02 серпня 2023 року Справа № 160/9325/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, 58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, ВУЛИЦЯ КОБИЛЯНСЬКОЇ ОЛЬГИ, Будинок 1/площа Центральна, БУДИНОК 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 03.05.2023 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №046350012481 від 24.03.2023 року про відмову у призначенні пенсії - ОСОБА_1 - пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи за Списком №2 зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у ДП "Науково-виробниче об'єднання" Павлоградський хімічний завод на посаді лаборанта дільниці фізико-механічних випробувань й чутливості дослідницького блоку та лаборанта з хімічного аналізу дільниці фізико-механічних випробувань й чутливості дослідницького блоку за період з 10.07.1998 по 02.03.2001, з 06.04.2006 по 31.01.2021 та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , з 17.03.2023 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.б частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення КСУ №1-5/2018 (746/15) від 23.01.2020 року №1-р/2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пільгової пенсії. Проте було отримано рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області про відмову в призначенні пенсії за Списком №2 у зв'язку з відсутністю пільгового стажу через незарахування періодів роботи, оскільки згідно наказів про атестацію на підприємстві посаду лаборант атестовано в розрізі лабораторії та начебто в довідці не зазначено в якій лабораторій працювала. Позивач вказує, що посада на якій вона працювала є атестованою посадою, що підтверджується відповідною довідкою. Ще однією підставою для відмови відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 є відсутність пенсійного віку встановленого законом, тобто 55 років. Позивач з цим також не погоджується з посиланням на рішення КСУ від 23.01.2020р. №1/-р/2020 у справі №1-5/2018/746/15).
Ухвалою суду від 08.05.2023 року відкрито провадження у справі та зазначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
24.05.2023 року від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне. 17.03.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява Позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 046350012491 від 24.03.2023 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Рішення про відмову в призначені пенсії було надіслано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу Позивача листом від 27.03.2023 № 0400-010226-8/39333. З огляду на вищезазначене, заяву Позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Для підтвердження пільгового стажу роботи, Позивачем надано пільгову довідку від 10.03.2023 року № 5, видане ДП «НВО» «Павлоградській хімічний завод». Протягом періоду роботи Позивача діяли Списки №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженні постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36, від 24.06.2016 року № 461. Відповідно до довідки від 10.03.2023 року №5, Позивач у період з 10.07.1998 по 02.03.2001, з 06.04.2006 по 31.01.2021 працювала на посаді «лаборант» що передбачене Списком № 2 та дає право на призначення пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи відповідно до довідки від 10.03.2023 року № 5, оскільки відповідно до наказів про проведення атестації робочих місць від 29.03.1993 року № 142, від 14.12.1999 року № 567, від 27.02.2006 року № 391, від 18.08.2011 року № 1214, від 31.05.2017 року № 1320 посаду «лаборант» атестовано в розділі лабораторій, у довідці не зазначено, в яких саме лабораторіях працювала Позивач. Враховуючи вище викладене, немає підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 10.07.1998 по 02.03.2001, з 06.04.2006 по 31.01.2021. Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15), пільговий стаж роботи Позивача за Списком № 2 станом на 01.04.2015 року повинен становити не менше 10 років 00 місяців на зазначених роботах, при цьому загальний страховий стаж повинен бути не менше 20 років. Станом на 11.10.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повних 46 років та не досягла пенсійного віку, встановленого абз. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (55 років). На час звернення за призначенням пенсії 17.03.2023 року ОСОБА_1 досягла повних 51 років та не досягла пенсійного віку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (55 роки). Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право), страховий стаж Позивача становить 32 роки 09 місяців 13 днів, з них пільговий стаж - 01 рік 07 місяців 18 днів. Станом на 01.04.2015 року пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком № 2 складає 01 рік 07 місяців 18 днів, тобто, менш необхідних 10 років, що не дає право на призначення пенсії за Списком № 2 відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
