Ухвала
14 серпня 2023 року
місто Київ
справа № 209/1815/22
провадження № 61-11070ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у праві спільної сумісної власності,
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_2 у серпні 2022 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просила:
- встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім'єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до 29 березня 2022 року;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі 1/4 частини спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 : квартири АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі 1/2 частини спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 : грошові кошти, що обліковуються на депозитному рахунку в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк»», зокрема вклад «Стандарт Строковий» SAMABWFD0070063834301, рахунок за вкладом № НОМЕР_1 у розмірі 82 507, 39 грн.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 16 лютого 2023 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області задовольнив позов ОСОБА_2 .
Суд встановив факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнав за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі 1/4 частини спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , квартири АДРЕСА_1 .
Визнав за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі 1/2 частини спільного сумісного майна, набутого під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , на грошові кошти, що знаходяться на депозитному рахунку в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк»», зокрема вклад «Стандарт Строковий» SAMABWFD0070063834301, рахунок за
вкладом № НОМЕР_1 у розмірі 82 507, 39 грн.
Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 21 червня 2023 року Дніпровський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 лютого 2023 року - без змін.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 21 липня 2023 року з використанням засобів поштового зв'язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 лютого 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 червня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявник зазначила, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначила те, що:
- (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц, за змістом яких факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу може бути встановлено судом лише з 01 січня 2004 року (після набрання чинності Сімейного кодексу України), оскільки Кодекс про шлюб та сім'ю Української РСР не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу;
- (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16, відповідно до яких саме лише визнання відповідачем факту проживання без реєстрації шлюбу не є однозначною підставою для його задоволення, суд повинен дослідити всі обставини справи;
- (3) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15, згідно з якими майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхнього права спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв'язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім'єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначила ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають приписам статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області цивільну справу № 209/1815/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільній сумісній власності.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак