Справа № 192/1618/23
Провадження № 1-кс/192/244/23
Ухвала
Іменем України
"22" серпня 2023 р. слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , по внесеному 17 серпня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12023046570000197 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна,
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на паспорт громадянина України на ім'я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », документ № НОМЕР_1 , власником та фактичним користувачем якого є ОСОБА_4 , шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 17 серпня 2023 року до ЧЧ ВП №9 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт про те, що 17 серпня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , під час перевірки ОСОБА_4 надав паспорт громадянина України з явними ознаками підробки.
За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження №12023046570000197 від 17 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документу.
Тому просив з метою збереження речових доказів, накласти арешт на паспорт громадянина України на ім'я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », документ № НОМЕР_1 .
В судове засідання прокурор, який про час та місце розгляду клопотання про арешт майна був повідомлений належним чином, не з'явився, причини неявки слідчому судді не повідомив, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
Користувач майна, в судове засідання не з'явився про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав слідчому судді заяву, згідно якої просив проводити розгляд клопотання у його відсутність.
Слідчий суддя постановив проводити розгляд клопотання у відсутність прокурора, користувача майна, які належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.
Ознайомившись з клопотаннями, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Пунктом 2 вказаної частини передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Слідчим суддею встановлено, що 17 серпня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №12023046570000197, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України внесено відомості, про те що 17 серпня 2023 року до ЧЧ ВП №9 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов рапорт про те, що 17 серпня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , під час перевірки ОСОБА_4 надав паспорт громадянина України з явними ознаками підробки (а. с. 5).
Постановою дізнавача сектору дізнання відділення поліції №9 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17 серпня 2023 року паспорт громадянина України на ім'я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », документ №000091444 визнано речовим доказом (а. с. 14).
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з клопотання прокурора він просить накласти арешт на паспорт громадянина України.
Відповідно до ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» - Паспорт громадянина України містить написи українською та англійською мовами, а також напис українською мовою: "Паспорт громадянина України є власністю України".
Прокурором в якості мети накладання арешту на майно було зазначено - збереження речових доказів по справі.
Разом з тим, оскільки паспорт громадянина України є власністю Держави, тому дане майно не підпадає під майно яке підлягає арешту з метою збереження речових доказів, оскільки не є майном фізичної чи юридичної особи.
Враховуючи зазначене слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про арешт майна задоволенню не підлягає, оскільки заявлене відносно майна, яке не підлягає арешту з метою зазначеною в клопотанні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , по внесеному 17 серпня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12023046570000197 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які були відсутні при її оголошенні з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1