ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
31 серпня 2010 року № 2а-10162/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомЗаступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікор"
простягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та пені на загальну суму 17 441,13 грн
за участю представників сторін:
від прокуратури: Костилєва Т.І.
від позивача: Достова Т.В.
від відповідача: не з'явився
Заступник прокурора Печерського району міста Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікор" про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та пені на загальну суму 17 441,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Товариству з обмеженою відповідальністю "Бікор" на 2009 рік встановлено норматив для працевлаштування інвалідів в кількості 11 робочих місць. Згідно даних, наданих відповідачем у звіті за формою № 10-ПІ, на підприємстві фактично працювало 8 інвалідів. Отже, відповідачем не виконано норматив робочого місця по працевлаштуванню інвалідів в зв'язку з чим утворилась заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 32 306,19 грн. Зазначена сума підлягала сплаті відповідачем на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, однак у визначений законом термін вказана сума у повному обсязі сплачена не була, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути не сплачену суму адміністративно - господарських санкцій у розмірі 17 306,19 грн. у примусовому порядку разом із нарахованою пенею за порушення терміну сплати санкцій у розмірі 134,94 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2010 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.07.2010.
Судове засідання 27.07.2010 було відкладено на 31.08.2010.
Представник прокуратури та представник позивача у судовому засіданні 31.08.2010 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.
У судове засідання 31.08.2010 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою.
З урахуванням положень вищезазначеної норми суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи за відсутності відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікор" 22.02.2010 подало до Київського міського центру зайнятості звіт за формою № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік" (річна-поштова), затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Бікор" звіту за формою № 10-ПІ середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 275 осіб, відповідно до 4-х відсоткового нормативу Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікор" повинно було працевлаштувати 11 інвалідів, однак середньооблікова кількість штатних інвалідів, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила 8 осіб.
Відповідно до статті 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Законодавством встановлена форма повідомлення про наявність вільних робочих місць державній службі зайнятості - форма №10-ПІ, яка подається щомісячно.
Відповідачем не надано суду доказів інформування державної служби зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, внаслідок чого перелічені органи не могли виконувати покладені на них функції щодо працевлаштування інвалідів. Відповідачем також не надано суду наказу керівника підприємства про створення спеціальної комісії підприємства для атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів з залученням представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, матеріали атестації відповідних робочих місць, накази про затвердження заходів щодо створення робочих місць для інвалідів на підприємстві, відповідні інструкції, Положення відповідача, колективний договір (для дослідження питання відносно включення суб'єктом господарювання заходів щодо створення робочих місць для інвалідів), інструкції про робоче місце інваліда та наказ керівника про її затвердження, атестаційний паспорт створення робочого місця для працевлаштування інвалідів, протоколи засідання комісії по атестації створеного робочого місця для працевлаштування інваліда на підприємстві, які б свідчили про добросовісне виконання відповідачем обов'язку по створенню робочих місць для інвалідів.
Відповідно до листа Печерського районного центру зайнятості № 2362-04 від 18.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікор" звіти за формою № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" із зазначенням вільних робочих місць для інвалідів у 2009 році до Печерського районного центру зайнятості не подавало.
Отже, суд доходить висновку, що відповідачем не було дотримано законодавчо визначений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів шляхом створення відповідної кількості робочих місць, а також не виконано обов'язок щодо інформування органів державної служби зайнятості про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форм власності і господарювання, де середньооблікова кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньо річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Частинами третьої та четвертої статті 20 вказаного Закону передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Згідно частини другої статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до звіту за формою № 10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік" поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Бікор" середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 10 768,73 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, адміністративно-господарська санкція за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2009 році становить 32 306,19 грн., однак оскільки відповідачем було сплачено адміністративно-господарську санкцію на загальну суму 5 000,00 грн., п/д № 82 від 26.10.2010 в сум 5 000,00 грн., п/д № 249 від 05.03.2010 в сумі 5 000,00 грн., та п/д № 322 від 24.03.2010 в сумі 5 000,00 грн., тому заборгованість відповідача становить 17 306,19 грн. та пеня за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій становить 134,94 грн. Загальна сума заборгованості включаючи пеню становить 17 441,13 грн.
Статтею 121 Конституції України встановлено, що представництво інтересів громадян та держави в судах покладено на органи прокуратури.
Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що прокурор має право звернутись до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 361 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1.Адміністративний позов Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікор" про стягнення штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та пені на загальну суму 17 441,13 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікор" (м.Київ, вул. Остапа Вишні, 7, кв. 24, код ЄДРПОУ 21637291) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Київ, вул. Боженка, 86-Б, код ЄДРПОУ 32309429) штрафні санкції за не створені робочі місця для інвалідів у 2009 році та пеню на загальну суму 17 441,13 грн. (сімнадцять тисяч чотириста сорок одна грн. 13 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови складено 06.09.2010