іменем України
03 серпня 2023 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/13084/21
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/958/23
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді: Скрипки А.А.
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В. від 24 травня 2023 року, місце постановлення ухвали м.Чернігів, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання. Ухвалою цього ж суду від 02.03.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.04.2023 року задоволено клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача. Замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 , по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, на належного відповідача ОСОБА_2 .
Оскаржуваною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.05.2023 року передано дану справу № 750/13084/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства на розгляд до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області на підставі приписів ч. 1 статті 27, п. 1 ч. 1 статті 31, ч. 1 статті 32 ЦПК України, оскільки згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, суд першої інстанції у даній ухвалі вказав, що прийняття Деснянським районним судом м. Чернігова рішення, за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, яка не підсудна цьому суду, не відповідатиме критеріям рішення, які визначені статтею 263 ЦПК України, та є підставою, передбаченою статтею 378 ЦПК України, для його скасування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.05.2023 року, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 вказують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 24.05.2023 року підлягає скасуванню, оскільки вона не ґрунтується на засадах верховенства права, є незаконною та необґрунтованою. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, передаючи справу за підсудністю на розгляд до іншого суду, не застосував приписи ч. 2 статті 31 ЦПК України, а також проігнорував доводи відповідача відносно того, що він з 03.11.2002 року проживає та постійно зареєстрований за адресою, зазначеною ним у відзиві на позов: АДРЕСА_2 .
Згідно приписів ч.2 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Як вбачається з матеріалів справи, учасники даної справи обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 24.05.2023 року про передачу даної справи № 750/13084/21 для розгляду за підсудністю до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, є необґрунтованим та таким, що не узгоджується із нормами права, які регулюють дані правовідносини.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Приписами статті 55 Конституції України регламентовано, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У цивільному судочинстві діє принцип верховенства права, про що зазначено в п.1 ч.3 статті 2 ЦПК України. Цей принцип у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожній особі право на звернення до суду.
Європейський Суд з прав людини у справі Zand v.Austria від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення ”встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування ”суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття ”суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає ”усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)”.
Практика Європейського Суду з прав людини при застосуванні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення у справі ”Жоффр де ля Прадель проти Франції” від 16.12.1992 року).
Згідно із ч.1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 статті 15 ЦК України).
Згідно ч.1 статті 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Статтею 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п.1 ч.1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання батьківства (а.с. 2-4). Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.11.2021 року (а.с. а.с.18-19) позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання. Ухвалою цього ж суду від 02.03.2023 року (а.с. 94-95) закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.04.2023 року (а.с. 113 зворот) задоволено клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача. Замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 , по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, на належного відповідача ОСОБА_2 . Оскаржуваною ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.05.2023 року передано дану справу № 750/13084/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства на розгляд до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області на підставі приписів ч. 1 статті 27, п. 1 ч. 1 статті 31, ч. 1 статті 32 ЦПК України, оскільки згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Приписами ч. 2 статті 31 ЦПК України регламентовано, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що дана справа № 750/13084/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства не належить до виключної підсудності іншого суду, у розумінні приписів статті 30 ЦПК України.
Крім того, як вбачається з наданої апелянтом копії паспорта (а.с. 158) та копії витягу з реєстру територіальної громади від 31.05.2023 року (а.с. 160), ОСОБА_2 з 03.11.2002 року постійно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , яка також була зазначена ним у відзиві на позов.
За даних обставин, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що при постановленні оскаржуваної ухвали від 24.05.2023 року вищезазначені обставини не були враховані судом першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції не застосував приписи ч. 2 статті 31 ЦПК України, а також не надав належної оцінки доводам відповідача відносно того, що він з 03.11.2002 року проживає та постійно зареєстрований за адресою, зазначеною ним у відзиві на позов: АДРЕСА_2 , у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для передачі даної справи № 750/13084/21 на розгляд за підсудністю до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області.
За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити, при цьому ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.05.2023 року - скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат між сторонами апеляційним судом не проводиться, оскільки в силу приписів статті 141 ЦПК України, вказане питання вирішується судом при ухваленні судового рішення по суті вимог заявленого позову.
Керуючись статтями: 367, 368, 369, 374; п.4 ч.1 статті 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2023 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Дата складення повної постанови - 03.08.2023 року.
Головуючий: Судді: