ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 червня 2010 року 12:21 № 2а-1089/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДК"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від від 16.02.2009р. №2332305
За участю представників сторін
позивача: Бєлостоцький Д.В. (довіреність від 02.04.2010р.)
відповідач: Турчин Д.О. (довіреність від 29.03.2010р. №5200/9/10-109)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.06.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МДК»(надалі ТОВ «МДК», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №2332305 від 16.02.2009р.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та вважає, що оспорюване рішення прийнято з порушенням положень Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг”, оскільки, Товариство не мало змоги використовувати в якості РРО гральні автомати, обладнані запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю) та обліковувати розрахункову операцію одночасно з її здійсненням, оскільки всупереч нормативно-правовим актам, що зобов'язують Мінпромполітики розробити вказані пристрої, вони не були розроблені, а в державному реєстрі РРО не зареєстровано жодного грального автомата, який можна було б використовувати в якості РРО, а тому застосування штрафних санкцій на підставі п.1, 2, 3, 5 ст. 17 Закону №265 є неправомірним, а рішення про застосування штрафних санкцій №2332305 від 16.02.2009р. таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що Товариством порушено п. 1, п. 2. п. 3, п. 10 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме - гральні автомати, що знаходилися у залах на момент перевірки, не були обладнані запам'ятовуючим пристроєм (фіскальною пам'яттю), в автоматичному режимі не здійснюють реєстрацію розрахункових операцій при надання послуг грального бізнесу.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Працівниками Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області проведено перевірку господарської одиниці Дніпропетровської філії ТОВ «МДК»- залу гральних автоматів, за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Кірова, 102, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за результатами якої складено акт перевірки від 19.01.2009р. №003583/265503762305.
Перевіркою встановлено використання 38 гральних автоматів (з грошовим виграшем) які під'єднані до електромережі (знаходяться у робочому стані). обладнані купюроприймачами, якими не реалізуються фіскальні функції; відсутня остання використана КОРО; не зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну.
Касир ОСОБА_3 після ознайомлення з актом перевірки відмовилась від його підписання, про що складений акт відмови від підпису №003583 від 19.01.2009р.
За результатом перевірки встановлено порушення п. 1, 2. 3. 10 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування. Відповідальність за вказані порушення передбачена п. 1, 2, 3, 5 ст. 17 цього ж Закону №265/95.
На підставі зазначеного акта, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.02.2009р. № 2332305 у розмірі 13430,00 грн.
Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Даною статтею також надано визначення автомату з продажу товарів (послуг), а саме: це є реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.
Відповідно до ч. 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним Наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.06р. №40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.06р. за N 622/12496, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.
Отже, із викладеного вбачається, що гральний автомат в автоматичному режимі здійснює видачу виграшу за готівкові кошти або із застосуванням жетонів як і автомат з продажу товарів (послуг) в автоматичному режимі за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів здійснює видачу товарів (послуг), а отже, гральний автомат -це автомат з надання послуг у сфері грального бізнесу, тобто відноситься до РРО, що спростовує твердження позивача з цього приводу.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно зі ст. 12 Закону, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Позивачем не заперечується факт використання гральних автоматів, які не внесені до Державного реєстру РРО і не зареєстровані у органі ДПС.
Згідно зі ст.13 Закону, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України (ч.2 ст.12 Закону).
Відповідно до змін, внесених у додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.01р. №121 “Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосування РРО”, термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій з використанням гральних автоматів встановлено до 31.12.2006 р. (постанова КМУ від 07.06.06р. № 803).
Отже, виходячи з вищенаведеного, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01 січня 2007 року використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.
04.06.08р. ТОВ “Експотрейд” було розроблено комп'ютерно - касову систему “Фіскал”, яка наказом ДПА України від 01.07.2008р. №430 включена до Державного реєстру РРО; комп'ютерно -касова система “Фіскал” призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.
Отже, підсумовуючи викладене, з вересня 2008 року суб'єкти підприємницької діяльності, які надають послуги в сфері грального бізнесу з використанням гральних автоматів не тільки зобов'язані були перейти на оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті, але й мали технічну можливість це здійснити.
Таким чином, позивач зобов'язаний був надавати послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на індивідуальному гральному автоматі.
Вищий адміністративний суд України в своєму листі № 962/13/13-09 від 03.07.2009 зазначив, що судам слід звертати увагу на те, що несумісність комп'ютерно-касової системи “Фіскал” із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою “Фіскал” з технічних причин. При цьому, суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи “Фіскал” у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
В даному випадку, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів для виконання вимог законодавства щодо оснащення гральних автоматів портативними електронними контрольно-касовими апаратами при здійсненні розрахункових операцій на окремо визначеному гральному апараті.