30.05.2023 року від Головного управління ПФУ в Чернівецькій області надійшов відзив на позов (вих.№2400-0802-7/19276 від 17.05.2023), в якому відповідач заперечує в повному обсязі щодо задоволення позовних вимог та зазначає наступне. 17.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Таким чином, дана заява, відповідно до екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви Позивача та доданих до неї документів Головним управлінням прийнято рішення від 24.03.2023 №046350012481 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Про результати розгляду заяви та доданих до неї документів Головне управління в Дніпропетровській області, листом від 27.03.2023 №0400-010226- 8/39333, повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для призначення пенсії на пільгових умовах. Страховий стаж ОСОБА_1 становить - 32 роки 9 місяців 13 днів, з урахуванням кратності 33 роки 9 місяців 16 днів. Пільговий стаж 1 рік 7 місяців 18 дні (при необхідному пільговому стажі не менше 10 років.). За доданими документами до пільгового стажу не зараховано період роботи згідно довідки №5 від 10.03.2023, оскільки згідно наказів про проведення атестації робочих місць №142 від 29.03.1995, №567 від 14.12.1999, №391 від 27.02.2006, №1214 від 18.08.2011, №1310 від 31.05.2017 посаду - лаборант, атестовано в розрізі лабораторій, у вищезазначених довідках не зазначено в яких лабораторіях працювала ОСОБА_1 . Також, звертаємо увагу суду, що в наказі №142 від 29.03.1995 відсутня посада лаборант. На час звернення у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж, прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на віком на пільгових умовах. Таким чином, враховуючи вищенаведені факти, вважаємо, що в діях органу Пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, Головним управлінням вчинено дії згідно вимог законодавства України діючого на час виникнення спірних правовідносин.
06.06.2023 року від Головного управління ПФУ в Чернівецькій області надійшов відзив на позов (вих.№2400-0802-7/20755 від 25.05.2023), в якому відповідач заперечує в повному обсязі щодо задоволення позовних вимог та зазначає наступне. За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії ОСОБА_1 була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.03.2023 про призначення пенсії, 24.03.2023 Головним управлінням прийнято рішення за №046350012481 про відмову в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю правових підстав (копія рішення наявна в матеріалах судової справи). Норми щодо можливості визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та пенсійного віку особи за нормами ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не підлягають застосуванню після набрання чинності Законом №2148. При опрацюванні наданих Позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Головним управлінням розраховано стаж який склав 32 роки 9 місяців 13 днів (з урахуванням кратності 33 роки 9 місяців 13 днів). Пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 1 рік 7 місяців 18 днів. До пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи згідно довідки від, 10.03.2023 №5, оскільки згідно наказів про проведення атестації робочих місць №142 від, 29.03.1995, №567 від 14.12.1999, №391 від 27.02.2006, №1214 від 18.08.2011. №1320 від, 31.05.217 посаду - лаборант, атестовано в розрізі лабораторій, у вищезазначеній довідці не зазначено в яких лабораторіях працювала ОСОБА_1 . Звертаємо увагу суду на те, що в наказ №142 від 29.03.1995 відсутня посада лаборант. Враховуючи вищенаведені факти та норми чинного законодавства вважаємо, що в дія: органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до Позивача Головним управлінням проведено розрахунок стажу згідно вимог чинного законодавства, Отже, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у Позивач: відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Станом на 02.08.2023 року відповідь на відзиви від позивача на адресу суду не надходила.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
17.03.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Заяву ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій від 24.03.2023 №046350012481 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.
В рішенні від 24.03.2023 №046350012481, зазначено зокрема наступне.
Вік заявниці 52 роки. Страховий стаж становить 32 роки 9 місяців 13 днів (з урахуванням кратності 33 роки 9 місяців 13 днів).
Необхідний пільговий стаж не менше 10 років.
Пільговий стаж особи - 1 рік 7 місяців 18 днів.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (Список №2).
За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5, оскільки згідно наказів про проведення атестації робочих місць №142 від 29.03.1995, №567 від 14.12.1999, №391 від 27.02.2006, №1214 від 18.08.2011, №1320 від 31.05.2017 посаду - лаборант, атестовано в розрізі лабораторій, у вищезазначеній довідці не зазначено в яких лабораторіях працювала заявниці. В наказі №142 від 29.03.1995 відсутня посада лаборант.
У зв'язку з тим, що відсутній необхідний пільговий стаж прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який був прийнятий на зміну положення Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Отже, оскільки і Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, і Закон України “Про пенсійне забезпечення” регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України “Про пенсійне забезпечення” підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому, суд наголошує на існуванні і виключень з даного загального правила.
Згідно з п. “б” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений пункт “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015р.
