05 вересня 2006 р.
№ 231/15-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Рогач Л.І.
розглянувши
касаційну скаргу
ТОВ “Украгросвіт»
на
постанову від 19.04.2006 р. Київського міжобласного
апеляційного господарського суду
у справі
№ 231/15-05 господарського суду Київської області
за позовом
ТОВ “Август-Україна»
До
ТОВ “Украгросвіт»
про
стягнення 674 937,05 грн.
За участю представників сторін:
позивача - Процюк О.В. дов. від 04.09.2006 р. № 07У,
відповідача -не з'явились
Рішенням господарського суду Київської області від 13.12.2005 р. (суддя Рябцева О.О.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ “Украгросвіт» на користь ТОВ “Август-Україна» 476177,69 грн. заборгованності, 125063,82 грн. інфляційний витрат, 32 423 грн. 3% річних, 6 336,65 грн. державного мита , 60 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 19.04.2006 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду (судді -Андрейцева Г.М., Фаловська О.М., Швець В.О.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою від 19.04.2006 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду, ТОВ “Украгросвіт» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України, у зв'язку з відпусткою суддів Фролової Г.М. та Коробенко Г.П., для перегляду в касаційному порядку справи № 231/15-05 призначеної до розгляду на 05.09.2006 р., утворити колегію суддів в наступному складі: головуючий - Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Рогач Л.І.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надав.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.05.2004 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 30-К, відповідно до якого ТОВ “Август-Україна» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність покупця товар, а ТОВ “Украгросвіт» зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.
Сторони передбачили, що невід'ємною частиною договору є Додаток № 1, в якому містяться найменування, кількість, ціна за одиницю виміру, загальна вартість, умови, терміни оплати та поставки, базис поставки та товару.
Загальна вартість товару (Батанес) з ПДВ складає 2 383 840,37 грн., кількість -20 400 л., термін оплати до 31.05.2004 р.
Позивач виконав умови договору, поставивши 20 400 л. товару, згідно накладної № 203 від 13.05.2004 р.
Відповідач свої зобов'язання виконав частково, перерахувавши позивачу 18.05.2005 р. -100 000 грн., 18.06.2004 р. - 50 000 грн., 25.10.2004 р. -10 000 грн. Оплата товару на суму 1 447 144,71 грн. була проведена простими векселями № № 32176722558, 3217672557, 32176722556. Також між сторонами відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.03.2005 р. на суму 229 188 грн. та від 30.05.2005 р. на суму 71 352 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість відповідача склала 476 177,69 грн., в той час як сторонами встановлено термін оплати товару -31.05.2004 р.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В порушення вказаних вимог відповідач не розрахувався за отриманий товар повністю, а тому судами правомірно було задоволено позовну вимогу про стягнення заборгованості у сумі 476 177,69 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, позивачем обґрунтовано нараховано суму інфляційних витрат - 125 063,82 грн. та 3% річних -32 423 грн.
Твердження відповідача в касаційній скарзі про те, що вартість товару вказана у додатку № 1 до Договору № 30К від 07.05.2004 р. є 2 383 840,37 грн., а згідно накладної № 203 від 13.05.2004 р. -2 383 862,40 грн., що вказує про те, що накладна не могла бути виписана на підставі договору № 30К від 07.05.2004 р. колегією суддів не приймається до уваги. Оскільки така різниця зумовлена застосуванням крос-курсу співвідношення долара США до української гривні. Ціни на товар визначаються сторонами в грошовому еквіваленті іноземної валюти (долари США) для недопущення збитків позивача.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.98 р. N 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвокатів, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до договору № 1 про надання адвокатських послуг від 01.08.2005 р., адвокат Процюк О.В. надав позивачу адвокатську правову допомогу, зокрема щодо представництва його інтересів в судових органах по стягненню заборгованості за договором купівлі-продажу від 07.05.2004 р. № 30 -К (п.1.1). Матеріали справи також містять платіжне доручення № 4751 від 13.09.2005 р. на суму 60 000 грн. про оплату адвокатських послуг.
За таких обставин місцевим господарським судом обгрунтовано покладено на відповідача відшкодування оплати послуг адвоката.
Колегія суддів прийшла до висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин, місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано задоволено позов.
Слід зазначити, що повторно розглядаючи справу, апеляційний господарський суд повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався відповідач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення» зі змінами та доповненнями.
Посилання заявника касаційної скарги на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою представника позивача оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Украгросвіт» залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.04.2006 року по справі № 231/15-05 залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Рогач Л.І.