73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"29" липня 2010 р. Справа № 2-а-6648/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Горшков В.М.,
при секретарі: Роман О.С.,
за участю: представника позивача - Чехун А.В.
представника відповідача - Павліш П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Херсонського міського центру зайнятості
до ТПВ "Постачтехкомплект"
про стягнення суми штрафних санкцій,
встановив:
Херсонський міський центр зайнятості звернулась до суду з адміністративним позовом до ТПВ "Постачтехкомплект" про стягнення сум штрафних санкцій за не подання відомостей щодо звільнення гр. ОСОБА_3 у зв'язку зі скороченням штату працівників у порядку п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення".
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що 02.09.2008 року до Скадовського районного центру зайнятості звернулася гр. ОСОБА_3 за сприянням у працевлаштуванні, з чого позивачу стало відомо про те, що 15.02.2004 року заявника було звільнено з ТПВ "Постачтехкомплект" згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу. Однак, в порушення п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" відповідач до Херсонського міського центру зайнятості відповідних відомостей не надав, що є підставою для стягнення з нього на користь позивача штрафних санкцій у розмірі 2 277 грн. 30 коп.
Відповідач письмових заперечень на позов не надав, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на пропуск позивачем строків притягнення до відповідальності, передбачених ст. 238, 250 ГК України.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Наказом N 02-9к від 15.02.2004, в зв'язку з ліквідацією структурного підрозділу, з 15.02.2004 вивільнена гр. ОСОБА_3 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Після вивільнення гр. ОСОБА_3 в десятиденний строк звіт про його фактичне вивільнення не подавався.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організації, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення направляють списки фактично вивільнених працівників.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Пунктом 6 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.
Відповідно до ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділенні господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ст. 7 ГК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Законом України "Про зайнятість населення" визначено правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 239 ГК України.
Таким чином, встановлений ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" штраф за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.
В даному випадку ТПВ "Постачтехкомплект" є суб'єктом господарювання і порушення ч. 1 п. 5 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" ним вчинено в процесі здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 250 ГК України встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а не порядок їх застосування.
Так штраф, встановлений ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" за своєю природою є адміністративно-господарською санкцією і строк, встановлений ст. 250 ГК України для його застосування, становить шість місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності . Враховуючи той факт, що відповідачем порушення вимог ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" здійснено 15.02.2004 року, позивач пропустив строк стягнення адміністративно-господарських санкцій, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо їх стягнення.
Відповідно до ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 8,9,12,19,158-163,167 КАС України, суд
постановив:
Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 липня 2010 р..
Суддя Горшков В.М.
кат. 6.14