ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22 січня 2010 року 09:33 № 2а-17026/09/2670
Розглянувши справу
за позовом Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Суддя Смолій І.В.
Секретар Бузінова І.Ю.
Представники:
від позивача: Міщенко О.В. -пк (дов.від 10.12.09р. № 112)
від відповідача : Махнівський М.О. -пк (дов. від 05.05.09р. № 2544/9/10-214)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.01.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 29.12.09р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 15.01.10р.
15.01.10р. по справі оголошено перерву до 22.01.10р. за клопотанням представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не поступило. В обґрунтування позовних вимог послався на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, повідомив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки № 2037/23-08/34821777 від 24.11.09р., даним актом зафіксовано допущення позивачем порушень податкового законодавства за що до позивача і було застосовано штрафні санкції. Вважає таке рішення законними, тому просить в позові відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.02.07р. по 30.06.09р. За результатами перевірки складено акт перевірки № 2037/23-08/34821777 від 24.11.09р.
Актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень п. 1.32ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р., а саме завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування у 1-му півріччі 2009р. на суму 7 390 981грн. та занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2009р. на суму 2 658 866грн. Крім того актом перевірки встановлено допущення порушення п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. Чернівецькою філією дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 9925,0грн.
На підставі вище зазначеного акту перевірки Державною податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва 07.12.09р. винесено повідомлення-рішення №0008592308/0 яким за позивачем визнано податкове зобов'язання на суму 4 759 408грн., що включає 2 668 791грн.- основний платіж та 2 090 617грн. штрафні(фінансові) санкції.
З акту перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, та пояснень представника відповідача судом встановлено, що податковий орган прийшов до переконання про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1-му півріччі 2009р. у зв'язку із віднесенням позивачем у цьому періоді до валових витрат, втрати на придбання природного газу за договорами, за № 06/08-2416 від 31.12.08р. та за № 06/09-102 від 30.01.09р., що були укладені між позивачем та ДК «Газ України»про закупівлю природного газу для виробничо-технологічних витрат та нормових витрат та про закупівлю природного газу для власних потреб.
Відповідач при здійсненні перевірки прийшов до переконання, що газ на виробничо-технологічні витрати та на власні потреби не компенсуються, тому придбання таких товарів не призводить до отримання доходу, за таких обстави такі витрати не можуть на думку податкового органу вважатись витратами, що здійснені у власній господарській діяльності.
Суд не можу погодитись з такими твердженнями відповідача виходячи з наступного.
Підпунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. встановлено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до п.5.1. ст. 5 цього ж Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
З наявної в матеріалах справи копії статуту ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України»затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.07.09р. за №367 вбачається, що метою діяльності підприємства є забезпечення безперебійного постачання та транспортування природного та нафтового газу населенню, бюджетним установам і організаціям та іншим суб'єктам господарювання, постачання скрапленого газу, ефективного використання та розвитку газорозподільних мереж та отримання прибутку від здійснення цієї та іншої діяльності.
Методичними положеннями з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах з газифікації та газопостачання затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.10.2006 №394 (далі - Методичні положення) у відповідності до яких здійснюється діяльність Підприємства в п.4.2 визначено, що кількість природного газу, яка одержана від постачальника і подана в мережу, визначається на підставі показань вимірювальних приладів, зафіксованих щоденними записами в технічних журналах, документів первинного обліку та двосторонніх актів.
Відповідно до нормативних актів, якими регулюється діяльність Підприємства виробничо-технологічні витрати, це витрати газу, які забезпечують надійне функціонування та умовну нормативну зовнішню герметичність газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, приладів тощо.
