Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" липня 2023 р. Справа№ 927/215/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Яковлєва М.Л.
Тищенко О.В.
при секретарі Токаревій А.Г.
за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 04.07.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 (суддя Бєлов С.В., повний текст рішення складено та підписано 27.12.2022)
та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22 (суддя Бєлов С.В., повний текст додаткового рішення складено та підписано 05.01.2023) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг" про стягнення витрат, пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи, що подана у межах справи
за позовом Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УТБ-Інжиніринг",
про відшкодування збитків у сумі 165 400,00 грн.
Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» про відшкодування збитків у сумі 165400,00 грн, завданих внаслідок порушення підрядником умов договорів №7461_34 від 07.05.2019 по об'єкту: «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігові» (СРV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція) та №7461_72 від 03.09.2019 по об'єкту «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігові» (Коригування) (СРV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція), у частині об'ємів, якості та вартості робіт, обумовлених переліченими договорами, що призвело до зайвих видатків за рахунок бюджетних коштів.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з недоведеності позивачем усіх елементів складу цивільного правопорушення.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» надійшла заява про стягнення витрат, пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи.
Додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» 758 850,59 грн. витрат пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи.
Суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено належними доказами понесення витрат, пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи у даній справі на суму 758850,59 грн, а тому на підставі приписів ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України з позивача підлягають стягненню на користь відповідача 758850,59 грн витрат пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.
Не погодившись з прийнятими рішенням суду першої інстанції, Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 скасувати. Додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 року в справі №927/215/22 скасувати. Ухвалити нове рішення у якому позовні вимоги управління задовольнити у повному обсязі, а саме: стягнути з ТОВ «УТБ-Інжиніринг» збитки в розмірі 165 400,00 грн. на користь Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради, а витрати пов'язані з проведенням судової будівельно-технічної експертизи на суму 758 850,59 грн. покласти на ТОВ «УТБ-Інжиніринг». Стягнути з ТОВ «УТБ-Інжиніринг» на користь Управління понесені останнім судові витрати за подання апеляційної скарги.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- судом не було належним чином досліджено докази, подані позивачем, зокрема не надано належної правової оцінки інформації, що зазначена в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 18.11.2021;
- у зв'язку з тим, що судом було прийнято помилкове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, то і додаткове рішення у даній справі підлягає скасуванню.
18.01.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.203 у справі №927/215/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Агрикова О.В., Іоннікова І.А.
На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №927/215/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв'язку з чим ухвалою від 23.01.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Чернігівської області надіслати матеріали справи №927/215/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду.
06.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/215/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.05.2023 у справі №927/215/22 та призначено до розгляду на 09.03.2023.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/838/23 від 09.03.2023, у зв'язку з перебуванням суддів Агрикової О.В. та Іоннікової І.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі там призначено до розгляду на 18.04.2023.
23.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, розгляд якої доручити Господарському суду Чернігівської області.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 клопотання Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1395/23 від 18.04.2023, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі там призначено до розгляду на 06.06.2023.
Головуючий суддя Шаптала Є.Ю. перебував на лікарняному з 06.06.2023 по 09.06.2023, а тому судове засідання, призначене на 06.06.2023, не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 розгляд апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22 призначено в режимі відеоконференції на 04.07.2023.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
04.07.2023 у судове засідання з'явився представник позивача (в режимі відеоконференції), підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд апеляційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе розглядати дану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Щодо рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2019 року за результатами проведеної тендерної закупівлі робіт «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігів» (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4 - Реконструкція) UА-2019-04-03-001639-b, між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УТБ- ІНЖИНІРИНГ» (Генпідрядник) укладено договір №7461_34.
Відповідно до умов п. 1.1. Договору №7461_34, Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об'єкту «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігів» (СРV за ДК 021:2015 код 45454000-4 - Реконструкція), відповідно до затвердженої проектної документації, а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України.
Обсяги робіт та вимоги щодо їх якості встановлюються у відповідності до затвердженої проектної документації та цього Договору (п. 1.2. Договору №7461_34).
