№ 2- 1846/10
2 вересня 2010 року Кіровський райсуд м. Кіровограда
в складі головуючого судді - Дьомич Л.М.
при секретарі - Вовкуненко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу № 2-1846/10 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, суд
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, якою просить визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, конкретизувала вимоги в частині визнання права власності на господарські будівлі визначені в технічному паспорті.
Сторона відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, заперечень не надала, зазначили, що позивач у справі їх мама і між ними є домовленість, що половина будинку, який вона будувала з батьком є її власність, іншу частину вони порівну успадкують.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1, та про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 428
Той факт, що ОСОБА_4, є чоловіком позивача, підтверджується свідоцтвом про одруження від 13 лютого 1961 року серії НОМЕР_1, про що зроблений відповідний актовий запис №4. (а.с.32).
ОСОБА_4 є батьком відповідача ОСОБА_3, що підтверджується, свідоцтвом про народження, де зазначено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, його матір'ю є ОСОБА_1, а батьком ОСОБА_4.
ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2 , підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, яке видано 16 жовтня 1987 року, в якому зазначено, що 16.10.1987 року було укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, після укладення шлюбу її прізвище - ОСОБА_5, та в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис №2437 (а.с36). Крім того, її свідоцтвом про народження, де зазначено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3( а.с.36 ).
За час життя позивача з ОСОБА_4 04.09.1962 року виконавчим комітетом Лелеківської селищної Ради Кіровоградського району Кіровоградської області було прийнято рішення №15 „Про відміну рішення та наділення присадибних ділянок у с. Лелеківка". В якому .зазначено наступне: «Виділити земельну ділянку гр. ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 загальною площею 1028 кв.м.. Зобов'язати забудовника гр. ОСОБА_4 отримати всю технічну документацію від міжміського бюро технічної інвентаризації до 01.05.1963р.» ( а.с.30).
На підставі зазначеного рішення було укладено договір між Лелеківською селищною Радою та між ОСОБА_4 ( забудовник) про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, від 09.01.1963 року. За адресою АДРЕСА_1, загальною площею 1028.0 кв.м. (а.с.8).
В період з січня 1963 року до 1968 року вул. І. Франка була перейменована у вулицю Ризьку( а.с.18).
24.05.1966 року Кіровоградська міська рада повідомила БТІ про те, що укладено договір забудови між міськкомунгоспом та гр. ОСОБА_4 на земельну ділянку по АДРЕСА_2 від 02.04.1963 року . (а.с.31).
20.08.1993 року було складено Акт прийняття в експлуатацію житлового будинку та господарських будівль по АДРЕСА_2. який було затверджено рішенням міськвиконкому №790 від 22.09.1993 року.(а.с. 23), оригінал акту оглянуто в суді., архівний витяг з рішення міської ради.
На підставі зазначеного 26.07.1993 р. було видано технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_2 на власника будинку ОСОБА_4(а.с.25-29).
Відповідно до ч. 1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності". Відповідно до ч. 1 ст.70 СК України: „Права у спільній сумісній власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними".
Після смерті чоловіка позивача відкрилася спадщина на 1\2 частину будинку по вище зазначеній адресі.
ОСОБА_1 в передбачений законодавством шестимісячний строк подала до державної нотаріальної контори свою заяву про відмову від спадщини.
ЇЇ діти - донька ОСОБА_2 та син ОСОБА_3 с єдиними спадкоємцями, так як після смерті батька у визначений законодавством термін ( шість місяців) заяви про прийняття спадщини більше ніхто крім них не подавав.
Для підтвердження факту звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2, та підтвердження факту звернення позивача з заявою про відмову від спадщини після смерті її чоловіка, ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з проханням надати відповідну письмову відповідь, на що від нотаріуса Другої кіровоградської державної нотаріальної контори м.Кіровограда отримала відповідь, що зазначене вона зможе надати тільки на запит суду так як відповідно до змін, які внесені в ст.8 Закону України „Про нотаріат" зазначеного роду інформація видається тільки за запитом суду.
Позивачу стало відомо, від ОСОБА_2 про те, що в неї в даний час виникла необхідність оформлення спадщини шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину. По зазначеному питанню вона звернулася до Другої Кіровоградської державної нотаріальної контори з вимогою оформити спадщину на вище зазначену квартиру, про те в задоволенні цього їй було відмовлено. Свою відмову нотаріус мотивувала тим, що будинок, який належав позивачу та її чоловікові не внесено в реєстр прав власності в БТІ м. Кіровограда. По зазначеним обставинам державний нотаріус запропонувала звернутись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування.
Дане твердження підтверджується відповіддю Другої кіровоградської державної нотаріальної контори вих №2498\02 -14 від 01.10.2009 року, в якій зазначено, що нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю в тому випадку, якщо ним надано усі необхідні документи (їх оригінали та копії), які передбачені ст.216 Інструкції „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».
Таким чином, виникають обставини, при яких існує відсутність належної документальної правової підстави належності цього будинку та присадибної земельної ділянки і створюється неможливість реалізації права позивача, за відсутністю право установлювального документу (документального свідоцтва про право власності) на зазначене майно. Крім того співвласник даного майна помер та позивач не може його зареєструвати.
При таких обставинах, коли суб'єктивне право не визнається, або створюються перешкоди в його реалізації, особи можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності, яке буде мати самостійне правове значення.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про дежавну реєстрацію речових прав на нерухомого майно та їх обмежень» -«...підставою для реєстраці права власності є рішення суду відносно прав на нерухоме майно...».
У померлого за життя був повний перелік документів, які становили право реєстрації будинку, набуття права власності. А тому в наявності всі правові підстави для визнання за позивачем право власності на Ѕ частину будинку та надвірних будівель, визначених в державному акті, як подружжя.
Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України , суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину господарських будівель : літньої кухні літера «Б», сараю літера «б».
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський райсуд м. Кіровограда шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Дьомич Л.М.