Згідно з п. 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в” - “е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” правила призначення пенсій за Списком №2 регламентувались п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017), яким текст Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” був доповнений, зокрема, ст. 114, згідно з частини 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Разом з цим, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017р.
Таким чином, з 01.10.2017р. правила призначення пенсій за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 “У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року №213-VIII”.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: “ На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам…”.
Відтак, з 23.01.2020р. в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Таким чином, правила означених законів містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу, який складає 50 років за пунктом “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та 55 років за п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Враховуючи частину першу статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі “Щокін проти України” (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі “Серков проти України” (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.
Так у цих рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі “якості” закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу “якості закону”. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Аналізуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, а саме: така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України.
Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Відтак, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як встановлено судом з матеріалів справи, на момент звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 - 17.03.2023р., позивачці виповнилось 52 роки, що підтверджується копією паспорта позивача.
При цьому, згідно копії рішення про відмову в призначенні пенсії від 4.03.2023 року №046350012481 вбачається, що станом на 17.08.2022р. (звернення за призначенням пенсії) пільговий стаж заявника складає 1 рік 7 місяців 18 днів, загальний страховий стаж складає 32 роки 9 місяців 13 днів (з урахуванням кратності 33 роки 9 місяців 13 днів).
Тобто, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач досягла необхідного віку (50 років) та у неї наявний необхідний загальний стаж для призначення такої пенсії (32 роки, тобто більше 20 років.
Щодо пільгового стажу позивача.
В оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що пільговий стаж особи - 1 рік 7 місяців 18 днів. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5, оскільки згідно наказів про проведення атестації робочих місць №142 від 29.03.1995, №567 від 14.12.1999, №391 від 27.02.2006, №1214 від 18.08.2011, №1320 від 31.05.2017 посаду - лаборант, атестовано в розрізі лабораторій, у вищезазначеній довідці не зазначено в яких лабораторіях працювала заявниці. В наказі №142 від 29.03.1995 відсутня посада лаборант.
Тобто, предметом спору є саме неврахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоди роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5.
Суд зазначає, що статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , у спірний період працювала (далі мовою оригінала:
- запис 7 - 10.07.1998 - переведена в ЦЗЛ зд 521 лаборантом физико-механических испытаний по 3 разряда уч-ка ППД (приказ 33 от 06.07.98);
- запис 8 - 17.07.1998 - переведена в ЦЗЛ зд 521 лаборантом физико-механических испытаний 5 разряда участок ППД код 3111 (приказ 505 от 12.10.98);
- запис 9 - 02.03.2001 - уволена по сокращению штатов ст.40 п.1 КЗпП (приказ 176 от 02.03.2001);
- запис 18 - 06.04.2006 - переведена лаборантом 3/4 разряда (кп 3111) участка физико-механических испытаний и чувствительности лаборатории физико-механических испытаний исследовательского блока НШВЭМ по 01.10.2006 (приказ 278 от 06.04.2006);
- запис 19 - 01.10.2006 - переведена лаборантом 3/4 разряда (кп 3111) участка физико-механических испытаний чувствительносты лаборатории физико-механических испытаний исследовательского блока НШВЭМ по 31.12.2006 (приказ 414 от 29.09.2006);
- запис 20 - 31.12.2006 - переведена лаборантом 3/4 разряда (кп 3111) участка физико-механических испытаний чувствительности лаборатории физико-механических испытаний исследовательского блока НШВЭМ на постоянной основе (приказ 481/ок от 20.12.2006)4
- запис 21 - 16.08.2007 - переведена в НШВЭМ лаборатории лаборантом участка физико-механических испытаний у чувствительности лаборатории физико-механического исследовательского блока 4/4 разряда (приказ 1706 от 16.08.2007);
- запис 22 - 01.02.2011 - переведена лаборантом 5/4 разряда участка физико-механических испытаний и чувствительности лаборатории физико-механических испытаний исследовальского блока НШВЭМ (приказ №2 от 24.01.2011);
- запис 23 - 01.08.2011 - переведена лаборантом 5/4 разряда участка физико-механических испытаний и чувствительности лаборатории физико-механических испытаний лабораторного комплекса научных производственных испытаний и сертификации высокоэнергетических материалов и продукции спец химич исследовательского блока (3111) НШВЭМ (приказ 137 от 01.08.2011);
- запис 24 - 06.07.2017 - переведена лаборантом хімічного аналізу бр (к 8159) дільниця фізико-механічних випробувань і чутливості лабораторії фізико-механічних випробувань лабораторного комплексу наукових, виробничих випробувань та сертифікації викосоенергетичних матеріалів і продукції спехімії дослідницького блока НДІВЕМ (наказ 37 від 03.07.2017).
