Справа №760/9266/23 1-кп/760/2413/23
21 серпня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022102090000286 від 12.12.2022 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Донецьк, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, -
Відповідно до обвинувального акта від 17.04.2023 року під час досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження встановлено, що на початку квітня 2014 року на території Донецької області України невстановленими особами з метою насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» (далі - «ДНР») було створено непередбачене законом збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, учасники збройного формування були озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мали тяжке військове озброєння та військову техніку. Крім того, в зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ДНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва.
З 16.02.2012 по 15.09.2014 ОСОБА_4 перебувала на посаді інспектора відділу адресно-довідкової роботи управління паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області.
Починаючи з 16 вересня 2014 року, ОСОБА_4 , поділяючи мету створення та функціонування непередбаченого законом збройного формування так звана «Донецька народна республіка» а саме: зміну меж території та кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, маючи злочинний намір щодо вступу до незаконного збройного формування так звана «Донецька народна республіка», надала добровільну згоду на продовження проходження служби на зазначеній посаді виконуюча обов'язків старшого інспектора відділу адресно-довідкової роботи Міграційної служби Міністерства внутрішніх справ «Донецької народної республіки».
При цьому, ОСОБА_4 , вступаючи до незаконного збройного формування самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки», була достовірно обізнана, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених законодавством України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.
З 01 листопада 2014 року ОСОБА_4 призначена на посаду старшого інспектора відділу адресно-довідкової роботи Міграційної служби Міністерства внутрішніх справ «Донецької народної республіки», отримуючи щомісячну заробітну плату у російських рублях, виконувала покладені на неї функціональні обов'язки у зазначеному незаконному збройному формуванні, що полягали обробці картотек, які надходили з районних паспортних відділів, обробці та введення адресних листків їх у загальну картотеку, введенні та обробці картотек «Сторожових карток» та інше.
Таким чином, з 16.09.2014 по 30.10.2017 ОСОБА_4 , здійснюючи свої умисні протиправні дії у складі непередбаченого законами України збройного формування, систематично виконувала накази та розпорядження, отримані від своїх керівників з числа непередбаченого законом збройного формування так званої «Донецької народної республіки».
Дії ОСОБА_4 у вказаний період часу виразились у активній участі в діяльності незаконного збройного формування. При цьому, ОСОБА_4 усвідомлювала, що незаконне збройне формування, учасником якої вона є, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції.
В результаті діяльності незаконного збройного формування «ДНР» на території Донецької області було спричинено масову загибель людей, а також зруйновано та пошкоджено велику кількість адміністративних та приватних будівель і споруд, викрадено майно фізичних та юридичних осіб в особливо великому розмірі, таким чином, умисні дії членів терористичної організації призвели до тяжких фізичних та моральних страждань значної частини населення України.
30.10.2017 ОСОБА_4 припинила працювати у відділі Міграційної служби Міністерства внутрішніх справ «Донецької народної республіки», однак не повідомила про існування непередбаченого законом збройного формування органи державної влади чи органи місцевого самоврядування України та продовжувала перебувати на тимчасово непідконтрольній території України, за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_4 , своїми умисними діями, які виразились в участі у діяльності непередбаченого законом збройного формування, вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
17.04.2023 року між прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42022102090000286, з однієї сторони, та підозрюваним на той час у цьому провадженні ОСОБА_4 з іншої сторони, у присутності захисника ОСОБА_5 , на підставі стст. 468, 469, 472 КПК України у приміщенні Солом'янської окружної прокуратури м.Києва, що за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 3-а, було укладено угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов, та сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного провадження обставин.
При цьому, підозрюваний ОСОБА_4 беззастережно та повністю визнала свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, за вищевказаними обставинами.
Крім того, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинене нею кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 260 КК України, а саме у виді позбавлення волі терміном на 3 (три) роки без конфіскації майна, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладення на ОСОБА_4 обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_4 та є їй зрозумілими.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468, п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ч. 260 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , виходячи з ст.12 КК України є тяжким злочином.
При цьому, згідно з абз.5 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані положення КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, в обсязі пред'явленного обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, звільнення від відбування покарання з випробуванням, заявивши, що здатна виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник ОСОБА_5 також просила затвердити угоду про визнання винуватості від 17.04.2023 року.
Судом під час судового засідання з'ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, вид та розмір покарання, що будуть застосовані до неї, звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі затвердження угоди судом.
При цьому, суд у судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч. 2 ст. 260 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди.
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись стст. 15, 75, 76, 260 КК України, п.1 ч.3 ст.314, стст.373, 374, 468 - 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 17.04.2023 року, укладену між прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 17.04.2023 року покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки без конфіскації майна.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 3 (три) роки, поклавши на неї відповідно до ст.76 КК України обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: трудову книжку серії НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1