ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.07.2023Справа № 910/13702/22
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Волоський Горіх" (01014, місто Київ, вулиця Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38)
доBlack Sea Iberica S.L (Calle Soria, 16, office 2, Burgos, 09004, Spain)
простягнення 2 461 983 грн 48 коп.
Представники сторін
від позивача:не з'явились
від відповідача:не з'явились
09.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповіда льністю "Український Волоський Горіх" з вимогами до Black Sea Iberica S.L про стягнення 2 461 983 грн 48 коп. за договором № 29102021/1 від 29.10.2021.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договором № 29102021/1 від 29.10.2021 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати постановленого товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 2 461 983 грн 48 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 справу № 910/13702/22 прийнято до свого провадження суддею Плотницькою Н.Б., постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.06.2023.
19.12.2023 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про направлення ухвали суду.
07.02.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про поновлення строку визначеного судом та заява про надання документів відповідно до ухвали суду.
16.02.2023 Господарського суду міста Києва звернувся до Головного управління у справах іспанців за кордоном і консульських справ Міністерства закордонних справ, Європейського Союзу та співробітництва (Ministry of Foreign Affairs, European Union and Cooperation Main Administration for the Affairs of Spaniards Abroad and Consular Affairs) з судовим дорученням про вручення Black Sea Iberica S.L судових документів.
19.04.2023 на адресу електронної пошти Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи.
В системі "Електронний суд" від представника позивача надійшло, сформоване 08.06.2023, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У підготовчому засіданні 13.06.2023 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.07.2023.
Представники сторін в судове засідання 20.07.2023 не з'явились.
У судовому засіданні 20.07.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29.10.2021 між Товариством з обмеженою відповіда льністю "Український Волоський Горіх" (позивач у справі, продавець за договором) та Black Sea Iberica S.L (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір № 29102021/1 (далі-договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати і поставити на умовах FCA Ukraine, Vinnitsa region, Kreminne village, 24 Karbusheva street (згідно ІНКОТЕРМС 2010), а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар - 120 тон волоського горіху в шкарлупі, врожай 2021 року, країна походження Україна, даті товар. Опис, кількість і вартість товару викладені в додатках до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 2.3 договору покупець платить 100% вартості товару визначену в інвойсі після відправки документів включаючи митну декларацію. Плата за товар здійснюється переказом суми договору на рахунок продавця.
Пунктом 3.3 договору визначено, що датою поставки та права власності від продавця до покупця вважається дата митного оформлення товару, а саме дата складання вантажно-митної декларації.
У відповідності до пункту 4.2 договору визначений обов'язок покупця повністю оплатити ціну відповідно до інвойсу.
Правовідносини до договору регулюються відповідно до українського законодавства (пункт 6.2 договору).
Відповідно до пункту 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за даним договором, сторони несуть відповідно до цього договору і відповідно до цього договору і відповідних норм законодавства.
Згідно з пунктом 9.2 договору сторонами погоджено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.03.2022 включно та не раніше повного виконання зобов'язань.
Підписаними між стонами додатками № 1 та № 2 від 29.10.2021 до договору № 29102021/1 від 29.10.2021 погоджено поставку товару в кількості 40 тон загальною вартістю 136 000,00 доларів США.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).
Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 2 статті 192 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 2 статті 198 Господарського кодексу України встановлено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України та листа Міністерства юстиції України № Ч-13744/8.2 від 13.08.2014 використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди приймають до свого провадження і можуть розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору № 29102021/1 від 29.10.2021, зокрема, відповідно до інвойсу № 0003 від 25.11.2021 та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) UA 401020/2021/064194/AЕ651010, підписаної обома сторонами, позивач 25.11.2021 поставив відповідачу товар на загальну суму 66 570 доларів США.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору № 29102021/1 від 29.10.2021 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 434 371 грн 70 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором № 29102021/1 від 29.10.2021, та факту наявності заборгованості у розмірі 2 434 371 грн 70 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 611 грн 78 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення з 08.07.2022 по 22.11.2022.
Суд зазначає, що у разі прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, підлягають стягненню річні відсотки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за договором № 29102021/1 від 29.10.2021, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 611 грн 78 коп. 3 % річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Black Sea Iberica S.L (Calle Soria, 16, office 2, Burgos, 09004, Spain, VAT № ESB 09375239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Волоський Горіх" (01014, місто Київ, вулиця Соловцова Миколи, будинок 2, офіс 38, ідентифікаційний код 39989391) 2 434 371 (два мільйони чотириста тридцять чотири тисячі триста сімдесят одна) грн 70 коп. заборгованості, 27 611 (двадцять сі тисяч шістсот одинадцять) грн 78 коп. 3 % річних та 36 929 (тридцять шість тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 74 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 11.08.2023
Суддя Н.Плотницька