Посилання позивача на листи-запити, адресовані ТОВ “Експотрейд” про надання копій документів та інформації щодо комп'ютерно -касової системи “Фіскал”, на які, як зазначає позивач, йому не надано відповіді, не спростовують факт порушення, оскільки обов'язок дотримуватись вимог Закону щодо фіскалізації гральних послуг на індивідуальному гральному автоматі покладається саме на того суб'єкта господарювання, яким такі послуги надаються .
З метою встановлення додаткових обставин по справі, Окружний адміністративний суд м. Києва, ухвалою від 13.04.2010р. витребував у ТОВ «Експотрейд»належним чином засвідчену копію сертифікату та інформацію про технічні умови застосування системи «Фіскал».
Відповідно до письмових пояснень ТОВ «Експотрейд»від 16.04.2010р., залучених о матеріалів справи, впровадження комп'ютерно -касової електронної спеціалізованої системи «Фіскал»на ряді підприємств грального бізнесу, що здійснювалось відповідно до постанови КМУ від 07.02.2001р. №121 (із змінами та доповненнями), підтвердило ефективність роботи системи «Фіскал», як технічного засобу фіскального контролю, і можливість її роботи з усіма типами гральних автоматів, які експлуатувалися зазначеними підприємствами.
Відповідно до Сертифікату відповідності, який видано органом сертифікації - Укрметртестстандартом 04.06.2008р. № UA 1.003.0080183-08, комп'ютерно -касова електронна спеціалізована система "Фіскал" сертифікована на підставі протоколів випробувань НТВЦ “УкрТЕСТ”, сертифіката системи управляння якістю з терміном дії до 24.10.11р. для її встановлення на гральні автомати; вказана комп'ютерно - касова електронна система "Фіскал" включена до Державного реєстру РРО, що є, на думку суду, достатнім для висновку про її відповідність вимогам законодавства для реалізації фіскальних функцій гральними автоматами. Відтак, позивач не є органом, який уповноважений визначати таку відповідність, тому припущення позивача щодо можливої невідповідності системи "Фіскал" технічним вимогам -не заслуговують на увагу. Крім того, як зазначалось вище, позивачем не доведено вжиття ним заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи “Фіскал” у тих гральних автоматах, що ним використовуються.
Таким чином, суд не бере до уваги посилання позивача на неможливість обладнання гральних автоматів, що ним експлуатувалися, засобами, які виконують фіскальні функції.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 ГК України).
Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому, слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками, а застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв, а несумісність комп'ютерно-касової системи “Фіскал” із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою “Фіскал” з технічних причин.
У відповідності до вимог частини другої статті 218 Господарського кодексу України саме суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи “Фіскал” у тих гральних автоматах, що ними використовуються.
Це означає, що суб'єкт господарювання, який в силу певних обставин чи причин не мав можливості перевести свої гральні автомати з липня 2008 року в режим застосування РРО, не повинні здійснювати господарську діяльність у сфері грального бізнесу із застосуванням автоматів, що не виконують фіскальні функції, оскільки така діяльність є порушенням вимог законодавства.
З пояснень представника вбачається, що у господарській одиниці позивача облік розрахункових операцій відокремлений у часі від їх безпосереднього здійснення, а саме: гравець вносить ставку як за допомогою грошових коштів через купюроприймач, так і з застосуванням електронного ключа за допомогою співробітника залу гральних автоматів з попередньою оплатою її гравцем касиру залу, який проводить вказані кошти через РРО, що суперечить вимогам закону.
Так, відповідно до п.4.4. Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 164, реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.
Пунктом 1 ст. 17 Закону №265 передбачено відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданні послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.10 ст. 3 Закону №265/95-ВР, відповідно до якого, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
Відповідальність за не зберігання контрольних стрічок протягом встановленого терміну передбачена п. 5 ст. 17 Закону №265/95-ВР, а саме: застосування штрафних санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну відповідальність передбачена п. 3 ст. 17 Закону №265/95-ВР у вигляді застосування штрафних санкцій у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернуту увагу на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації.
Згідно з п.2 ст.17 Закону №265, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.
Отже, застосування відповідачем суми штрафу у розмірі 13 430,00 грн. відповідає чинному законодавству (20 н.п.д.г = 340, 00 грн. х 38 гр. автом.(РРО) + (17,00 грн. х 20) + (17,00 грн. х 10).
У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Як зазначено в ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірності прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 340,00 грн.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №2332305 від 16.02.2009р, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В позові відмовити повністю.
Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.О. Григорович