Справа № 458/560/23
2/458/177/2023
11.08.2023 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючий - суддя Ференц Р.І., секретарі судового засідання - Сербін Г.Б., Матківська Р.Р., за участі сторін цивільного провадження: позивач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, повноважний представник не прибув, відповідач - ОСОБА_1 не прибула, розглянувши в м.Турка Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,-
20.06.2023 року в Турківський районний суд Львівської області з позовною заявою звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надміру виплачену пенсію в сумі 61200,00 грн. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана дана справа.Предметом позову є стягнення переплати пенсії.
02.08.2023 року на електронну адресу Турківського районного суду Львівської області позивач надіслав клопотання про закриття провадження у справі відповідно до ст. 255 ЦПК України у зв'язку із добровільним поверненням відповідачем надміру виплаченої пенсії, та, відповідно, відсутнісю предмета спору. Також просить повернути позивачу суму сплаченого судового збору у зв'язку із закриттям провадження у справі.
Дослідивши зміст поданого клопотання приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України. Згідно з положеннями п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність. Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати. Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За приписами ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.
Особа, яка звернулася в суд, діючи самостійно, відповідно до вимог ст.ст.13,49 ЦПК України, розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Відповідно до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) вказав, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Згідно з ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно долученої до заяви квитанції №1831 від 06.06.2023 року вбачається, що позивачем у ТВБВ №10013/03 філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» було оплачено судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою автоматизованою системою документообігу суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено виключний перелік для повернення судового збору, а саме: сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, зокрема, податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, встановлена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787. Відповідно до п.5 цього Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Зі змісту ст.78 Бюджетного Кодексу України вбачається, що Держказначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Оскільки позивачем подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору між сторонами, відтак сума сплаченого судового збору у розмірі 2 684 грн підлягає поверненню позивачу.
Беручи до уваги те, що позивач реалізував надане йому законом право про закриття провадження у справі, подавши в суд відповідне клопотання, таке клопотання є законним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, клопотання необхідно задовольнити, а провадження у справі закрити, повернувши позивачу сплачений судовий збір при поданні в суд цього позову.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, ст. 13, 258, 260ЦПК України, суд
Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору - задовольнити.
Провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії - закрити у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) 2684 грн судового збору, сплаченого згідно квитанції №1831 від 06.06.2023 року у ТВБВ №10013/03 філії - Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» (ГУК Львiв/Турківська тг/22030101, ГУДКCУ у Львівській області, UA328999980313101206000013919, МФО банку отримувача: 899998).
Роз'яснити учасникам процесу наслідки закриття провадження, передбачені ст.256 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Ухвала складена та підписана 11.08.2023 року.
Суддя Р.І. Ференц