Справа № 761/28329/23
Провадження № 1-кс/761/18443/2023
11 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кришинка, Київської області, громадянина України, з вищою освітою, провідного інженера архітектурно-планувального відділу № 3 Проектного інституту СБ України, одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022110000000198 від 22.08.2022,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_2 11 серпня 2023 року звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022110000000198 від 22.08.2022.
Зі змісту клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023110000000002 від 04.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.
09.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Відповідно до змісту клопотання та долучених до нього матеріалів - у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до даного клопотання.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Наявність обґрунтованих ризиків слідчий мотивує тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку встановлення судом його вини, оскільки останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У своєму клопотанні слідчий просить врахувати, що в разі застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти спілкуванню підозрюваного з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі.
Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому та просив його задовольнити. Наполягав на визначенні обвинуваченому застави в межах, що перевищують передбачені КПК України межі для розміру застави. Просив врахувати, що стосовно інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням необхідного розміру застави.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора і просив застосувати щодо підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою. Наголошував на тому, що підозра необґрунтована. Просив врахувати, що підозрюваний має постійне місце проживання, офіційне місце роботи, а також те, що підозрюваний має утримувати дружину, дитину та мати похилого віку.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав захисника та запевняв слідчого суддю, що не має намірів переховуватись від органу досудового розслідування.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
В ході судового розгляду встановлено, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023110000000002 від 04.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.
09.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкриміному йому злочині, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного із стверджуваним стороною обвинувачення одержанням службовою особою неправомірної вигоди, за який передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винуватим, при цьому, як вбачається зі змісту підозри, такі дії було вчинено у період воєнного стану.
Так, при наданні оцінки доводам сторін щодо наявності чи відсутності ризику переховуватись від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що згідно з практикою ЄСПЛ суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а у рішенні по справі «W проти Швейцарії» зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства. Водночас, слідчий суддя наголошує, що при винесенні рішення не спирається виключно на тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_4 , проте оцінює всі доводи сторін та докази якими вони ці доводи обґрунтовують в сукупності, де тяжкість інкримінованого правопорушення є лише одним з факторів, що беруться до уваги.
Окремою обставиною на яку звертає увагу слідчий суддя під час вирішення даного клопотання є також і кваліфікація дій підозрюваного визначена у повідомленні про підозру.
Так, відповідно до повідомленої ОСОБА_4 підозри, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, в той час, як відповідно до примітки до ст. 45 КК України, правопорушення, передбачене ст. 368 КК України, вважається корупційним кримінальним правопорушенням.
Важливим аспектом в розрізі цього питання є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст.69,75 КК України). Тож усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку доведеності його вини, ОСОБА_4 може використати всі наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду. Наведені обставини вважаються слідчим суддею такими, що додатково свідчать про наявність ризику переховування підозрюваного від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя вважає достатньою мірою доведений ризик впливу підозрюваного ОСОБА_4 на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, адже останній знайомий з іншими підозрюваними та знає де вони мешкають, більш того - відповідно до протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_7 - остання прямо називає підозрюваного ОСОБА_4 своїм другом, що також може свідчити про підвищений ризик використання останнім своїх дружніх стосунків із зазначеною підозрюваною з метою незаконного впливу на її покази, шляхом вмовлянь, погроз чи іншим чином з метою уникнення відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення в якому він підозрюється.
Вказані обставини не враховуються слідчим суддею на підтвердження винуватості у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 , однак можуть свідчити про високу ймовірність існування вищезазначених ризиків.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, разом з тим слідчий суддя приходить до висновку, що такі обставини не переважають доведених прокурором ризиків.
За таких умов, слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження вищезазначених ризиків.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Так, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави що щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину може становити від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В контексті цього питання слідчим суддею враховується ґрунтовність ризиків, на які вказує прокурор, при цьому слідчим суддею також береться до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років із конфіскацією майна, яке може бути призначено останньому у разі доведення його винуватості, пов'язаного із стверджуваним стороною обвинувачення одержанням службовою особою неправомірної вигоди, і таке кримінальне правопорушення, відповідно до формулювання підозри, вчинено у відповідності до заздалегідь обумовлено з іншими підозрюваними плану, що ще більше підвищує негативні наслідки такого кримінального правопорушення для суспільства.
Так, аналізуючи рішення ЄСПЛ, зокрема «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 суд приходить до висновку, що хоча, у відповідності до положень Конвенції розмір застави повинен оцінюватися, як правило, з огляду на особу обвинуваченого і його майновий стан, за певних обставин не буде безпідставним врахування також і завданої шкоди, відповідальність за яку покладається на обвинуваченого - при цьому такий підхід був визнаний Європейським судом з прав людини таким, що не суперечить пункту 3 статті 5 Конвенції.
Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_4 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 , слідчий суддя не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою та взяти його під варту в залі суду негайно після проголошення ухвали.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування - до 25 серпня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 805200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,
ЄДРПОУ: 26268059,
МФО: 820172,
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,
р/р: № UA128201720355259002001012089,
призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 11 серпня 2023 року по справі № 761/28329/23.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1. не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
2. повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження);
3. прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження);
4. здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти, однак не довше ніж строк досудового розслідування, у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 15 серпня 2023 року о 10 годині 40 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1