ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
16 червня 2010 року 15:19 № 2а-2581/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Правен"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача : Стовбир О.О. (довіреність №127 від 15.02.2010р.)
відповідача: не прибув (заява без участі)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.06.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень №0000202201/0 від 15.07.2009р., №0000202201/1 від 02.09.2009р., №0000202201/2 від 26.11.2009р., №0000202201/3 від 02.02.2010р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2010р. відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ «СГ «ТАС»про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, пов'язані з оскаржуваними податковими повідомленнями -рішеннями: складати та надсилати податкові вимоги, нараховувати пеню та будь-які штрафні (фінансові) санкції, застосувати адміністративний арешт тощо.
13.10.2009 року позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог та просить суд скасувати податкові повідомлення -рішення №0000202201/0 від 15.07.2009р., №0000202201/1 від 02.09.2009р., №0000202201/2 від 26.11.2009р., №0000202201/3 від 02.02.2010р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що відповідач невірно дійшов висновків про заниження доходу ПАТ «СГ «ТАС»від страхової діяльності та порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними. Позивач вваж є, що при отриманні чи нарахуванні доходу у вигляді страхових платежів, у тому числі їх частини, у вигляді нормативу витрат на ведення справ, який був визначений та включений при розрахунку до страхового тарифу, повинен оподатковуватись за ставкою 3%.
Представник відповідача у письмових запереченнях позов не визнав, мотивуючи тим, що при перевірці Полтавської філії ЗАТ «ТАС» встановлено, що філією не було здійснено коригування валового доходу від страхової діяльності на суми сплачених страхувальниками на користь страховика коштів у розмірі понесених страховиком витрат на ведення справи по достроково припинених угодах страхування за перевіряє мий період на загальну суму 2823,83 грн., чим порушено вимоги п. 5.10 ст. 5 , пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення №0000202201/0 від 15.07.2009 року, яке було оскаржене в адміністративному порядку та винесені нові податкові повідомлення -рішення №0000202201/1 від 02.09.2009р., №0000202201/2 від 26.11.2009р., №0000202201/3 від 02.02.2010р., які позивач вважає правомірними та просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»є правонаступником Закритого акціонерного товариства Страхова група «ТАС».
Державною податковою інспекцією у м. Полтава проведено виїзну планову комплексну перевірку Полтавської філії Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС»(код 25784646) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.03.2009р. за результатами якого складено акт перевірки №1389/22-1/25784646 від 08.07.2009 року.
Як зазначено в акті перевірки, Полтавська філія ЗАТ «Страхова Група «ТАС»у перевіряємому періоді достроково припинила договори страхування (перелік договорів та полісів наведено у акті перевірки). У достроково розірваних договорах страхування та страхових полюсах за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові внески за період, що залишився до закінчення дії договору чи полюсу з вирахуванням нормативних витрат страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором.
При цьому, в акті встановлено, що філією не було здійснено коригування валового доходу від страхової діяльності на суми сплачених страхувальниками на користь страховика коштів у розмірі понесених страховиком витрат на ведення справи по достроково припинених угодах страхування за перевіряємий період на загальну суму 2823,83 грн., що по періодам складає: 3 квартал 2006 року -87,26 грн., 2 квартал 2007 року -21,82 грн., 3 квартал -45,07 грн., 4 квартал -1356,50 грн., 1 квартал 2008 року -127,05 грн., 2 квартал 2008 року -0,0 грн., 3 квартал 2008 року -24,39 грн., 4 квартал 2008 року -1161,24 грн.
Так, перевіркою встановлені порушення вимог п. 5.10 ст. 5 , пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валового доходу від страхової діяльності на 2823,83 грн., утриманих страховиком у разі дострокового припинення дії договору (полісу) страхування (які були оподатковані філією за ставкою 3%) та , відповідно, про заниження філією скоригованого валового доходу від діяльності іншої, ніж страхова, на 2823,83 грн., утриманих страховиком у разі дострокового припинення дії договору (полісу) страхування (які повинні були оподатковуватися за ставкою 25%).
За результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві винесене податкове повідомлення -рішення №0000202201/0 від 15.07.2009р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій у розмірі 931,86 грн., в т.ч. 621,24 грн. -основний платіж, 310,62 грн. -штрафні санкції.
За наслідками адміністративного оскарження та на підставі рішень, прийнятих за розглядом первинної та повторних скарг, податкове повідомлення -рішення №0000202201/0 від 15.07.2009р. залишено без змін та ДПІ у м. Полтаві винесені нові податкові повідомлення -рішення №0000202201/1 від 02.09.2009р., №0000202201/2 від 26.11.2009р., №0000202201/3 від 02.02.2010р.
