Єдиний унікальний номер справи 183/8593/22
Провадження № 2/183/1614/23
11 серпня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування заборгованості зі сплати аліментів та стягнення аліментів,-
В грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого у них народилися спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 13 квітня 2022 року Новомосковським міськрайонний судом Дніпропетровської області постановлено судовий наказ, згідно з яким, з позивача стягуються аліменти на користь відповідача на утримання їх неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 23 лютого 2022 року і до досягнення дітьми повноліття. Станом на 01 листопада 2022 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 8036,00 грн. тобто 4018,00 грн. на кожну дитину. На теперішній час син сторін ОСОБА_3 проживає з відповідачем за місцем його проживання.
У зв'язку з чим позивач просив:
- скасувати заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на підставі судового наказу № 183/1121/22 від 13.04.2022, що утворилася за період вересень-жовтень 2022 року у розмірі 4018,00 грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання спільної неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн. з моменту подачі цієї заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 13 грудня 2022 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків (а.с. 19). 02 січня 2023 року позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с. 21,22). 09 лютого 2023 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача. Ухвалою суду від 10 лютого 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін і відкрито провадження у справі (а.с. 26).
Ухвалою судді від 19 червня 2023 року уточнену позовну заяву ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування заборгованості зі сплати аліментів та стягнення аліментів - залишено без розгляду.
Сторони відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив не подавала, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Дослідивши наявні письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з встановлених таких обставин.
Судом установлено, що сторони є батьками малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
Згідно з судовим наказом від 13 квітня 2022 року з боржника, яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стягнуто аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 23 лютого 2022 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 8).
Постановою державного виконавця від 04 листопада 2022 року відкрито виконавче провадження на підставі судового наказу, виданого 13.04.2022 року Новомосковським міськрайонний судом Дніпропетровської області у справі № 183/1121/22, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей (а.с. 9).
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця за період з вересня 2022 року по жовтень 2022 року, складає 8036,00 грн. (а.с. 10).
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 179 СК України передбачано, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Відповідно до Закону, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, та лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до п. 17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
З аналізу статей 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від заборгованості зі сплати аліментів.
Сімейний кодекс України передбачаєпідстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Ст. 92 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.
У зв'язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору в частині скасування заборгованості зі сплати аліментів з позивача на користь відповідача на утримання дитини, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживають діти на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
Згідно з актом Голови ОСББ «Сокіл» від 25 листопада 2022 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з батьком з липня 2022 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з обставиною, що має істотне значення.
Таким чином, повне чи часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише у разі обчислення державним виконавцем розміру заборгованості, визнання розміру заборгованості обчисленої державним виконавцем платником аліментів та за умови, що вона виникла у платника аліментів у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що син сторінз липня 2022 року проживає разом із позивачем.
Ураховуючи, що син сторін проживає з позивачем з липня 2022 року, знаходяться на його утриманні, і цю встановлену обставину суд визнає тією істотною обставиною, яка за правилами ч. 2 ст. 197 СК України може бути підставою для звільнення платника аліментів від заборгованості з аліментів за період проживання дітей у нього.
Таким чином, суд вважає за можливе звільнити позивача ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з вересня 2022 року по жовтень 2022 року включно.
Разом з тим, статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів,у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна,сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4)інші обставини,що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку(доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Судом установлено, що відповідач є фізично здоровою та працездатною, а також те, що на утриманні відповідача перебуває малолітня дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З урахуванням усіх обставин справи, установленого законом розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також того, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, дотримуючись принципів рівності та пропорційності, з метою дотримання балансу захисту прав, свобод та інтересів сторін, а також їх дитини, приймаючи до уваги положення ст. 182 СК України, суд приходить до переконання, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання їх малолітньої дитини має становити 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування заборгованості зі сплати аліментів та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Скасувати заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються з нього на підставі судового наказу № 183/1121/22 від 13.04.2022, що утворилась за період вересень - жовтень 2022 року у розмірі 4018,00 грн.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 грудня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття,
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено і підписано 11 серпня 2023 року.
Суддя Г.Є. Майна