Справа № 761/29194/23
Провадження № 2/761/9205/2023
21 серпня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , директора та одноосібного власника представництва в м. Києві «новіцкі фарма Діпл.інж Др.Я. Васіл Новіцкі Фармацеутіше Продукт» та фірми «Nowicky Pharma» про стягнення заборгованості,
В серпні 2023 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.
Під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.
Згідно ст. 175 ч.3 п. 4,5 ЦПК України позовна заява повинна містити: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами. Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві
Відповідачем у справі визначено ОСОБА_2 , директора та одноосібного власника представництва в м. Києві «Новіцкі фарма Діпл.інж Др.Я. Васіл Новіцкі Фармацеутіше Продукт» та фірми «Nowicky Pharma».
Між тим, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи, зазначити конкретно особу, яка порушила не визнала чи оспорила суб'єктивні права, зокрема фізичну особу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) чи юридичну особу - представництво в м. Києві «Новіцкі фарма Діпл.інж Др.Я. Васіл Новіцкі Фармацеутіше Продукт» (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 17, к.28) чи юридичну особу фірму «Nowicky Pharma».
Варто також зазначити, що у випадку визначення відповідачем ОСОБА_2 , як фізичну особу, останній має місце проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству.
В рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу Україна має отримувати допомогу від таких країн як Аргентина, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія и Герцеговина, Китай (адміністративна область Макао), Хорватія, Македонія, Кіпр, Чехія, Данія, Єгипет, Фінляндія, Франція, Германія, Угорщина, Ізраїль, Італія, Японія, Латвія, Люксембург, Марокко, Нідерланди (королівство у Європі), Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Суринам, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Вірменія, Ватикан, Киргизія, Ліван, Молдова, Росія, Узбекистан.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.07.2008 року № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи у суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Відповідно до п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27.06.2008 року №1092/5/54 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою,
Відтак, саме на позивача покладається обов'язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.
Крім цього, позивач разом з позовною заявою подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може… , тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.
Тобто, вищезазначена норма статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду звільнити позивача від сплати судового збору. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 21.07.2021 р. у справі № 753/11421/18 та рішеннями ЄСПЛ у справах: Княт проти Польщі ( Kniat v. Poland ) від 26 липня 2005 року; Єдамскі та Єдамска проти Польщі ( Jedamski and Jedamska v. Poland ) від 26 липня 2005 року).
Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, окрім надання доказів реального доходу, позивач не надав будь-яких інших доказів щодо відсутності рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, складу сім'ї, наявності утриманців, доказів незадовільного стану здоров'я. При цьому, судом враховано складність справи, предмет спору, який включає в себе (вимогу майнового характеру на суму 2 758 164,00 грн).
Відтак, на теперішній час відсутні підстави для відстрочення позивачу сплату судового збору.
Позивачу потрібно оплатити 13420.00 грн судового збору на рахунок отримувача UA628999980313151206000026011, код банку отримувача МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466, отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП)
Тому, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи, надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 13420,00 грн. або копії документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Після виправлення недоліків уточнену позовну заяву з доказами надати для суду та у відповідності до кількості учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , директора та одноосібного власника представництва в м. Києві «новіцкі фарма Діпл.інж Др.Я. Васіл Новіцкі Фармацеутіше Продукт» та фірми «Nowicky Pharma» про стягнення заборгованості,- залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Осаулов А.А.