Справа № 756/9848/23
Провадження № 1-кс/756/1749/23
03 серпня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Водотиї, Житомирської області, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023100050002131 від 09.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12023100050002131 від 09.06.2023, з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначенням розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 08.06.2023 у невстановлений час за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена досудовим розслідуванням особа умисно протиправно заподіяла смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.06.2023 приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував за адресою: АДРЕСА_1 , в якій в цей же час перебував ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Того ж самого дня, у той самий час, в одній із кімнат квартири АДРЕСА_2 , між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , на ґрунті неприязних відносин один до одного виник словесний конфлікт. Під час вищевказаного словесного конфлікту, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді смерті, взяв у праву руку ніж, який лежав на столі, та умисно наніс ОСОБА_8 , один удар лезом ножа, зверху вниз, в область серця, чим спричинив останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудей, з ушкодженням серця, від чого ОСОБА_8 помер. Таким чином, ОСОБА_5 , реалізував свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8
09.06.2023 о 14 год. 30 хв. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м.Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07.08.2023 включно.
27.07.2023 керівником Оболонської окружної прокуратури міста Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12023100050002131 від 09.06.2023 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України продовжено до трьох місяців, тобто до 09.09.2023.
В рамках даного кримінального провадження було призначено ряд судово-медичних, молекулярно-генетични, дактилоскопічних експертиз проведення яких доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертиз, Київського НДЕКЦ МВС України, які станом на час подання даного клопотання не завершені.
Враховуючи, що двохмісячний строк тримання під вартою у підозрюваного ОСОБА_5 у даному провадженні закінчується, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не надається можливим, оскільки для зібрання достатніх доказів для остаточного та беззаперечного доведення вини підозрюваного необхідно отримати висновки призначених експертизи, виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України, прийняти законне процесуальне рішення з урахуванням вимог глави 24 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 не зменшилися та продовжують існувати.
Метою продовження дії запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також, запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду з метою уникнення відповідальності. Про наявність даного ризику свідчить і те, що санкція статті передбачає вид покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 15 років та це може стати підставою ухилятися від органів досудового розслідування та/або суду, покинути підконтрольну території України.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу, свідків є те, що підозрюваному відомо їх місце проживання. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти потерпілу, свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування та прийняття законного рішення.
Враховуючи винятковий характер та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, підозрюваний не має встановлених легальних, постійних джерел доходу, належних засобів для існування.
Також, ОСОБА_5 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Під час проведення досудового розслідування, відсутні дані про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Слідчим зазначено про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Так, застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання вказаним ризикам, що підтверджують такі обставини: тяжкість, обставини та наслідки вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення; вид та міра покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні цього злочину; за віком та станом здоров'я підозрюваний має можливість без будь-яких обмежень пересуватися по території України.
Враховуючи ступень тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_5 , також, його майновий, сімейний стан, соціальні зв'язки, вчинення останнім особливо тяжкого злочину, сторона обвинувачення приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання без визначення застави.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, при цьому, зазначив, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки ризики у кримінальному провадженні не перестали існувати.
Захисник у судовому засіданні частково заперечував щодо продовження строків тримання під вартою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід. При цьому, зазначив, що при вирішенні даного клопотання покладається на розсуд суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12023100050002131 від 09.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
09.06.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 09.06.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 07.08.2023 включно без визначення застави.
Постановою виконуючого обов'язки керівника Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 від 01.08.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 09.09.2023.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частин 3, 4 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до положень статей 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування у строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Так, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема: довідку №1676 з КМКЛ ШМД №3 від 21.03.2023, яка видана на ім'я ОСОБА_10 , з попереднім діагнозом отриманих тілесних ушкоджень; протокол огляду місця події від 08.06.2023, що проводився за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 09.06.2023; лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 09.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 09.06.2023; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
У статті 5 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Зі змісту матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які об'єктивно неможливо провести до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, відсутність у ОСОБА_5 офіційного працевлаштування, тобто стабільного доходу для існування та забезпечення власних потреб.
Слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховуючи характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, майновий стан, вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, вважає доведеними ризики (які на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати), що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілу та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення та таким чином перешкоджання повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання вказаних ризиків, слідчий суддя вважає доведеним необхідність подовження щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
При цьому слідчий суддя зважив і на доводи сторони захисту щодо застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про застосування більш м'якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Варто зазначити, що продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованого діяння, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні внаслідок якого настала смерть людини.
Приймаючи до уваги скарги підозрюваного на незадовільний стан здоров'я, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити ОСОБА_5 належне медичне обстеження/лікування необхідними лікарями-фахівцями з приводу наявних у підозрюваного захворювань та надання необхідної медичної допомоги.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023100050002131 від 09.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12023100050002131 від 09.06.2023, а саме до 08.09.2023 включно, без визначення застави.
Зобов'язати начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити ОСОБА_5 належне медичне обстеження/лікування необхідними лікарями-фахівцями з приводу наявних у підозрюваного захворювань та надання необхідної медичної допомоги.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 07.08.2023 о 17 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1