Пунктом 7.1. ст.7 «Групування витрат, що включаються до собівартості продукції (виконаних робіт, наданих послуг) за економічними елементами»Методичних положень встановлено, що до складу елементу формування собівартості продукції (робіт послуг) «Матеріальні витрати»належать витрати на сировину та матеріали, зокрема вартість природного, зрідженого газу та газу, використаного на власні потреби, виробничо-технічні витрати і втрати (технічно неминучий природний убуток) за встановленими нормативами, що придбані у сторонніх організацій і входять до складу виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), утворюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг з обслуговування систем газопостачання.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.05.05 р. №167-р «Про схвалення комплексного плану заходів із забезпечення фінансової стабілізації підприємств паливно-енергетичного комплексу»був розроблений план заходів на 2007-2009 рр., зокрема впорядкування засад ціно- та тарифоутворення в паливно-енергетичному комплексі (п.п.3.2., 3.17., 3.20. плану), а саме: розроблення та впровадження довгострокової тарифної та цінової політики в нафтогазовому комплексі (за окремими ліцензованими видами діяльності) з урахуванням наступних принципів: покриття обґрунтованих витрат; визначення системи показників ефективності функціонування підприємств нафтогазової галузі, які мають враховуватися при встановленні тарифів; визначення норми прибутку, в тому числі з урахуванням особливостей здійснення інвестиційної діяльності в нафтогазовій галузі; стимулювання скорочення витрат у тарифах на послуги суб'єктів природних монополій. Відповідальними за виконання цього плану є: НКРЕ України, Мінпаливенерга, Мінекономіки, Антимонопольний комітет, Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу. У вказаний план дій були внесені зміни в частині термінів виконання на 2009-2012 рр.
Нормативи виробничо-технічних витрат і втрати затверджуються на основі розрахунку їх граничних норм, наказом НАК «Нафтогаз України»у натуральному еквіваленті ( куб.м. газу/рік).
За таких обставин суд приходить до переконання, що придбання природного газу позивачем для виробничо-технологічних витрат, нормових витрат та для власних потреб є необхідним для здійснення позивачем господарської діяльності спрямованої на отримання прибутку. Таким чином позивачем підставно віднесено до сум валових витрат суми сплачені за придбаний природний газ договорами за № 06/08-2416 від 31.12.08р. та за № 06/09-102 від 30.01.09р.
Аналізуючи наведені докази, керуючись нормами чинного законодавства та внутрішнім переконанням, суд приходить що податкове рішення №0008592308/0 в частині визнання за позивачем податкового зобов'язання в сумі основного платежу 2 658 866,0грн. та штрафних санкцій на суму 2 078 707,0грн. є безпідставним та підлягає скасуванню.
Крім того перевіркою встановлено порушення Чернівецькою філією Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України» (без створення юридичної особи) п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 9925,0грн.
З Розрахунку штрафних фінансових санкцій, наданого відповідачем, вбачається, що за заниження податку на прибуток за заниження податку на прибуток Чернівецькою філією дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»НАК «Нафтогаз України»в 4-му кварталі 2007р. становить 9925,0грн., а розмір штрафних санкцій становить 11910,0грн.
Як вбачається з акту перевірки та пояснень сторін, таке порушення допущено у зв'язку із віднесенням позивачем до валових витрат на матеріали до комп'ютерної мережі, кабель, проведення робіт з заміни кабелю, та на роботи по заміні газопроводу.
Відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року N 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), у редакції Закону України від 22.05.1997 року N 283/97-ВР до валових витрат мають бути віднесені суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охоронною праці, у тому числі витрати з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року N 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), у редакції Закону України від 22.05.1997 року N 283/97-ВР встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на: придбання, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та п.п. 7.9.4 цього ж Закону.
Відповідно до вимог п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 року N 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), у редакції Закону України від 22.05.1997 року N 283/97-ВР амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
За таких обставин суд приходить до переконання, що позивачем безпідставно включено до валових витрат витрати понесені за придбання комп'ютерних комплектуючих, кабелю, заміну кабелю та газопроводу, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № №0008592308/0 від 07.12.09р. в частині визнання за позивачем податкового зобов'язання в сумі основного платежу 2 658 866,0грн. та штрафних санкцій на суму 2078707,0грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Смолій І.В.