Якість робіт, що виконуються, повинна відповідати умовам затвердженої проектної документації на об'єкт, вимогам технічного завдання, а також державним нормам, технічним умовам та загальним вимогам, які пред'являються до робіт цього типу (п. 2.1. Договору №7461_34).
З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам Замовник організовує здійснення технічного нагляду за виконанням робіт у порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 2.4. Договору № 7461_34).
Для здійснення авторського та технічного нагляду і контролю за виконанням робіт Генпідрядник зобов'язаний на вимогу Замовника чи осіб, які відповідно до договорів здійснюють авторський та технічний нагляд, надавати необхідні інформацію та документи (п.2.6 Договору № 7461_34).
Пунктом 4.4. Договору сторони передбачили, що подальші розрахунки за виконані роботи Замовник проводить після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 за умови надходження з бюджету на розрахунковий рахунок Замовника коштів за проведені роботі), які є предметом даного Договору.
Після виконання Генпідрядником робіт Замовник повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів прийняти виконану роботу та підписати акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3. Надані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в обов'язково мають бути попередньо перевірені та підписані уповноваженими на здійснення авторського та технічного нагляду особами (п. 5.5. Договору № 7461_34).
Згідно п.6.1. Договору № 7461_34 замовник зобов'язаний, зокрема:
- забезпечити здійснення технічного та авторського нагляду протягом усього періоду виконання робіт в порядку, встановленому чинним законодавством України;
- приймати виконані роботи та підписувати надані Генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня їх одержання. При цьому Сторонами визнається, що підпис уповноважених Замовником на технічний та авторський нагляд осіб на документі, що підтверджує виконання робіт, є обов'язковим реквізитом такого документу, а тому відсутність такого підпису є підставою для Замовника не приймати виконані Генпідрядником роботи.
Згідно п.6.2. Договору № 7461_34 замовник має право, зокрема: делегувати в установленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду за виконаними роботами на об'єкті, перевірці цін, розцінок, прийняттю виконаних робіт, здійсненням контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації або спеціалісту (за наявності у них відповідних дозволів, які надають право здійснювати технічний нагляд за виконанням робіт по реконструкції відповідно до законодавства на весь час дії Договору).
Відповідно до п.6.3. договору Генпідрядник зобов'язаний, зокрема:
-забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору;
-у порядку, визначеному нормативними документами та Договором, вести і передати Замовнику після завершення робіт документи про виконання Договору, при цьому Генпідрядник є відповідальним перед Замовником за достовірність наданих ним Замовнику таабо третім особам в порядку виконання Договору документів та інформації, що в них міститься;
-усунути недоліки в роботах, матеріалах, устаткуванні, виявлені Замовником, відповідними державними органами, авторських та технічним наглядом, у строки, визначені актами перевірок, вказівок і приписів та інформувати про це Замовника.
Генпідрядник гарантує якість виконаних робіт та можливість експлуатації об'єкта протягом гарантійного строку, що визначається нормами чинного законодавства України за умови дотримання експлуатуючою організацією вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, що затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 23 вересня 2003 року № 154 (п.7.1 Договору).
У процесі виконання робіт по об'єкту: «Реконструкція мощення Красної площі в м.Чернігів» виникла необхідність додаткових робіт, які не були передбачені початковим проектом, у результаті чого проектне рішення було змінено шляхом коригування проектної документації.
На підставі п. 6 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», Управлінням була проведена переговорна процедура закупівлі, за результатами якої 03 вересня 2019 року укладено договір №7461_72 на виконання робіт по об'єкту: «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігів» (Коригування), що містить умови, аналогічні умовам Договору №7461_34.
Управлінням були прийняті та оплачені виконані ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» роботи по об'єктах: «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігів» та «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігів» (Коригування).
Матеріали справи містять акти приймання виконаних будівельних робіт: №1, №2 за травень 2019 року, №3, №4 за червень 2019 року, №5, №6, №7, №8 за липень 2019 року, №9, №10 за серпень 2019 року, №11, №12 за жовтень 2019 року, №13, №14, №15 за грудень 2019 року та №1, №2, №3 за вересень 2019 року, №4, №5 за жовтень 2019 року, №6, №7, №8 за грудень 2019 року, які містять підписи та печатки сторін.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за інформацією, отриманою від правоохоронних органів, ТОВ «УТБ-ІНЖИНІРИНГ» не виконало господарські зобов'язання, передбачені умовами вказаних вище договорів у частині об'ємів, якості та вартості робіт, що призвело до зайвих видатків Управління на відповідні суми.
