02 серпня 2023 року Справа № 160/9381/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, 43026, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) про визнання дій, рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 03.05.2023 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не зарахування до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком ОСОБА_1 періоди роботи вказані в трудовій книжці НОМЕР_2 від 19.06.1983р. та період трудової діяльності згідно архівної довідки №466-Б від 11.11.2022р., та скасувати рішення №047050019950 від 12.04.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу, який дає право на пенсію за віком ОСОБА_1 періоди роботи вказані в трудовій книжці НОМЕР_2 від 19.06.1983р. та період трудової діяльності згідно архівної довідки №466-Б від 11.11.2022р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, рішенням ГУ ПФУ у Волинській області було відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу в 30 років. Відповідачем було не зараховано до страхового стажу періоди роботи по трудовій книжці НОМЕР_2 , з 01.07.1980 по 29.04.1981 оскільки в записі про звільнення не чіткий відтиск печатки, та з 04.08.1989 по 17.10.1994 так як в первинних документах, які зазначені в довідці №466-Б від 11.11.2022 за дані періоди прізвище не відповідає даним паспортом. Позивач з такою позицією відповідача не погоджується, вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що порушуй його право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 08.05.2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
25.05.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач з позовними вимогами не погоджується з огляду на наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.04.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Заява про призначення пенсії за віком відпрацьовувалась по принципу “єдина черга” та автоматизованим шляхом потрапила на відпрацювання до спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області від 12.04.2023 № 047050019950 Позивачу надано відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За матеріалами відмовної пенсійної справи загальний страховий стаж Позивача складає: 26 років 02 місяців 24 дні. Відповідно до наданих до заяви документів про стаж, не зараховано періоди роботи відповідно до записів трудової книжки Позивача НОМЕР_3 , а саме - період з 01.07.1980 по 29.04.1981, оскільки на записі про звільнення не чіткий відтиск печатки, період трудової діяльності з 04.08.1989 по 17.10.1994, так як в первинних документах, які зазначені в архівній довідці № 466-Б від 11.11.2022 за дані періоди прізвище заявника не відповідає даним паспорта. Так, у разі, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджують трудовий стаж, не збігається з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом, факт належності цього документа може бути встановлено в цивільному судочинстві. Як вже зазначалось вище в рішенні про відмову в призначенні пенсії не зараховано періоди роботи відповідно до записів трудової книжки Позивача НОМЕР_3 , а саме - період з 01.07.1980 по 29.04.1981, оскільки на записі про звільнення не чіткий відтиск печатки. Тож, звертаємо увагу суду, що печатка підприємства, яке оформило трудову книжку серії НОМЕР_3 не читається, тому неможливо з'ясувати стан діяльності вказаного підприємства на теперішній час. Позивач додатково до Головного управління документів про підтвердження загального стажу для призначення пенсії за віком у спірний період не надавав. Отже дії Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області правомірні та відповідають чинному законодавству.
31.05.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач з позовними вимогами не погоджується з огляду на наступне. Згідно наданих до заяви документів, а саме довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, диплом, військовий квиток, довідка про період роботи, страховий стаж позивача складає 26 років 2 місяці 24 дні. До страхового стажу не зараховано періоди роботи : запис трудової книжки НОМЕР_4 з 01.07.1980 по 29.04.1981, оскільки на записі про звільнення не чіткий відтиск печатки, чим порушено вимоги пунктів 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58; з 04.08.1989 по 17.10.1994 так як в первинних документах, які зазначені в довідці №466-Б від 11.11.2022 року за дані періоди прізвище заявника не відповідає даним паспорта, чим порушено пункт 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Зазначених факт може встановлюватись відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України в порядку окремого провадження, а саме суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. З огляду на вказане, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.04.2023 №047050019950 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Станом на 02.08.2023 року відповідь на відзиви від позивача на адресу суду не надходила.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
05.04.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.04.2023 року №047050019950, ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії. В рішенні від 12.04.2023 року №047050019950 зазначено зокрема наступне.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначено, що право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу у період з 01.01.2026 по 31.12.2026 - від 23 до 33 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї етапі право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 роки за наявності страхового стажу у період з 01.0 і .2028 по ЗІ .12.2028 - від 15 до 25 років.
Наявність необхідного страхового стажу визначається на дату досягнення відповідного віку. Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу дія призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, диплом, військовий квиток, довідка про період роботи) страховий стаж складає 26 років 2 місяці 24 дні.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи записів трудової книжки НОМЕР_5 з 01.07.1980 по 29.04.1981, оскільки на записі про звільнення не чіткий відтиск печатки, з 04.08.1989 по 17.10.1994, так як в первинних документах, які зазначені в довідці №466-Б від 11.11.2022 за дані періоди прізвище заявника не відповідає даним паспорта.
Не погоджуючись із рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Згідно до ст. 8 Закону №1058 передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно статті 26 Закону №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років.
Згідно матеріалів справи, на час звернення ОСОБА_2 із заявою про призначення пенсії за віком 05.04.2023 року), він досяг 60 років, відтак відповідно до ст.26 Закону України №1058, необхідний страховий стаж має складати 30 років.
