Справа № 564/713/22
Провадження № 2/761/4919/2023
09 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
за участі:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
26 травня 2023 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить: зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 22.02.2023 року на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з частини від усіх видів заробітку позивача до фіксованої суми, рівної одному прожитковому мінімуму на дитину відповідного віку, на дату виплати щомісяця.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі судового наказу з позивача стягуються аліменти на утримання дитини в розмірі частини його заробітку, починаючи з 07.02.2023 року до досягнення дитиною повноліття.
Як зазначає позивач, він не має можливості сплачувати аліменти в такому розмірі, оскільки заробітна плата є його єдиним джерелом доходів, він має ряд зобов'язань та певні мінімальні витрати на підтримку життєзабезпечення себе та членів своєї родити. Виплата аліментів у визначеному розмірі ставить позивача у дуже скрутне матеріальне становище.
Зокрема позивач зазначає, що він не має власного житла, тому винаймає квартиру за яку щомісячно сплачує 8 000,00 грн. орендної плати та комунальні послуги від 1000,00 грн. до 2 500,00 грн. залежно від пори року; проживаючи в цивільному шлюбі з ОСОБА_4 , частково приймає участь в забезпеченні її дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 такі витрати становлять приблизно 1 500,00 - 2000,00 грн. щомісячно; матеріально допомагає своєму батькові ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 4 000-5000,00 грн. щомісячно; щомісячні витрати сім'ї становлять 4000-6000,00 грн.; для погашення боргу в сумі 3000,00 доларів США перед позивачем, отримав позику на вказану суму та щомісячно має сплачувати суму, еквівалентну 100 доларів США (4000,00 грн.); щомісячне заощадження в розмірі 10-15% від доходів для можливості придбання в майбутньому житла.
18.07.2023 року до суду надійшов відзив на позовні вимоги в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що крім основної заробітної плати відповідач отримує доходи, які не ввійшли до довідки про доходи. Відповідач вважає, що оскільки позивач проживає із сім'єю в орендованій квартирі, то витрати на таку оренду не є витратами суто позивача, тому має ділитись навпіл. Позивач не надав доказів сплати орендної плати за квартиру, не надано доказів сплати за житлово-комунальні послуги за вказану квартиру. Сам договір не може бути доказом сплати позивачем грошових коштів за оренду квартири. Також відповідач зазначає, що позивач, не усиновивши дочку співмешканки, не зобов'язаний її утримувати, так як обов'язок утримання покладений на батьків. Крім того, позивач не надав доказів, що він надає матеріальну допомогу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Відповідач звернула увагу, що позивач не надав доказів надання матеріальної допомоги ОСОБА_7 , 2004 року народження. Щодо надання матеріальної допомоги батьку позивача відповідач зазначила, що ОСОБА_6 має ще одного сина - ОСОБА_8 . Не надано суду доказів, що батько потребує допомоги сина та відповідно відсутні докази, що позивач надає батьку матеріальну допомогу.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечила проти задоволення заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши сторони, врахувавши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Відносно платника аліментів враховується також зміна складу осіб, які зобов'язані за законом надавати утримування.
Погіршення або поліпшення стану здоров'я платника або одержувача аліментів враховується судом як підстава для зміни розміру аліментів.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Появлення у складі сім'ї одержувача аліментів осіб, які являються по відношенню до нього аліментнозобов'язаними особами (батьки, подружжя, повнолітні діти) може бути враховано за вимогою платника аліментів як обставина, що спричинила зниження сплачуваних ним аліментів.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із свідоцтвом про його народження, батьком зазначений - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .
Батьки ОСОБА_3 не перебували в зареєстрованому шлюбі.
Судовим наказом Шевченківського районного суду м.Києва від 22.02.2023 року (справа №761/4462/23) стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07 лютого 2023р. до досягнення дитиною повноліття.
Як встановлено судом, позивач має офіційне місце роботи та отримує дохід. Крім того, за позивачем зареєстровані автомобілі «Хюндай», 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , «Смарт», 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , причіп «Палич», 2022 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , мопед "APRILIA", 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_5 .
При зверненні до суду з позовом позивач зазначав, що вказаний в судовому наказі розмір аліментів для нього є обтяжливим, так як він утримує ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, винаймає квартиру за яку щомісячно сплачує 8 000,00 грн. орендної плати та комунальні послуги, має щомісячні витрати сім'ї, погашає борг; щомісячно заощаджує 10-15% від доходів для можливості придбання в майбутньому житла.
Однак позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.
Так, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів зміни майнового та сімейного стану позивача внаслідок яких може бути зменшено розмір аліментів, які стягуються на утримання дитини.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 21, 24, 75, 76, 105, 110-112 СК України, ст.ст.4, 77-83, 89, 95, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 16.08.2023 року
Суддя: Н.Г. Притула