19 січня 2022 року Управління направило відповідачу лист №15-1 з вимогою у строк до тридцяти календарних днів з моменту отримання вимоги вжити відповідні заходи для повернення до бюджету Чернігівської міської територіальної громади коштів, що надані як оплата за договором № 7461_34 та за договором № 7461_72 (том 2 а.с. 165-167).
11 лютого 2022 року до Управління від відповідача надійшов лист-відповідь №б/н на вказану вище вимогу з відмовою повертати відповідні кошти до бюджету міста Чернігова, мотивуючи це тим, що за договорами з боку відповідача було належним чином виконано всі зобов'язання, а саме: було виконано всі основні та додаткові роботи та передано позивачу всю необхідну документацію, а доказом підтвердження даного факту є прийняття робіт з боку Управління. Про факт прийняття основних і додаткових робіт свідчать підписані з боку замовника та представника технічного нагляду акти приймання виконаних робіт і як наслідок оплата таких актів, правові підстави для задоволення вказаної вимоги відсутні.
У зв'язку з тим, що вказані грошові кошти не були перераховані до міського бюджету, позивач звернувся за захистом свої прав та законних інтересів до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору підрядник бере на себе обов'язок на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і водночас замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу в установленому договором порядку та розмірі.
Згідно з ч.1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ч.1-3 ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вказані положення Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з статтею 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій як: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Як зазначалось вище, позивач звернувся з позовом про відшкодування збитків у сумі 165400,00 грн, завданих внаслідок порушення підрядником умов договорів №7461_34 від 07.05.2019 по об'єкту: «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігові» (СРV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція) та №7461_72 від 03.09.2019 по об'єкту «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігові» (Коригування) (СРV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція), у частині об'ємів, якості та вартості робіт, обумовлених переліченими договорами, що призвело до зайвих видатків за рахунок бюджетних коштів.
За змістом ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Визначення поняття збитків наведено також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).
Згідно з частиною 3 статті 225 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Статтею 226 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
Тобто, виходячи з системного аналізу правових норм, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов'язання.
Отже, збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка (дії чи бездіяльності); наявність збитків (документально доведеного їх розміру); наявність причинного зв'язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов'язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов'язання причиною; вина боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого у результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/6657/16, від 07.02.2018 у справі №917/1651/16, від 17.12.2019 у справі №915/1456/15.
Відповідно до частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції призначалась судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої складено 21.11.2022 Висновок експерта №197 по справі №927/215/22 судовим експертом ТОВ «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ» Корчинським Русланом Богдановичем, який має вищу юридичну та будівельно-технічну освіту, спеціальність «інженер-будівельник», освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», який має кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових експертиз за спеціальностями: 10.6 «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів і документів»; 10.7 «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками»; 10.10 «Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд»; 10.14 «Оцінка земельних ділянок». Стаж експертної роботи з 2011. 22.04.2021 Свідоцтво № 19-21/П та № 1929 про присвоєння кваліфікації судового експерта видано Міністерством юстиції України дійсне до 22.04.2024.
Проведення судової експертизи також було доручено:
- ФОП Седневець Григорію Михайловичу інженеру геодезисту, кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста №013901 від 12.04.2018 та
- Українському державному університету науки і технологій.
Експерти попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову від виконання покладених на них обов'язків.
Висновки експертизи полягають в наступному:
1.Перелік та об'єми фактично виконаних будівельних (ремонтних) робіт по об'єкту:
«Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігові», з урахуванням коригування відповідно до умов Договору №7461/34 укладеного 07 травня 2019 року між управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «УТБ- Інжиніринг» (далі -Договір № 7461/34 від 07 травня 2019 року) та Договору №7461/72 укладеного 03 вересня 2019 року між управлінням житлово- комунального господарства Чернігівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» (далі - Договір № 7461/72 від 03 вересня 2019 року зазначені в таблицях № 24 та таблиці 25. (дослідження арк. 49-62).
2.Вартість фактично виконаних будівельних (ремонтних) робіт по об'єкту: «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігові» з урахуванням коригування, відповідно Договору №7461/34 від 07 травня 2019 року становить - 26963476,75 грн (двадцять шість мільйонів дев'ятсот шістдесят три тисячі чотириста сімдесят шість грн. 75 коп.), Договору №7461/72 від 03 вересня 2019 року становить - 23173039,1 грн (двадцять три мільйони сто сімдесят три тисячі тридцять дев'ять грн. 10 коп.), що складає загальну суму 50136515,85 грн (п'ятдесят мільйонів сто тридцять шість тисяч п'ятсот п'ятнадцять грн 85 коп).
3.Обсяги та вартість фактично виконаних будівельних (ремонтних) робіт по об'єкту: «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігові» з врахуванням коригування, відповідають обсягам та вартості визначеним проектною документацією та умовам Договору №7461/34 від 07 травня 2019року та Договору №7461/72 від 03 вересня 2019 року.
4.Виконані будівельні роботи (або окремі елементи об'єктів нерухомого майна, конструкцій, вироби, матеріали тощо по об'єкту: «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігів» з врахуванням коригування, які були виконані відповідно до договорів №7461/34 від 07 травня 2019 року та №7461/72 від 03 вересня 2019 відповідають проектно-технічній документації та вимогам правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНіП. Стандартам, технічним умовам тощо), а саме: відповідають фізичним характеристикам бетонній суміші марці бетону передбаченій в проектній документації, зокрема міцності бетону, відповідно до вимог проектної документації; відповідає фактично укладена клінкерна плитка технічним умовам.
Разом з висновком експерта №197 від 21.11.2022 від ТОВ «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ» супровідним листом надіслано технічних звіт з інженерно-геодезичних вишукувань, складений інженером геодезистом ФОП Седневець Григорієм Михайловичем, згідно якого: за результатами проведення геодезичних робіт було встановлено, що загальна площа бруківки по об'єкту «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігів», з урахуванням коригування, відповідно до умов Договору №7461/34, укладеного 07 травня 2019 року між управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжинірінг» та Договору № 7461/72, укладеного 03 вересня 2019 року між управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжинірінг» становить 15066,0 м2, в тому числі 813 м2 червона бруківка вело доріжок, 7246,2 м2 перекладена стара бруківка та 7002,4 м2 нова бруківка. Крім визначення основної площі бруківки було порахована протяжність бордюрного каменя 465,42 м/п та площа тротуарної плитки (ФЕМ), всього 359,7 м2 в тому числі перекладено старої 297 м2 та нової сірої 22,7 м2 і червоної 40,0 м2.
Від ТОВ «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ» також надійшов звіт за результатами контрольних випробувань матеріалів, вилучених на об'єкті «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігів» Українського державного університету науки і технологій, у якому викладено наступні висновки:
1.Відповідність властивостей наданих замовником матеріалів оцінювалася згідно вимог діючих стандартів.
2.Відповідність зразків-кернів до важкого бетону оцінюється за сукупністю ознак і випробувань на фізико-механічні властивості:
-за результатами визначення значення середньої густини, яка становить в межах від 2267 кг/м3 до 2487 кг/м3 і відноситься за ДСТУ Б В.2.7-43-96 п. 3.1.3 до важкого бетону - середня густина вище 2200-2500 кг/м3.
-за міцністю при стиску, визначеної на зразках-кернах значення границі міцності при стисканні для зразки мають границі міцності при стиску, що відповідають класу і маркам важкого бетону від В20 (М250) до В35 (М450) і відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-43-96, Додаток А. Бетон всіх зразків характеризується класом вище В20 (М250), що відповідає вимогам проектної документації.