Згідно оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії, страховий стаж ОСОБА_2 становить 26 років 2 місяці 24 дні.
За доданими документам до страхового стажу не зараховано: періоди роботи записів трудової книжки НОМЕР_5 з 01.07.1980 по 29.04.1981, оскільки на записі про звільнення не чіткий відтиск печатки, з 04.08.1989 по 17.10.1994, так як в первинних документах, які зазначені в довідці №466-Б від 11.11.2022 за дані періоди прізвище заявника не відповідає даним паспорта.
З приводу цього суд зазначає наступне.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок №22-1) визначений перелік документів для призначення пенсії.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Постанова № 637), згідно якого основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема,ст.62 Закону №1788-XIIта п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 19.06.1983 року: Українська птахофабрика:
- запис 1 - 01.07.1980 - прийнято робітником відділу №1 (наказ №66-к від 02.07.1980);
- запис 2 - 27.08.1980 - направлено на курси шоферів (наказ №84-к від 27.08.1980);
- запис 3 - 29.04.1981- звільнено у зв'язку з уходом в радянську армію (наказ №34-к від 06.05.1981);
- запис 9 - 04.08.1989 - у зв'язку із закінченням навчання в ДСХІ призначено на посаду головного інженера-механіка (наказ №52-к від 23.08.1989);
- запис 10 - 20.09.1993 - переведено старшим інженером (наказ №46-к від 20.09.1993);
- запис 11 - 17.10.1994 - звільнено за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) (наказ №51-к від 17.10.1994).
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 (далі - Інструкція №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Отже, з вищенаведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.
Також слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
В постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Як зазначено відповідачем в оскаржуваному рішенні до страхового стажу позивача не зараховано період з 01.07.1980 по 29.04.1981, оскільки на записі про звільнення не чіткий відтиск печатки. Проте, суд це твердження відповідача вважає формалізованим, оскільки нечіткість відтиску печатки пов'язана із часом, який пройшов з моменту її проставлення в трудовій книжці позивача (42 роки). Нечіткість відтиску печатки, не може мати наслідком незарахування до страхового стажу позивача відповідного періоду роботи. Відповідні записи про початок роботи та звільнення зроблені чітко, без виправлень, що підтверджується копіює трудової книжки позивача.
Щодо не зарахування періоду роботи з 04.08.1989 по 17.10.1994, так як в первинних документах, які зазначені в довідці №466-Б від 11.11.2022 за дані періоди прізвище заявника не відповідає даним паспорта.
Записами в трудовій книжці підтверджено, що позивач з 04.08.1989 по 17.10.1994 працював на птахорадгосп "Український". Зазначені записи зроблені чітко, без виправлень.
Позивачем при зверненні за призначенням пенсії було надано довідку №466-Б від 11.11.2022 року видану Комунальним закладом "Трудовий архів" Криничанської селищної ради, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 працював в Українській птахофабриці (птахорадгоспі "Український" відповідно документів, які знаходяться на збереженні у трудовому архіві.
Витяги з наказів (далі мовою оригіналу): Приказ №52-К от 23.08.1989г. принять на работу: 2. назначить тов. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на должность главного инженера птицефабрики "Украинская" с должностным окладом согласно штатного расписания (приказ объединения птицеводческой промышленности "Днепропетровсптицепром" №52-к от 04.08.1989г.
Приказ №51-к от 21.11.1994г. уволить с работи: 3. ОСОБА_4 - бригадира бригады трудоемких процессов с 17.10.94г. по ст.38 КЗОТ Украины.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Постанова № 637), згідно якого основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Враховуючи те, що записи в трудовій книжці в частині спірного періоду з 04.08.1989 по 17.10.1994 зроблені чітко, без виправлень, то посилання відповідача про незарахування його до страхового стажу позивача, оскільки прізвище заявника не відповідає даним паспорта, є протиправним, адже надання уточнюючої довідки передбачене за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж.
Відтак, трудовий стаж позивача відповідно до записів в трудовій книжці, має бути зараховано до страхового стажу позивача.
Враховуючи зазначене, рішення відповідача від 12.04.2023року №047050019950 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу: періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_5 з 01.07.1980 по 29.04.1981, оскільки на записі про звільнення не чіткий відтиск печатки, з 04.08.1989 по 17.10.1994, так як в первинних документах, які зазначені в довідці №466-Б від 11.11.2022 за дані періоди прізвище заявника не відповідає даним паспорта, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки основним документом, що підтверджує стаж особи є трудова книжка.
Оскільки суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача відповідно до записів трудової книжки, має бути зараховано до страхового стажу позивача, то відповідно належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання відповідача зарахувати позивачу зазначені періоди до страхового стажу.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, 43026, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В) від 12.04.2023р. №047050019950 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, 43026, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до загального страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком: періоди роботи вказані в трудовій книжці НОМЕР_2 від 19.06.1983р., а саме з 01.07.1980 по 29.04.1981 та з 04.08.1989 по 17.10.1994.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13358826, 43026, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко