ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.08.2023 Справа № 910/21409/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення 1 551 337,24 грн,
за участю представників:
позивача: Ковтуна Т.О.;
відповідача: не з'явився;
У грудні 2021 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київметробуд" (далі - Товариство) про стягнення 1 551 337,24 грн штрафних санкцій, з яких: 359 797,86 грн - штраф у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день порушення зобов'язання, 700 905,52 грн - штраф у розмірі 10 % за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів, 490 633,86 грн - штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 11 жовтня 2018 року № 670-П-18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 грудня 2021 року (суддя Трофименко Т.Ю.) відкрито провадження у справі № 910/21409/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 січня 2023 року, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства на користь Підприємства штраф згідно з пунктом 8.2. договору в розмірі 700 905,51 грн, пеню згідно з пунктом 8.2. договору в розмірі 359 797,86 грн, штраф згідно з пунктом 8.3. договору в розмірі 490 633,86 грн та судовий збір у розмірі 23 270,06 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23 березня 2023 року касаційну скаргу Товариства задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 січня 2023 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2022 року скасовано в частині стягнення з відповідача 10 % штрафу, нарахованого на підставі пункту 8.2. договору в розмірі 700 905,51 грн, пені в розмірі 359 797,86 грн та 7 % штрафу, нарахованого на підставі пункту 8.3. договору в розмірі 490 633, 86 грн, а справу № 910/21409/21 направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду. У решті зазначені судові рішення залишено без змін.
Протоколом проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 квітня 2023 року вказану справу було передано на розгляд судді Павленку Є.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 квітня 2023 року справу № 910/21409/21 прийнято вказаним суддею до свого провадження та призначено підготовче засідання на 11 травня 2023 року.
9 травня 2023 року на адресу суду від Товариства надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій за договором.
11 травня 2023 року через підсистему "Електронний суд" від Підприємства надійшла відповідь на відзив Товариства.
У цей же день суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 8 червня 2023 року.
17 травня 2023 року через підсистему "Електронний суд" від Підприємства надійшли заперечення на відповідь на відзив Товариства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 червня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 6 липня 2023 року.
6 липня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 3 серпня 2023 року.
У судовому засіданні 3 серпня 2023 року представник Підприємства підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначене засідання не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11 жовтня 2018 року між Підприємством та Товариством було укладено договір № 670-П-18, відповідно до пункту 1.1. якого останнє за завданням позивача, у порядку та на умовах, визначених даним договором, на свій ризик зобов'язалося виконати і здати роботи: "Капітальний ремонт з посиленням основних конструкцій (оправи) перегінних тунелів на 1-й головній колії перегону між станціями "Золоті ворота" та "Лук'янівська" на Сирецько-Печерській лінії Київського метрополітену", код за ДК 021:2015 45262000-1 "Спеціалізовані будівельні роботи, крім покрівельних", а Підприємство - прийняти та оплатити виконані належним чином роботи.
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
Згідно з пунктом 3.2. договору його ціна визначається на підставі затвердженої проектної документації, є динамічною і на момент укладання даного правочину складає: без ПДВ - 30 222 731,67 грн, ПДВ (20%) - 6 044 546,33 грн, а всього з ПДВ - 36 267 278,00 грн, згідно з кошторисом (додаток 2), який є невід'ємною частиною даної угоди.
Відповідно до пунктів 4.2. - 4.4. договору Підприємство здійснює попередню оплату в розмірі 15% від суми договору на підставі рахунку-фактури, який надається Товариством після отримання письмового повідомлення від Підприємства, шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок. Погашення Товариством попередньої оплати на придбання та постачання необхідних матеріальних ресурсів для виконання робіт та/або виконання робіт, з наданням Підприємству відповідних підтверджувальних документів на суму попередньої оплати, здійснюється протягом 3-х календарних місяців з моменту її перерахування з оформленням відповідних двосторонніх документів. Подальші розрахунки за якісно виконані роботи здійснюються щомісячно, проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі належним чином оформлених та підписаних сторонами актів КБ-2в та довідок КБ-3 за відповідний місяць протягом 10-ти банківських днів з дати їх підписання.
Пунктом 5.1. договору визначено, що Підприємство надає Товариству затверджену документацію (1 примірник) протягом 10-ти робочих днів з дати укладання договору. Передання проектної документації Товариству та повернення її Підприємству оформлюється відповідним актом.
Товариство розпочинає виконання робіт з моменту отримання письмового повідомлення Підприємства та отримання від останнього зазначених у пункті 5.1. цього договору документів і здійснення позивачем попередньої оплати відповідно до пункту 4.2. даного правочину. Повідомлення направляється відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (пункт 6.1. договору)
Згідно з пунктом 6.2. договору (у редакції додаткової угоди від 30 квітня 2020 року № 4) строк виконання робіт становить 24 місяці з дати початку виконання робіт. Строки виконання Товариством етапів робіт визначені в календарному графіку виконання підрядних робіт (додаток 2 до вказаної додаткової угоди), що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 6.5. договору встановлено, що здавання та приймання виконаних будівельних робіт здійснюється сторонами щомісяця в міру виконання робіт шляхом підписання сторонами довідок КБ-3 та актів КБ-2в за відповідний місяць.
У разі невиконання або неналежного виконання Товариством своїх зобов'язань, Підприємство має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це Товариство за 10 календарних днів до бажаної дати його розірвання, без будь-якої компенсації за збитки, що відповідач поніс чи може понести у зв'язку з таким розірванням договору (пункт 7.2.1. даного правочину).
Пунктом 8.2. договору визначено, що у разі невиконання, неналежного виконання зобов'язань щодо строків виконання робіт за цим договором (за окремими етапами виконання робіт та/або за договором вцілому) Товариство сплачує Підприємству штраф у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день порушення виконання зобов'язання, а за прострочення понад 20 календарних днів - додатково стягується штраф у розмірі 10% зазначеної вартості.
У разі затримки виконання робіт більше як на один місяць понад строку, передбаченого договором, Підприємство має право в односторонньому порядку достроково припинити дію договору, письмово повідомивши Товариство стосовно невиконаних робіт без будь-якої компенсації за збитки, які останнє понесло або може понести у зв'язку з таким припиненням договору. У цьому випадку та у випадку, передбаченому пунктом 7.2.1. договору, крім сплати штрафних санкцій за невиконані роботи, вся сума попередньої оплати повертається відповідачем на реєстраційний рахунок Підприємства в 3-денний термін з дня пред'явлення останнім відповідної вимоги, з урахуванням індексу інфляції та з виплатою штрафу - 7 % від вартості невиконаних робіт (пункт 8.3 договору).
Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками і діє до 30 квітня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним правочином (пункт 9.1. договору в редакції додаткової угоди від 30 квітня 2020 року № 4).
Додатковими угодами до договору від 27 березня 2019 року № 1 та від 22 липня 2019 року № 2 внесено зміни до вищевказаного правочину в частині реквізитів Товариства.
11 жовтня 2018 року позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 15 % від суми договору - 5 440 091,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від цієї ж дати № 6382, копія якого міститься в матеріалах справи.
Актом приймання-передачі затвердженої проектної документації від 20 листопада 2018 року уповноваженим представником Підприємства було передано, а представником Товариства - прийнято відповідну проектну документацію (том І - робочий проект з капітального ремонту та том ІІ - кошторисна документація), необхідну для виконання обумовлених договором робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, по закінченню 3-х календарних місяців, відведених на освоєння попередньої оплати згідно з пунктом 4.3 договору, Підприємство листом від 17 січня 2019 року № 27/08-153 звернулося до Товариства про надання інформації стосовно стану виконання робіт та відповідних документів для підтвердження використання попередньої оплати за призначенням. 18 січня 2019 року відповідачем було повернуто попередню оплату в повному обсязі.
Уподальшому, для забезпечення необхідних загальноорганізаційних заходів, сторони додатково підписали спільний наказ від 4 березня 2019 року № 21-П/30, у якому визначено початок виконання робіт - з 7 березня 2019 року, та офіційно надано Товариству заявку від цієї ж дати № 27/08-675 про початок підрядних робіт.
5 квітня 2019 року Підприємство повторно перерахувало попередню оплату в розмірі 5 440 091,70 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2755 від цієї ж дати, копія якого також міститься у матеріалах справи.
За період з квітня 2019 року по липень 2019 року Товариство частково виконано обумовлені договором роботи на суму 782 218,94 грн, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2019 року від 4 липня 2019 року з актом приймання виконаних робіт від цієї ж дати. Вказані документи підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень і зауважень, а також скріплені їх печатками.