Згідно Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2023 №5 виданої ДП "Наукова-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод", ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці на ДП "Наукова-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" і:
- за період з 10.07.1998 по 02.03.2001 виконувала роботу у хімічному виробництві за професією лаборант що передбачені Списком №2 розділ Х підрозділ А.3 код КП 2110А030/1754 постанови КМУ від 11.03.1994р. №162 (2 роки 07 місяців 23 дні);
- за період з 06.04.2006 по 23.06.2016 виконувала роботи з дослідження вибухових речовин за професією лаборант що передбачені Списком 2 розділ ХІ підрозділ 6 код КП 11.6-1б постанови КМУ від 16.01.2003 №36.
- за період з 24.06.2016 по 31.01.2021 виконувала роботи з дослідження вибухових речовин за професією лаборант, лаборант хімічного аналізу що передбачені Списком №2 розділ ХІ підрозділ 6 постанови КМУ від 24.06.2016 №461.
Накази про проведення атестації робочих місць за умовами праці: №142 від 29.03.1995, .№567 від 14.12.1999, №391 від 27.02.2006, №1241 від 18.08.2011, №1320 від 31.05.2017.
В оскаржуваному рішенні, відповідачем зазначено, що д пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5, оскільки згідно наказів про проведення атестації робочих місць №142 від 29.03.1995, №567 від 14.12.1999, №391 від 27.02.2006, №1214 від 18.08.2011, №1320 від 31.05.2017 посаду - лаборант, атестовано в розрізі лабораторій, у вищезазначеній довідці не зазначено в яких лабораторіях працювала заявниці.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з п.4 Порядку №442 та п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз наведених норм права дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту частини 2 ст.114 Закону № 1058 є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках №1, 2 а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Аналіз зазначених приписів свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до пункту 1 ч.2 ст.114 Закону № 1058.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Суд констатує, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020р. по справі №520/15025/16-а.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем надані відповідачу усі необхідні документи, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи період роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5. В ході розгляду справи судом було встановлено, що пенсійним органом безпідставно не враховано до пільгового стажу за Списком 2період роботи згідно довідки від 10.03.2023 №5.
За таких обставин, рішення №046350012481 від 24.03.2023 року ГУ ПФУ в Чернівецькій області є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Оскільки суд дійшов висновку, що рішення відповідача №0463350012481 від 24.03.2023 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, то відповідно належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 період роботи з 10.07.1998 по 02.03.2001, з 06.04.2006 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.01.2021 згідно довідки від 10.03.2023 №5.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , з 17.03.2023 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п.б частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення КСУ №1-5/2018 (746/15) від 23.01.2020 року №1-р/2020.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб'єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат. У відповідності до статті 139 КАС України судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 1073,60 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовльнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, 58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, ВУЛИЦЯ КОБИЛЯНСЬКОЇ ОЛЬГИ, Будинок 1/площа Центральна, БУДИНОК 3) про відмову у призначенні пенсій ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 24.03.2023 року №046350012481.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, 58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, ВУЛИЦЯ КОБИЛЯНСЬКОЇ ОЛЬГИ, Будинок 1/площа Центральна, БУДИНОК 3) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Списком №2 період роботи з 10.07.1998 по 02.03.2001, з 06.04.2006 по 23.06.2016, з 24.06.2016 по 31.01.2021 згідно довідки від 10.03.2023 №5 виданої ДП "Наукова-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, 58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, ВУЛИЦЯ КОБИЛЯНСЬКОЇ ОЛЬГИ, Будинок 1/площа Центральна, БУДИНОК 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 17.03.2023 року, з урахуванням норм Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в редакції, що діяла до ухвалення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” № 213-VІІІ від 02.03.2015р. та висновків суду, викладених у даній справі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, 58002, Чернівецька обл., місто Чернівці, ВУЛИЦЯ КОБИЛЯНСЬКОЇ ОЛЬГИ, Будинок 1/площа Центральна, БУДИНОК 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко