Справа № 496/4950/23
Провадження № 3/496/3687/23
04 серпня 2023 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Трушина О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України,
про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого оператором АЗС ТОВ «Люкс Ойл Трейд»,
за ч. 1 ст. 161-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 161-1 ч. 1 КУпАП, відповідно до якого він 24.06.2023 року о 14:40 год здійснював роздрібну торгівлю пальним без одержання документа дозвільного характеру, а саме: дозволу на викиди забруднених речовин в атмосферне повітря за адресою: АДРЕСА_2 .
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст. 161-1 ч. 1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 1 Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» затверджено Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Пунктом 30 вказаного Переліку визначено, що відповідно до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» видається дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Втім, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про п. 30 Переліку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», який є спеціальним у сфері отримання дозвільної документації суб'єктами господарювання.
До того ж питання відсутності дозволу на викиди, передбаченого Законом України «Про охорону атмосферного повітря», не охоплюється об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, що підтверджує судова практика.
Так, відповідальність за викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів, передбачена ст. 78 КУпАП.
В матеріалах відсутні докази, що підтверджують продаж пального, не зазначено, з яких стаціонарних джерел здійснюється викид забруднюючих речовин у атмосферне повітря, не вказано, до якого класу об'єктів підвищеної небезпеки включено АЗС.
Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 року №15, до робіт з підвищеною небезпекою не відноситься господарська діяльність по заправці автомобілів пальним (окрім газової суміші). В даному випадку у протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано, яким пальним здійснювалася заправка транспортних засобів.
Диспозицією ч. 1 ст. 161-1 КУпАП передбачена відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб'єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України).
Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У відповідності до ч.2 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Тобто, з аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП настає або для фізичних осіб, які здійснюють торгівлю пальним без державної реєстрації суб'єктом господарювання або для суб'єктів господарювання (їх посадових осіб), які не мають документа дозвільного характеру (ліцензію на торгівлю пальним тощо).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює на АЗС ТОВ «Люкс Ойл Трейд» на посаді оператора, тобто він є найманим працівником.
Разом з цим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є посадовою особою, відповідальною за діяльність суб'єкту господарювання ТОВ «Люкс Ойл Трейд», зокрема в частині одержання документа дозвільного характеру для оптової або роздрібної торгівлі пальним, а отже, суд позбавлений можливості встановити, чи є ОСОБА_1 суб'єктом даного правопорушення.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП полягає у здійсненні господарської діяльності, тобто процесу обміну товарами та грошима.
Однак у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу пального, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч. 1 ст. 161-1 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Крім того, судом встановлено, що суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 статті 161-1 КУпАП, диспозиція якої є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права.
Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний і конкретизований зміст.
Загальний зміст статті 161-1 КУпАП полягає в тому, що з ним пов'язане визначення правопорушенням діянь, які описані в диспозиції цієї статті.
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.
Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов'язково встановити, який саме нормативно правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення діяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.
Всупереч цьому зміст об'єктивної сторони правопорушення при викладенні обставин його вчинення не розкрито і не описано, а лише констатовано факт вчинення такого порушення, без посилання на норму Закону, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
На думку суду, фабула складеного протоколу не відповідає диспозиції ч.1 ст. 161-1 КУпАП України, дії ОСОБА_1 кваліфіковані невірно.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За дії, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, не настає відповідальність за ч.1 ст. 161-1 КУпАП, тому суд вважає, що провадження у справі слід закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 161-1, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 161-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.І. Трушина