Справа № 304/120/23 Провадження № 2-а/304/4/2023
25 липня 2023 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Чепурнова В. О.,
за участі секретаря судового засідання - Галас А.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №304/120/23 за позовом адвоката Цуги Юрія Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №316932 від 23 грудня 2022 року,
позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Цуга Ю.Ю., звернувся до суду із позовом до відповідача - Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у якому просив скасувати постанову, винесену поліцейським СРПП ВП № 2 Ужгородського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області Опаленик С.М., про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №316932 від 23 грудня 2022 року.
Позов обґрунтовано тим, що під час розгляду справи поліцейський не досліджував жодного доказу, а висновок про вину позивача не ґрунтується на доказах, що стверджено пунктами 5 та 7 даної постанови, в зв'язку з чим позивач вважає постанову незаконною, й просить суд її скасувати.
Відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки оскаржувана постанова складена відповідачем відповідно до КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, а посилання позивача на порушення ГУ НП в Закарпатській області законодавства в даному випадку є безпідставними, необґрунтованими.
Адвокат Цуга Ю.Ю. в інтересах позивача ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, в якому позивач заперечує проти відзиву на позов, та зазначає, що відповідач, не дивлячись на обставини наведені позивачем в позові, не надав жодного доказу на спростування того, що 23 грудня 2022 року о 08:58 год під час розгляду справі відносно позивача: поліцейський досліджував які-небудь докази; висновок про вину позивача ґрунтувався на якому-небудь доказі. Відповідач жодним чином не усунув тверджень позивача щодо відсутності у поліцейського підстав для винесення оскаржуваної постанови, з огляду на пункти 5 та 7 постанови, яка є предметом оскарження. Позивач вказує, що до відзиву на позов відповідачем не додано жодного доказу, який в повній мірі підтверджує факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідач не скористався своїм правом на заперечення.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Цуга Ю.Ю. не з'явились, однак останній подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі позивача та представника позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, хоча про дату, час і місце такого повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 268 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд встановив, що 23 грудня 2022 року поліцейським СРПП ВП № 2 Ужгородського районного управління Головного управління національної поліції в Закарпатській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 316932. З п. 5 даної постанови вбачається, що 23 грудня 2022 року о 08.56 год в с. Малий Березний ОСОБА_1 керував транспортним засобом Wolkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП. Пункт 7 постанови є незаповненим. Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частина 5 ст. 121 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності встановлює відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Згідно з п. 2.3 «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до положень статті 1 КУпАП України, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст.252 КУпАП визначено обов'язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 5 розділу ІV Інструкції встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Суд зауважує, що у пункті 7 оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №316932 від 23 грудня 2022 року не зазначено, що до такої додаються докази, зокрема фото чи відеозапис.
Матеріали справи також не містять доказів, які дають підстави зробити висновок про вину позивача.
Обставини наведені відповідачем у відзиві на позов не знайшли свого підтвердження, а відтак суд вважає їх неспроможними. Одна тільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 цієї статті за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За відсутності належних доказів в підтвердження наявності у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, що в розумінні п. 1 ст. 247 КУпАП є обов'язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності, позивач не може нести адміністративну відповідальність за порушення п. 2.3 «в» ПДР України.
На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд дійшов до висновку, що вірним способом відновлення порушених прав позивача є скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 316932 від 23 грудня 2022 року із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення, що відповідає положенням ч. 3 ст. 286 КАС України.
За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п. 1, п. 2 ч. 9 ст. 139 КАС України).
Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 3592420264 від 24 січня 2023 року у розмірі 536,80 грн, то понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 6-10, 14, 241-244, 246, 251, 286 КАС України, ст. 7, 33, 222, 251, 258, 288 КУпАП, суд,-
адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №316932 від 23 грудня 2022 року - задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 316932 від 23 грудня 2023 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 40108913, адреса місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, буд. 13) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп, понесені на сплату судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Головуючий:Чепурнов В. О.