Правомірність вказаних повідомлень -рішень є предметом даного спору.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку страхувальник (клієнт страхової компанії) зобов'язаний внести страховику (страховій компанії) згідно з договором страхування.
Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Страхові тарифи при добровільній формі страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на підставі відповідної статистики настання страхових випадків. Конкретний розмір страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.
Відповідно до ст. 17 Закону України Про страхування, страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя, повинні міститись у Правилах страхування, які розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Норматив витрат на ведення справ для кожного виду страхування включений в розрахунок страхового тарифу, який передбачає оцінку ризику страховика так і його компенсаційні витрати, тобто у розрахованому страховому тарифі норматив витрат на. ведення справ є його структурною, складовою, відповідно без виділення цієї структурної складової нарахованому страховому платежу за конкретним договором страхування.
Страховий платіж щодо певного об'єкту, терміну та інших умов страхування визначається в конкретному договорі страхування згідно з страховими тарифами, які передбачені Правилами страхування, що зареєстровані в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування, та погоджуються страхувальником і страховиком.
Статтею 28 Закону України Про страхування встановлено, що у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника, страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.
З аналізу наведених норм вбачається, що норматив на ведення справ є складовою страхового тарифу, а його абсолютна величина є складовою загальної суми страхового платежу, за рахунок якої страховик покриває витрати на проведення страхової діяльності (виготовлення бланків договорів, обслуговування, консультування, проведення експертиз, виплату агентської винагороди, тощо).
Доходи страховиків у вигляді отриманих чи нарахованих страхових платежів за договором страхування, крім договорів довгострокового страхування життя, згідно з підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оподатковуються за ставкою 3%. Страховиком від отриманого чи нарахованого страхового платежу одразу сплачується податок в розмірі 3% від загальної суми валового доходу, який був нарахований на підставі страхового тарифу, невід'ємною складовою частиною якого є витрати на ведення справ.
Таким чином, у позивача відсутні правові підстави, у разі дострокового розірвання договору страхування, змінювати перше (оподаткування страхового платежу, як валового доходу страховика при укладанні договору страхування) призначення отриманих чи нарахованих страхових платежів, та перегляду структури та складових страхового тарифу, як звичайної ціни страхового тарифу, визначеної відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 30.12.2004 р. №3259.
Величина отриманого чи нарахованого страхового платежу визначається з урахуванням норм статей 9, 17 та 28 Закону України "Про страхування", згідно з тарифами, при розрахунку яких визначено норматив на ведення справи. При цьому, відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій зі страхування, перестрахування, тобто витрат страховика від страхової діяльності, які були закладені у страховий тариф і суму яких не можна вичленити зі звичайної ціни страхового тарифу.
Таким чином, всі операції зі страхування не підпадають під дію пп. 5.10 ст. 5 та відповідно пп. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Це також відповідає п. 2 -"Інші доходи, що мають особливий порядок оподаткування" Форми декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, яка затвердженої наказом ДПА України від 31.03.2003 р. №146, зі змінами і доповненнями (на період перевірки), в якому у код рядків "показники" не включений доход від витрат на ведення справи по іншим видам страхування ніж страхування життя, як такий, що має особливий порядок оподаткування, тобто за ставкою 25%, а не за ставкою 3%.
Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що ДПІ у м. Полтаві безпідставно зроблено висновок про порушення Полтавською філією ПАТ «СГ «ТАС»вимог п. 5.10 ст. 5 , пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищення валового доходу від страхової діяльності на 2823,83 грн.
З огляду на зазначене, застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ від 21.12.2000р. є неправомірним, у зв'язку з чим, податкові повідомлення -рішення №0000202201/0 від 15.07.2009р., №0000202201/1 від 02.09.2009р., №0000202201/2 від 26.11.2009р., №0000202201/3 від 02.02.2010р. підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»про скасування податкових повідомлень -рішень ДПІ у м. Полтаві №0000202201/0 від 15.07.2009р., №0000202201/1 від 02.09.2009р., №0000202201/2 від 26.11.2009р., №0000202201/3 від 02.02.2010р. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у м. Полтаві №0000202201/0 від 15.07.2009р., №0000202201/1 від 02.09.2009р., №0000202201/2 від 26.11.2009р., №0000202201/3 від 02.02.2010р.
3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.О. Григорович