3.Встановлення відповідності керамічних виробів до виробів керамічних клінкерних оцінюється за комплексом фізичних і механічних показників, за якими клінкерна цегла повинна характеризуватися підвищеними показниками марки при стиску і згині, середньої густини, зниженого водопоглинання порівняно зі значеннями для звичайної керамічної цегли.
4.В результаті проведеного обміру зразки відповідають вимогам стандарту ДСТУ Б В.2.7-245:2010 п.4.2.1 табл. 1.
5.При визначенні середньої густини зразки керамічної цегли мають значення середньої густини для всіх зразків вище 1,9 г/см3, що відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-245:2010 п.5.1, крім зразка 4Пл ФЕМ (1,7 г/см3).
6.Значення водопоглинання за масою для всіх досліджуваних зразків цегли відповідає вимогам стандарту ДСТУ Б В.2.7-245:2010 п. 4.1.9. і для виробів клінкерних дорожніх М600 становить не більше 4 % і М400-М500 - не більше 6,0 % за масою.
7.Зразки 1Пр ФЕМ і 4Пл ФЕМ мають мінімальне значення границі міцності при згині становить, що становить 3,4 МПа і 3,14 МПа, відповідно. Границя міцності при стиску наданих керамічних зразків знаходиться в межах від 15,36 до 50,81 МПа, що характеризує підвищену механічно міцність наданих зразків і відповідність підвищеним маркам від 400 до 600. Зразки 1Пл ФЕМ та 3Пл ФЕМ мають знижену марку М175 та М250, що характеризує їх як вироби клінкерні тротуарні. Зразки 2Пл ФЕМ, 4Пл ФЕМ, 5Пл ФЕМ та 6Пл ФЕМ характеризується підвищеними марками і відносяться до виробів клінкерних дорожніх згідно ДСТУ Б В.2.7-245:2010 п 5.2, табл. 3.
8.Зразки керамічні за сукупністю ознак відносяться до виробів керамічних клінкерних тротуарних і дорожніх і відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-245:2010.
9.Досліджувані суміші піщаних відсівів вміщують у своєму складі цемент, що відповідає вимогам проектування, зерновий склад відсівів представлений переважно дробленими зернами щільних гірських порід полі мінерального складу розміром 1.25 мм (57 до 91 % в залежності від номеру проби), надані відсіви класифікуються як крупного зернового складу і придатні для використання в якості відсипки влаштуванні мощення дорожніх шарів.
10.Досліджуваний матеріал ЩПС7 має зернисту структуру отриману дробленням щільної гірської породи (граніт) з вмістом зерен різної фракції від 40 мм (6ЩПС 7) до 0,16 мм. Переважно зерна представлені фракцією 20-10 мм - 55-85 %, до 35 % з вмістом голкоподібних зерен, вміст дрібної фракції від 5 до 0,16 мм складає до 20 %. Вміст глини до 2%. Переважно зерна представлені фракцією 20-10 мм з вмістом дрібної фракції від 5 до 0,16 мм від 1 до 20 %. Тому наданий матеріал можна класифікувати як щебенево-піщану суміш середньої фракції від 20-0,16 мм придатну для використання в дорожньому будівництві для мощення.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вказаний висновок експертизи визнається судом належним доказом та оцінюється під час розгляду справи разом з іншими доказами, з урахуванням статей 76, 77, 78, 79 ГПК України, і з урахуванням встановлених судовим експертом обставин, підтверджує відповідність обсягів та вартості фактично виконаних будівельних (ремонтних) робіт по об'єкту: «Реконструкція мощення Красної площі в м. Чернігові» з врахуванням коригування, обсягам та вартості визначеним проектною документацією та умовам договорів №7461/34 від 07 травня 2019 року та №7461/72 від 03 вересня 2019 року, а також підтверджує, що виконані будівельні роботи відповідають проектно-технічній документації та вимогам правових актів у галузі будівництва.
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Виходячи з викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем допустимими доказами таких елементів цивільного правопорушення, як протиправність поведінки відповідача та наявність збитків.
Доводи апелянта про ненадання належної правової оцінки інформації, що зазначена в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 18.11.2021, що наявна в матеріалах справи, судом визнаються необґрунтованими з урахуванням того, вказана ухвала не може бути достатньою підставою для висновків суду щодо протиправності поведінки відповідача, крім того, судом дано належну оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності з огляду на заявлені позовні вимоги.
