Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 серпня 2023 року Справа№200/2771/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 року № 1078 у розмірі 3786,98 грн. на місяць - протиправною;
- зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 року № 1078, а саме - у розмірі 3786,98 грн. на місяць.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що під час проходження військової служби нарахування і виплата йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року здійснювались відповідачем не у повному обсязі.
27.05.2023 року позивач звернувся до відповідача з вимогою нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.05.2023 року із застосуванням (для розрахунку) положень абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення" № 1078 від 07.07.2003 року, однак листом від 09.06.2023 року № 09/02/328 відповідач відмовив позивачу в такому нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення.
На переконання позивача, відповідачем в порушення абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 року № 1078 не було здійснено нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року у фіксованій величині, а саме - у розмірі 3786,98 грн. на місяць.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за вказаний період у належному розмірі, згідно з вимогами абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, протиправною.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на позов відповідач вказує на те, що згідно з вимогами Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців) випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року.
Отже, на переконання відповідача, оскільки нарахована сума ймовірної індексації за період з січня 2016 року по лютий 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно, індексація грошового забезпечення в межах прожиткового мінімуму, який був установлений для працездатних осіб у зазначеному періоді, не відновилася.
Водночас, як зазначає відповідач у відзиві на позов, оскільки після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 відбулося підвищення грошового забезпечення за березень 2018 року в абсолютному виразі за рахунок постійних складових, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", то, відповідно до пункту 5 вищевказаного Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року є місяцем підвищення грошових доходів (грошового забезпечення) і, відповідно, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 200/2771/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується відповідною копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 24.11.2015 року позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, що встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Як видно з витягу із послужного списку особової справи, у період з 28.04.2017 року по 18.05.2023 року (до якого входить також спірний період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року) позивач проходив військову службу на посадах у Покровсько-Ясинуватському об'єднаному міському військовому комісаріаті Донецької області та ІНФОРМАЦІЯ_2 (на сьогодні, після перейменування, - Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки).
Як встановлено судом з архівних відомостей та не заперечується відповідачем, нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за спірний період здійснював саме відповідач.
Вважаючи, що під час проходження військової служби нарахування і виплата позивачу індексації грошового забезпечення здійснювались не у повному обсязі, останній звернувся до відповідача із заявою від 27.05.2023 року, у якій, з-поміж іншого, вимагав нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 24.05.2023 року із застосуванням щомісячної фіксованої суми індексації відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
У відповідь на дану заяву листом від 09.06.2023 року № 09/02/328 відповідач повідомив позивача про те, що у період з 01.03.2018 року по 24.05.2023 року індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалась і виплачувалась згідно з чинним законодавством.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються пільги, гарантії та компенсації, передбачені законом.
Положеннями частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно зі статтями 18, 19 Закону України від 05.10.2000 року № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-III) установлено, що індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Частина 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, а також надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Відповідно до положень статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково чи повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII установлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення прожиткового мінімуму.
Відповідно до частин 1, 6 статті 5 Закону № 1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа того місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом та не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - тобто місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, що зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078, у редакції від 24.11.2016 року, передбачалося, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, посадових осіб митної служби.
28.02.2018 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 141 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" редакція зазначеного абзацу пункту 2 Порядку № 1078 була змінена і до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації, були включені поліцейські.
03.11.2021 року постановою Кабінету Міністрів України № 1141 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" також внесено зміни до цього абзацу пункту 2 Порядку № 1078 та виключено слова "посадових осіб митної служби".
У решті редакція абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 на сьогодні змін не зазнала.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно з абзацами 2 та 4 пункту 5 Порядку № 1078 установлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзацами 1 та 4 пункту 6 Порядку № 1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку № 1078, у редакції від 15.12.2015 року, було визначено, що для тих працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за тією посадою, яку займає працівник.
У подальшому положення пункту 10-2 Порядку № 1078 зазнавали певних змін.
Зокрема, за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 року № 278 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" пункт 10-2 Порядку № 1078 було викладено у такій редакції: "Для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби".
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 року № 1141 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" зі змісту пункту 10-2 Порядку № 1078 було виключено слова ", посадових осіб митної служби" і ", посадова особа митної служби", а також замінено слова "для новоприйнятих працівників" словами ", для новоприйнятих працівників".
В усьому іншому редакція пункту 10-2 Порядку № 1078 змін на сьогодні не зазнала.
Аналіз указаних положень свідчить про те, що з 01.12.2015 року, внаслідок внесених до Порядку № 1078 законодавчих змін, діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для усіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття або переведення чи виходу на роботу. При цьому виплата індексації грошового забезпечення має здійснюватися за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.
Як зазначав Верховний Суд у постановах від 23.04.2020 року у справі № 816/1728/16, від 28.09.2022 року у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 року у справі № 560/3965/21, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, відповідно до положень абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не тільки тарифних ставок (окладів).
У постанові від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21 Верховний Суд зауважив на тому, що відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
На тлі цього Верховний Суд зазначив про те, що посадові оклади військовослужбовців дотепер визначалися постановами Кабінету Міністрів України.
