Справа № 756/9868/23
Провадження № 1-кс/756/1759/23
03 серпня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023100050002792 від 02.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 cт. 185 КК України,
Старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100050002792 від 02.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 cт. 185 КК України, із визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений день, час та місці, але не пізніше 01.08.2023 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до житла, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до житла в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 у не встановлений в ході досудового розслідування час 01.08.2023 перебував поряд з будинком АДРЕСА_2 , де помітив вікна квартири АДРЕСА_3 , що знаходяться на першому поверсі вказаного будинку. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до житла в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 того ж дня, тобто 01.08.2023 приблизно о 23:30 годині, з корисливих мотивів, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, за допомогою заздалегідь підготовленого знаряддя вчинення кримінального правопорушення, відігнув раму вікна квартири АДРЕСА_4 таким чином проникнув до вказаного житла, де проживає потерпілий ОСОБА_7 . В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до житла в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 з корисливих мотивів, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, взяв із приміщення вказаної квартири майно, а саме: робот пилосос «Deebot TrueDetect 3D», серійний номер: E08N01011D09HPTX0060, вартістю 20 000 гривень; портмоне «Guees» темно сірого кольору, вартістю 6000 гривень; повер-банк «Syrox», серійний номер 20220101ВС, вартістю 1500 гривень, комп'ютерна мишка «Razor», вартістю 2500 гривень; навушники «Razor», серійний номер РМ2252Н21201983, вартістю 4000 гривень; вакуумний пакувальник «Silhouette Portrait 3» серійний номер R210J188027, вартістю 15 000 гривень; ліхтарик чорного кольору «Police 1580100 kl BL-1011» вартістю 1000 гривень, тобто на загальну суму 50 000 грн. Однак ОСОБА_5 з вказаним майном був помічений потерпілим ОСОБА_7 та працівниками поліції, у зв'язку з чим свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, не встигши розпорядитись вказаним майном на власний розсуд, так як був затриманий. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця потерпілому ОСОБА_7 , могло бути спричинено майнову шкоду на загальну суму 50 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням до житла, вчиненому в умовах воєнного стану, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, за місцем реєстрації останній не проживає та взагалі не має місця проживання на території міста Києва.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків та потерпілого є те, що підозрюваному відомо місце їх проживання, оскільки останній ознайомлений зі змістом протоколів допитів свідків. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, враховуючи обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійних джерел доходу, належних засобів для існування, не має місця проживання.
Слідчим зазначено, що необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, з урахуванням репутації підозрюваного, поведінки у суспільстві, зневаги до встановлених у суспільстві моральних засад, принципів та норм, характеру вчиненого підозрюваним суспільно небезпечного діяння, віку та стану здоров'я підозрюваного. Під час проведення досудового розслідування, відсутні дані про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Слідчим зазначено про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Так, застосування особистого зобов'язання та особистої поруки ОСОБА_5 , не є можливим, оскільки перебуваючи на волі, останній може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду. Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_5 також не є можливим, оскільки за місцем реєстрації підозрюваного проживають інші особи, які являються власниками вказаної квартири.
Враховуючи ступень тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 , також, його майновий, сімейний стан, соціальні зв'язки, вчинення останнім кримінального правопорушення, сторона обвинувачення приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, при цьому, зазначив, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, зазначив про існування визначених ст. 177 КПК України ризиків.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Свою позицію мотивував тим, що ризики заявлені стороною обвинувачення, жодним чином не обґрунтовані та не містять доказів їх існування. Просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою реєстрації підозрюваного.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника та просив застосувати більш м'який запобіжний захід. Крім того, на запитання слідчого судді, щодо наявних ушкоджень на обличчі, повідомив, що отримав їх в ході затримання.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100050002792 від 02.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 cт. 185 КК України.
01.08.2023 о 23 год. 59 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст.185 КК України.
02.08.2023 о 18 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
03.08.2023 підозрюваному та його захиснику була надана копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема: рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 01.08.2023; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.08.2023; протокол огляду місця події від 01.08.2023; рапорт про затримання правопорушника від 02.08.2023; протокол проведення огляду місця події від 02.08.2023; протокол огляду місця події від 02.08.2023; показання потерпілого ОСОБА_7 від 02.08.2023; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 від 02.08.2023; показання свідка ОСОБА_8 від 02.08.2023; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_8 від 02.08.2023; показання свідка ОСОБА_9 від 02.08.2023; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 02.08.2023; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення та проведення особистого обшуку від 02.08.2023; показання свідка ОСОБА_10 від 02.08.2023; показання свідка ОСОБА_11 від 02.08.2023; показання свідка ОСОБА_12 від 02.08.2023; показання свідка ОСОБА_13 від 02.08.2023; протокол огляду предметів від 02.08.2023; показання підозрюваного ОСОБА_5 від 02.08.2023; іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховуючи характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, відсутність офіційного працевлаштування, тобто стабільного доходу для існування, та забезпечення власних потреб, а також відсутність місця постійного мешкання, вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, вважає доведеними ризики, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених прокурором у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров'я ОСОБА_5 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
При цьому слідчий суддя зважив і на доводи сторони захисту щодо застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного, оскільки квартира, у якій останній зареєстрований, вже продана та в ній мешкають нові власники. Тому суд вважає, що у даному випадку такі доводи про застосування більш м'якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.
У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, приймаючи рішення про тримання особи під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права такої особи на свободу та особисту недоторканість, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема прав потерпілого у кримінальному провадженні, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019 та ін.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.
При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя виходячи з тяжкості діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 , характеру та обставин вчинення діяння, майнового стану підозрюваного, наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та вважає, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Що стосується наявних у підозрюваного ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, то слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи, і відповідно до ч. 6 вказаної статті у разі, якщо під час судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи (п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України).
Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються (частини 7 та 8 ст. 206 КПК України).
Враховуючи встановлені судом обставини щодо отриманих ОСОБА_5 тілесних ушкоджень під час його фактичного затримання, слідчий суддя вважає, що на це слід відреагувати відповідно до вищевказаних положень процесуального закону.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Доручити Оболонському УП ГУНП у м. Києві провести перевірку фактів, повідомлених підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході судового розгляду з приводу застосування до нього насильства під час його фактичного затримання.
Копію ухвали слідчого судді направити до Оболонського УП ГУНП у м. Києві для виконання.
Контроль за виконанням ухвали в цій частині покласти на старшого прокурора у кримінальному провадженні №12023100050002792 від 02.08.2023.
Клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023100050002792 від 02.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 cт. 185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою, строком на 59 днів.
Дія ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 30.09.2023 включно.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України - в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора або суд у залежності від стадії кримінального провадження.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду в цьому кримінальному провадженні, а також виконувати в строк до 30.09.2023 року обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженню;
5) здати на зберігання до Оболонського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити по 30.09.2023 включно.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
Запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення застави, діє до його припинення.
Роз'яснити заставодавцю та підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваному, який був належним чином повідомленим, не з'явитися за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 07.08. 2023 о 17 год. 10 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1