Судова колегія також враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які письмові претензії і зауваження позивача щодо обсягів, строків та якості здійснених відповідачем підрядних робіт, а також докази порушення відповідачем договірних зобов'язань при виконанні Договорів, зокрема, у частині дотримання якості проведених робіт.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено відсутність завданих реальних збитків позивачу, як одного із елементів складу цивільного правопорушення, а у разі відсутності хоча б одного з цих елементів, цивільно-правова відповідальність не настає.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивач усіх елементів складу цивільного правопорушення, а тому вимога про стягнення з відповідача 165400,00 грн збитків задоволенню не підлягає.
Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22.
Щодо додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22.
29 грудня 2022 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» надійшла заява про стягнення витрат, пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи.
До заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» додано підтверджуючі документи, що свідчать про оплату зазначеної судової будівельно-технічної експертизи та геодезичних робіт для визначення фактично виконаних будівельних (ремонтних) робіт.
Оскаржуваним додатковим рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22 вказану заяву задоволено та стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» 758850,59 грн витрат пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи.
У свою чергу апелянт вважає, що таке рішення підлягає скасуванню, посилаючись те, що оскільки рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 підлягає скасуванню, то додаткове рішення у даній справі також прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Натомість, оскільки за наведеними висновками суду апеляційної інстанції, рішення суду в даній справі підлягає залишенню без змін, то судова колегія вважає необґрунтованими вказані доводи, з урахуванням наступного.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16 червня 2022 року призначено у справі №927/215/22 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ» з залученням:
- Фізичної особи-підприємця Седневця Григорія Михайловича (інженер-геодезист) та
- Українського державного університету науки і технологій.
Вказаною ухвалою суду витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи покладено на відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг».
У поданій заяві відповідач заявив про стягнення витрат, пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи у даній справі у розмірі 758 850,59 грн.
Згідно вимог ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 4 ст.127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема: у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат, пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи відповідачем надано суду:
- копію рахунку-фактури №СФ-25-07-01/2022 від 25 липня 2022 року на суму 748850,59 грн (за проведення експертного будівельно-технічного дослідження);
- копію платіжного доручення №1550 від 09 серпня 2022 року на суму 748850,59 грн, з призначенням платежу: за проведення експертного будівельно-технічного дослідження, згідно рахунку №СФ-25-07-01/2022 від 25 липня 2022 року, сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю «БЮРО НЕЗАЛЕЖНОЇ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ УКРАЇНИ»;
- копію рахунку-фактури №СФ-0000010 від 31 серпня 2022 року на суму 10000,00 грн (за проведення геодезичних робіт для визначення фактично виконаних будівельних (ремонтних) робіт);
- копію платіжного доручення №1973 від 23 вересня 2022 року на суму 10000,00 грн, з призначенням платежу: за геодезичні роботи, згідно рахунку №10 від 31 серпня 2022 року, сплачених ФОП Седневець Г.М .
Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем доведено належними доказами понесення витрат, пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи у даній справі на суму 758850,59 грн, а тому, з урахуванням відмови в задоволенні позову в даній справі, на підставі приписів ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України з позивача підлягають стягненню на користь відповідача 758850,59 грн витрат пов'язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.
Водночас, перевіряючи доводи апеляційної скарги при апеляційному перегляді оскаржуваного додаткового рішення в даній справі, колегією суддів не встановлено порушень судом норм процесуального чи норм матеріального права при його прийнятті.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності додаткового рішення у зв'язку з необхідністю скасування рішення суду в даній справі судом відхиляються з огляду на наведені вище висновки щодо відсутності підстав для скасування рішення суду в даній справі.
Відтак, колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 та додаткового рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 та на додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.12.2022 у справі №927/215/22 - залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.01.2023 у справі №927/215/22 - залишити без змін.
4. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
5. Матеріали справи № 927/215/22 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.08.2023 після виходу суддів з відпустки.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді М.Л. Яковлєв
О.В. Тищенко