Зокрема, схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка була чинною з 01.01.2008 року до 01.03.2018 року.
Від січня 2008 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися та змінилися лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704 (далі - Постанова КМУ № 704), якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
Отже, після прийняття Постанови КМУ № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 року, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став саме березень 2018 року.
Також у вказаній постанові від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21 Верховний Суд зауважив на тому, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 року був встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
У даній справі правовідносини стосовно нарахування та виплати поточної індексації за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року не є спірними.
Позивач не заперечує та не оспорює тих обставин, що індекс споживчих цін, який був обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року та опублікований Держстатом у листопаді 2018 року, у зв'язку з чим позивач з грудня 2018 року набув право на поточну індексацію.
Спірним у цій справі є, зокрема, питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у так званій "фіксованій" величині або сумі за вказаний період.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21 зазначив, що Закон № 1282-ХІІ та Порядок № 1078 не містить такого поняття як "фіксована" сума індексації. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року № 526, де були вказані приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, але постановою Уряду від 09.12.2015 року № 1013 Додаток 4 був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 року у цьому Додатку, як і у цілому в Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Починаючи з 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, по суті, йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки у тому разі, коли у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) розмір доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3 та 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися у період з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року, передбачали обставини, у разі наявності яких у місяці підвищення доходу індексація нараховується або не нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
При цьому якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається у випадках, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд дійшов висновку, що нарахування і виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Водночас, оскільки індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила і умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Таким чином, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідач повинен був вирішити питання, чи має він право на отримання суми індексації-різниці.
Як було встановлено судом, відповідач не нараховував та не виплачував позивачу суму індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року.
З огляду на зміст положень абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, і, якщо зазначена умова наявна, розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
У постанові від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21 Верховний Суд звернув увагу, зокрема, на те, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 суд повинен встановити:
- розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
- сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.2023 року).
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або менший за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування та виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як видно з наданих до матеріалів справи архівних відомостей, у березні 2018 року за лютий 2018 року позивачу були нараховані, зокрема:
- посадовий оклад - 930,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 109,82 грн.;
- надбавка за вислугу років - 103,98 грн.;
- премія - 4185,00 грн.;
- винагорода за АТО - 4500,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження військової служби (10%) - 571,90 грн.;
- щомісячна додаткова грошова винагорода (60%) - 3540,42 грн.
Зазначені види нарахувань входять до складу грошового забезпечення позивача в силу положень частини 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
При цьому судом враховується, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, про що неодноразово висловлювався Верховний Суд у своїх постановах (постанови від 16.05.2019 року у справі № 826/11679/17, від 29.11.2019 року у справі № 822/112/18 та інші).
Так само до складу грошового забезпечення військовослужбовців входить винагорода за участь у АТО/ООС, як постійна (систематична) виплата, про що було вказано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.04.2020 року у справі № 820/3719/18, від 09.06.2022 року у справі № 200/11472/20-а, які враховуються судом під час розгляду цієї справи.
Отже, розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року склав 13941,12 грн.
У квітні 2018 року за березень 2018 року позивачу були нараховані, зокрема:
- посадовий оклад - 3810,00 грн.;
- оклад за військовим званням - 1130,00 грн.;
- надбавка за вислугу років - 1235,00 грн.;
- премія - 3120,39 грн.;
- винагорода за АТО - 4500,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження військової служби (10%) - 617,50 грн.
Розмір грошового забезпечення позивача за березень 2018 року склав 14412,89 грн.
Таким чином, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А) склав:
14412,89 грн. - 13941,12 грн. = 471,77 грн.
Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%.
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 у такому разі склала: 1762,00 грн. х 253,30% / 100% = 4463,15 грн.
До аналогічних висновків щодо розміру суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2023 року по справі № 520/6243/22.
Відтак, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року в даному разі є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Таким чином, на підставі абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації-різниці складає:
4463,15 грн. - 471,77 грн. = 3991,38 грн. (а не 3786,98 грн., як вказується у позові).
З урахуванням викладеного, позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 3991,38 грн. (а не 3786,98 грн.) на місяць за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, а бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року включно згідно з абзацами 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, є протиправною.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 10 частини 2 та абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи встановлені судом обставини, з метою повного та ефективного захисту і відновлення порушених прав позивача, застосувавши частину 2 статті 9 та статтю 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування і невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078 у розмірі 3991,38 грн. на місяць;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку № 1078, а саме - у розмірі 3991,38 грн. на місяць.
Отже, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову, судові витрати ним понесено не було, отже, відшкодуванню вони не підлягають.
Керуючись положеннями Конституції України, Законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", "Про індексацію грошових доходів населення", постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" № 1078 від 17.07.2003 року в розмірі 3991,38 грн. на місяць.
Зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код відповідно до ЄДРПОУ 08301764, місцезнаходження: 87535, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Новотрубна, буд. 16; фактична адреса: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Поштова, буд. 16) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 року № 1078, а саме - у розмірі 3991,38 грн. на місяць.
Повне судове рішення складене 21 серпня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч