Єдиний унікальний номер справи 183/3973/23
Провадження № 2/183/2587/23
11 серпня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та зменшення розміру аліментів, -
30 березня позивач засобами поштового зв'язку звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в обґрунтування якого зазначає, що він перебував з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року розірвано. Від шлюбу вони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у цивільній справі № 183/2730/16 від 02 серпня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 травня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. 06 липня 2019 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_6 . Від першого шлюбу ОСОБА_7 має сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який як і ОСОБА_7 перебуває на утриманні позивача. Позивач визнає свій обов'язок щодо сплати аліментів, однак в меншому розмірі, ані ж установлено в рішенні суду.
У зв'язку з чим, просить зменшити розмір аліментів, установлених рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 183/2730/16, провадження 2/183/1815/16 від 02 серпня 2016 року, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 щомісячно на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , в розмірі 1/4 частин усіх видів заробітку (доходу) починаючи з 10 травня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття та встановити аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. щомісячно на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 07 квітня 2023 року позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків (а.с. 24). 18 травня 2023 року позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с. 27-33). 22 травня 2023 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача. Ухвалою суду від 23 травня 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін і відкрито провадження у справі (а.с. 37).
Сторони відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши наявні письмові докази, приходить до такого висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2016 року розірвано (а.с. 11).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про його народження, наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 17).
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року у справі № 183/2730/16 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Гвардійське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 травня 2016 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.
Судом установлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з відповідачем.
Частиною першою статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).
Позивач (платник аліментів) звернувся до суду із позовною вимогою про зміну способу стягнення аліментів. Законодавець у ст.181 СК України чітко визначив коло осіб, які можуть звернутися до суду із такою вимогою. У платників аліментів такого права немає.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач вибрав неналежний спосіб захисту своїх прав і висновку необхідності відмови у задоволенні позовних вимог в частині зміни способу стягнення аліментів, оскільки відповідно до діючого законодаства, платнику аліментів не надано право звертатись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів.
Вирішуючи спір, щодо позовних вимог в частині зміни розміру аліментів, суд виходить з такого.
Судом установлено, що як убачається з матеріалів справи, 06 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_9 , про що виконавчим комітетом Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області було зроблено відповідний актовий запис № 6 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 06 липня 2019 року. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини було змінено на « ОСОБА_1 » (а.с. 15).
У шлюбі з ОСОБА_7 у позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_6 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про її народження, засвідчену копію якого було надано позивачем до суду (а.с. 16).
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Разом з тим, статтею 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
За змістом статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 76, 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При розгляді цієї категорії справ необхідно також врахувати, що стягувані аліменти є власністю дитини (частина перша статті 179 СК України), а в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки щодо батьків (статті 142, 181 СК України), у тому числі й на рівне утримання батьками. У справі "Хант проти України" вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
11 липня 2017 року Європейським судом з прав людини було ухвалено рішення у справі "М.С. проти України", у якому йдеться визначення "інтересів дитини", їх місця у взаємовідносинах між батьками.
На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Статтею 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд зазначає, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, необхідно з'ясувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і чи впливає ця зміна на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, змінилися сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на ті обставини, що позивач є працездатним, окрім спільної з відповідачем дитини має на утриманні ще одну малолітню дитину від другого шлюбу, суд робить висновок про те, що наявні підстави, передбачені статтею 192 СК України для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів, визначених за рішенням суду.
Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги позивача в частині зменшення розміру аліментів, судом ураховано також і те, що ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів перебування на його утриманні дружини, оскільки з довідки № 196 наданої позивачем, убачається, що ОСОБА_7 звільнена від службових обов'язків на сто двадцять шість днів та має приступити до обов'язків першого березня 2023 року. Позов позивачем подано до суду 30 березня 2023 року засобами поштового зв'язку. Разом з тим, судом не береться до уваги твердження позивача про те, що на його утриманні перебуває син ОСОБА_7 від першого шлюбу, оскільки не надано доказів звільнення батька ОСОБА_8 від сплати аліментів, а самі лише посилання позивача у позовній заяві на ці обставини не можуть бути прийняті судом як доказ, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, з урахуванням наведених позивачем та установлених судом обставин справи, а також наданих позивачем доказів щодо зміни його сімейного та матеріального стану, керуючись при цьому принципом дотримання рівності прав усіх дітей, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру аліментів, які стягуються на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року у справі № 183/2730/16, з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Гвардійське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/6 частку від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині зменшення розміру аліментів підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року у справі № 183/2730/16, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Гвардійське, Новомосковського району, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/6 частку від заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено і підписано 11 серпня 2023 року.
Суддя Г.Є. Майна