Справа № 761/17627/23
Провадження № 1-кс/761/11710/2023
29 червня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_5 про скасування ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні № 420 221 000 000 003 60 від 12.07.2022,
До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування ухвали слідчого судді звернулася ОСОБА_5 .
Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначила, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2023 (справа № 761/10988/23) на грошові кошти у сумі 43 500 доларів США, 6 915 Євро, 103 000 гривень, накладений арешт.
На думку ініціатора клопотання, арешт накладений необґрунтовано, оскільки вилучені грошові кошти не є об'єктом спільної сумісної власності, належать безпосередньо їй та призначалися для задоволення власних потреб, тому захід забезпечення кримінального провадження з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, є неприпустимим та позбавляє можливості вільно розпоряджатися своїм майном.
У той же час, клопотання прокурора про накладення арешту мало формальний характер, не містило даних, які б доводили причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України.
Таким чином, піддавши критичній оцінці ухвалу слідчого судді про накладення арешту, ОСОБА_5 просила скасувати вказану ухвалу.
У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 наполягав на скасуванні арешту з підстав, які наведені у клопотанні.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що досудове розслідування триває, актуальність арешту зберігається.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, заслухавши доводи представника власника майна, заперечення слідчого, дійшов висновку про таке.
У силу ст. 131, 132 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 03.04.2023 (справа № 761/10988/23) на майно підозрюваного у кримінальному провадженні № 420 221 000 000 003 60 від 12.07.2022 ОСОБА_5 накладений арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у разі визнання його винуватим за ч. 3 ст. 332 КК.
З наведеного витікає, що слідчий суддя, накладаючи 03.04.2023 арешт на вилучені за місцем мешкання підозрюваного грошові кошти, врахував, що останні відповідають критеріям, визначеним ст. 170 КПК, оскільки можуть мати незаконне походження та можуть бути конфісковані за вироком суду у разі застосування до ОСОБА_5 вказаного виду покарання.
Стаття 174 КПК покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення обставин, що є підставою для його скасування.
У той же час, оцінюючи наведені ініціатором клопотання доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки зазначений заявником факт отримання позики не підтверджує законність походження арештованих коштів та їх належність саме ОСОБА_5 .
Крім того, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 триває, отже, зазначені заявником підстави скасування арешту майна не спростовують висновків слідчого судді, наведених в ухвалі від 03.04.2023.
З наведеного витікає, що залишається актуальним забезпечення збереження такого майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним.
Разом з тим, слід звернути увагу, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ст. 174 КПК, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 132, 174, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 420 221 000 000 003 60 від 12.07.2022 про скасування ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.04.2023 (справа № 761/10988/23) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1