ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 лютого 2010 року 10:58 № 2а-14544/09/2670
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українські нафтові інвестиції»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001942308/0 від 19.03.2007,
Суддя Смолій І.В.
Секретар судових засідань Бузінова І.Ю.
Представники:
Від позивача:Бевза В.І.,
Від відповідача:Овсієнко Р.М.,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 09.02.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомленні-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №0001942308/0 від 19.03.2007, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 487592,00 грн., в т.ч. за основним платежем з ПДВ в сумі 325061,00 грн. та 162531,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2009 відкрито провадження у адміністративній справі та призначене судове засідання на 28.01.2010.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що податковим органом було порушено строки періоду проведення перевірки, встановленого направленням на перевірку, у зв'язку з чим, на думку позивача, висновки акту перевірки за період, що виходять за межі, встановлені для перевірки є незаконними і безпідставними.
Також, висновки ревізора були здійснені без врахування висновків попередньої перевірки, що проводилась у той же час.
При цьому, перевірку, на підставі висновків якої винесене податкове повідомлення-рішення, позивач вважає повторною, оскільки питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ перевірялось вдруге. А отже, у начальника відповідача були відсутні законні підстави для призначати перевірку та видавати направлення на її проведення.
Крім того, позивач відзначає про дослідження відповідачем неналежних доказів при визначенні рівня звичайної ціни, невірно наведених в акті сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також про не дослідження відповідачем первинних документів, які позивачем не надавались, через необізнаність щодо проведення перевірки та про винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позивач не мав можливості його оскаржити.
Так, позивач дізнався про наявність оскаржуваного повідомлення-рішення лише 25.11.2009 при розгляді справи Окружного адміністративного суду міста Києва №10/86.
Відповідач проти позову заперечив, по-перше, з підстав порушення позивачем строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки останній оскаржував в Окружному адміністративному суді міста Києва акт перевірки, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення. За наслідками позовного провадження ухвалою від 12.10.2007 у справі №10/55 позовні вимоги були залишені без розгляду.
По-друге, відповідач вважає, що жодні норми законодавства не були ним порушені при складанні та підписанні акту перевірки, а податкове повідомлення-рішення - винесеним законно і обґрунтовано та врученим позивачу 20.03.2007, тобто з моменту розміщення на дошці оголошень.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
З 28.02.2007 по 14.03.2007 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва (надалі -Відповідач) було проведено невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські нафтові інвестиції» (надалі -Позивач) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок податку на додану вартість за період листопад 2004 року, грудень 2004 року.
Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пп. 1.20, 1.26, 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 325061,00 грн., а саме: за лютий 2005 року в розмірі 11722,00 грн., за травень 2005 року в розмірі 6199,00 грн., за грудень 2005 року в розмірі 283210,00 грн., за лютий 2006 року в розмірі 23930,00 грн.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт №134/23-8/30217347 від 16.03.2007 (надалі -Акт), на підставі висновків якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001942308/0 від 19.03.2007, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 487592,00 грн., в т.ч. за основним платежем з ПДВ в сумі 325061,00 грн. та 162531,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Зазначене податкове повідомлення-рішення не було вручене відповідачу, оскільки відповідач не знаходився за адресою місцезнаходження, що підтверджується повідомленням відправнику про вручення відправлення кур'єрською службою пошти від 20.03.2007.
Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення №0001942308/0 від 19.03.2007 у відповідності до пп. 4.9 ст. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації №253 від 21 червня 2001 року було розміщене дошці оголошень, що підтверджується актом №141/23-8 від 20.03.2007.
Отже, податкове повідомлення-рішення №0001942308/0 від 19.03.2007 вважається врученим позивачу 20.03.2007.
З цього приводу, суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 99 КАС України передбачено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, про що, також, було відзначено відповідачем.
Так, позивач наполягає на тому, що він дізнався про наявність оскаржуваного повідомлення-рішення лише 25.11.2009 при розгляді справи Окружного адміністративного суду міста Києва №10/86, однак, з матеріалів справи, зокрема, з листа відповідача №9814/10/23-810 від 13.04.2007 про надання відповіді позивачу до заперечення по акту перевірки вбачається, що останній саме з цього листа вже мав бути обізнаний про прийняття податкового повідомлення-рішення №0001942308/0 від 19.03.2007 податковим органом, про його надіслання 20.03.2007 позивачу кур'єрською поштою та про невручення у зв'язку з відсутністю позивача за адресою.
Лист №9814/10/23-810 від 13.04.2007 був отриманий позивачем 24.04.2007, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.
А тому суд вважає за необхідне обчислювати річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивача з позовом до суду з 24.04.2007.
Відповідач наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним податкового повідомленні-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва №0001942308/0 від 19.03.2007 з підстав пропуску строку звернення до суду.
Поважних причин пропущення строку по цій вимозі позивачем не зазначено і судом не встановлено. У зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку звернення до суду відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 99, 100, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволені позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В.Смолій