23 липня 2019 року Товариство повернуло Підприємству залишок невикористаної попередньої оплати в сумі 4 657 872,76 грн згідно з платіжним дорученням від цієї ж дати № 1454 (копія наявна у матеріалах справи).
Підприємство неодноразово зверталося до Товариства з проханням надати інформацію щодо стану виконання договірних зобов'язань останнього. У зв'язку з тим, що фактичне виконання умов договору було проведено тільки на експериментальній ділянці (10 погонних метрів) та становило всього 2,16 % від загальної суми договору, Підприємство 9 квітня 2021 року направило відповідачу лист-повідомлення від цієї ж дати № 27/08-1117 про розірвання договору в односторонньому порядку в зв'язку з невиконанням відповідачем його умов.
Таким чином, у силу приписів пункту 7.2.1. договору останній є розірваним позивачем в односторонньому порядку з 27 квітня 2021 року. Дана обставина підтверджується самим Підприємством у його відповіді на відзив.
20 травня 2021 року Підприємство направило Товариству претензію від цієї ж дати № 12/04-348 щодо стягнення з останнього штрафних санкцій, нарахованих на підставі пунктів 7.2.1 та 8.2 договору. Однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Враховуючи вищезазначені обставини, позивачем було нараховано штрафні санкції за порушення Товариством зобов'язань за договором у загальному розмірі 1 551 337,24 грн, з яких: 359 797,86 грн - штраф у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожен день порушення зобов'язання, 700 905,52 грн - штраф у розмірі 10 % за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів, 490 633,86 грн - штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт, нарахованих: за період з 1 березня 2021 року по 27 квітня 2021 року на суму невиконаного зобов'язання за І етап підрядних робіт у розмірі 5 501 721, 69 грн; за період з 1 квітня 2021 року по 27 квітня 2021 року на суму невиконаного зобов'язання за ІІІ етап виконання підрядних робіт у розмірі 502 500, 85 грн та за період з 1 квітня 2021 року по 27 квітня 2021 року на суму невиконаного зобов'язання за ІV етап виконання підрядних робіт у розмірі 1 004 832,58 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 525 ЦК України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України).
Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду.
Згідно з приписам статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем станом на 27 квітня 2021 року роботи, передбачені договором, були виконані лише частково на загальну суму 782 218,94 грн, що стало підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт.
Разом із цим, згідно з приписами статті 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Аналогічні положення містить стаття 221 ГК України, згідно з якою кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.
Згідно з частиною 3 статті 220 ГК України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до частини 1 статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
При вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов'язання діям на його виконання у їх сукупності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 28 травня 2020 року в справі № 910/6217/19 та від 12 липня 2023 року в справі № 904/8883/21.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечувалося сторонами, після першого перерахунку Підприємством попередньої оплати, що відбулось 11 жовтня 2018 року, та передачі Товариству відповідної проектної документації, останнє згідно з пунктом 4.3. договору повернуло вказану попередню оплату 18 січня 2019 року.
Після надання заявки Підприємством від 5 квітня 2019 року та повторного перерахунку попередньої оплати, Товариство, виконавши роботи на суму 782 218,94 грн, на підставі пункту 4.3. договору знову повернуло залишок невикористаної попередньої оплати 23 липня 2019 року, яка була прийнята позивачем без жодних заперечень та зауважень.
Судом встановлено, що нові заявки Підприємства на виконання підрядних робіт або письмове повідомлення, передбачене пунктом 6.1. договору, відповідачу не направлялися, повторний перерахунок коштів попередньої оплати, які є необхідними для продовження виконання відповідних будівельних робіт, позивач не здійснив.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що подальше невиконання Товариством обумовлених у договорі будівельних робіт сталося не з вини останнього, а внаслідок прострочення виконання зустрічних зобов'язань позивачем, передбачених пунктом 6.1. договору.
Оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами факт прострочення Товариством своїх зобов'язань за договором підряду, та, відповідно, підстав для нарахування штрафних санкцій, передбачених пунктами 8.2 та 8.3. договору, суд дійшов висновку про необґрунтованість даного позову, у зв'язку з чим останній задоволенню не підлягає.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позову Підприємства слід відмовити.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 11 серпня 2023 року.
Суддя Є.В. Павленко