Справа № 761/25334/21
Провадження № 1-кп/761/1742/2023
29 червня 2023 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
при секретарі ОСОБА_7
розглянувши у судовому засідання в залі суду в м. Києві, матеріали кримінального провадження відомості, щодо якого внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021100100000559 від 15.02.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщане, Золотоніського району, Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст.115 КК України, -
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, вказавши про подальше існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які попередньо було враховано при обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому, відсутність обставин, які б з спливом часу могли їх нівелювати, а також зазначено доводи щодо характеризуючих даних про особу останнього, які доводять неможливість застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів щодо особи.
Захисник ОСОБА_5 доводи якого підтримав обвинувачений, у судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід. Обґрунтовуючи такі заперечення щодо клопотання прокурора захисник посилався на те, що клопотання прокурора є необґрунтованим та ризики не доведені, вже дослідженно майже усі докази та допитано всіх свідків, потерпілих у кримінальному провадженні.
Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши наявні матеріали провадження суд вважає, що відносно обвинуваченого потрібно продовжити строк тримання під вартою, виходячи з наступного.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13, ч.2 ст.115 КК України перебуває на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва, під головуванням судді ОСОБА_1 з 14.07.2021 року.
Так, ухвалами суду обвинуваченому ОСОБА_6 неодноразово продовжувався строк тримання під вартою без визначення розміру застави, востаннє 15.05.2023 року строком до 13.07.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так суд, вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, із урахуванням клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд враховує дані про особу ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до довічного позбавлення волі, яке має значний ступінь суспільної небезпеки. Дані про існування у останнього соціальних зв'язків, які, на думку суду, самі по собі, без існування стримуючих факторів, не є у даному випадку належним стримуючим фактором для уникнення від явки до суду та запобіганню іншим ризикам, що неодноразово було попередньо перевірено судом та свого підтвердження не знайшло. Також судом враховується можливість обвинуваченого впливу на свідків, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, з метою уникнути покарання у разі доведеності його вини або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, свідчить, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров'я є найвищою соціальною цінністю.
Доводи сторони захисту не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про обрання та продовження строку його дії під час досудового слідства та судового розгляду.
Одночасно використовуючи ст. 28 КПК України, суд констатує, що під час розгляду даного кримінального провадження кожна процесуальна дія та процесуальне рішення виконуються та приймаються в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Так, на думку суду дане кримінальне провадження відноситься до особливої категорії складності, яка визначається з урахуванням кількості учасників розгляду, свідків, особливості обставин вчинення кримінального правопорушення, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для вчинення у суді.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК суд вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, що спричинив загибель людини.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 180, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченого ОСОБА_6 визначити до 27 серпня 2023 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ "Київський слідчий ізолятор" для виконання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
____________ _____________ ______________
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3