробити його використання для особи зручним, а суду - уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.
Аналогічні наведеним правові позиції були викладені Верховним Судом у постановах від 28.04.2022 року у справі № 683/1199/21 та від 04.08.2022 року у справі № 300/8766/21.
Отже, довіреність, яка видана із дотриманням зазначених вище правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого (у тому числі й нотаріального) засвідчення та є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Суд наголошує, що позиція відповідача стосовно неналежного оформлення довіреності через відсутність її нотаріального засвідчення є безпідставною, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, які видані у паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи у підсистемі "Електронний суд".
Вищевказані висновки суду узгоджуються з правовими позиціями, які були наведені Верховним Судом, окрім вже зазначених постанов, також у постановах від 21.06.2023 року у справі № 619/1908/23 та від 29.06.2023 року у справі № 340/807/21.
Серед іншого, суд звертає увагу на те, що дана справа відноситься до справ незначної складності, отже, відповідно до частини 2 статті 57 КАС України представником у цій справі може бути не лише адвокат, а й будь-яка фізична особа, яка відповідно до частини 2 статті 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвалу складено і підписано 21 серпня 2023 року в порядку письмового провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Бабіч