ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19 серпня 2010 року 11:19 № 2а-10584/10/2670
за позовомОСОБА_1
до відповідачаДержавна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Києва
простягнення надмірно сплаченої суми податку у розмірі 694 грн. 89 коп.
суддяДобрянська Я.І.
секретар судового засіданняПономарьов Д.Г.
представники:
від позивача:ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2
від відповідача:не прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.08.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся позивач - ОСОБА_1 з позовом до ДПІ в Шевченківському районі м. Києва про стягнення надмірно сплаченої суми податку у розмірі 694 грн. 89 коп.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, та просив: - визнати неправомірним алгоритм розрахунку відповідачем суми податку з доходів, зобов'язати відповідача вчинити певні дії по винесенню висновку щодо відшкодування недоплаченої суми надмірно сплаченого податку з доходів за наслідками застосування права на податковий кредит у розмірі 694, 89 грн. та зобов'язати відповідача сплатити на користь позивача суму штрафу в розмірі 694, 89 грн. від суми несвоєчасного повернення суми надмірно сплаченого податку внаслідок застосування права на податковий кредит.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.08.2010 р. провадження в частині позовних вимог щодо визнання неправомірним алгоритму розрахунку відповідачем суми податку з доходів - закрито.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що запропонована форма декларації з додатками, затверджена Державною податковою адміністрацією України, не дає можливості правильно скористатися правом на податковий кредит, так як форма звітності та розрахунки не враховують особливостей оподаткування заробітної плати, зокрема, те, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до Фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи. При цьому, в формі декларації у Розділі II Декларації відсутній п. 2.6 із пільги по прибутковому податку - податкову соціальну пільгу.
Відповідач про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, свого представника до суду не направив, причини неявки не сповістив, заперечень до суду не надав.
Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до ДПІ у Шевченківському районні м. Києва з декларацією про доходи за 2009р. з метою реалізації права на одержання податкового кредиту відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»за навчання доньки ОСОБА_4 яка навчається у Київському міжнародному університеті (договір від 01.09.2007р. наявний в матеріалах справи) та за договором довгострокового страхування особистого життя ( поліс страхування №ПБ024423 від 31.12.2008р.).
Так у переліку сум витрат, що включаються до складу податкового кредиту позивачем відображено суми коштів, сплачених на користь закладів освіти та страхові внески у загальній сумі 5148 грн. 21 коп. та зазначена сума, що підлягає до повернення у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту у розмірі 772 грн. 24.
Однак відповідачем виплачено позивачу повернення податкового кредиту у розмірі 77 грн. 35 коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи заявою на видачу готівки від 28.05.20010р. №692009.
Стаття 1 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб» надає визначення термінів. Так, зокрема, податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 вищезазначеного Закону платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
Згідно ст. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб»до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Підпункт 5.3.3 п.5.3 ст. 5 даного Закону передбачає, що суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Такі витрати включаються: а) при навчанні платника податку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення - до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором; б) при навчанні обох членів подружжя - окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання. Зазначений у підпункті "а" цього підпункту вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат. Для цілей цього підпункту членами подружжя вважаються особи, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
У відповідності до положень пункту 1.6. Закону загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід); загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом; загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця; загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року.
У відповідності до положень пункту 4.1., 4.2. підпункту 4.2.1. Закону загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. При цьому до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема доходи у вигляді заробітної плати.
Проте у відповідності до положень пункту 3.5. Закону при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, судом вбачається, що оподаткованим доходом відносно заробітної плати є сума заробітної плати за мінусом суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, вказаний залишок і є сумою місячного й, відповідно, річного оподаткованого доходу позивача, який використовується для розрахунку податкового кредиту.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, суд прийшов до висновку, що при проведенні розрахунку суми податку у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту, застосування суми нарахованої заробітної плати без виключення сум соціальних внесків та податкової соціальної пільги є безпідставним та протиправним
Як встановлено матеріалами справи, розділ декларації, якими передбачено наявність у платника податку можливості зазначення саме оподаткованого доходу у відповідності до положень Закону в останній відсутній і містить графи і вимоги для заповнення лише для нарахованого доходу. Проте враховуючи положення Закону суд зазначає, що нарахований і оподаткований дохід це дві різні речі, які мають свої індивідуальні наслідки в цілях оподаткування і розрахунку податкового кредиту.
Разом з тим, положеннями пункту 4.4.2. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 N 2181-III передбачено, що Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.
Вказаним правом позивач скористався: подав податкову декларацію та розрахунок відшкодування податкового кредиту разом з відповідними письмовими поясненнями.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги позивача щодо стягнення недоплаченої суми надмірно сплаченого податку з доходів за наслідками застосування права на податковий кредит у розмірі 694, 89 грн. (772 грн. 24 -77 грн. 35 коп.)
Відповідно до положень п.п. 20.4.1 п. 20.4 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб»особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір.
В силу положень п.п. 20.4.2 п. 20.4 ст. 20 зазначеного Закону за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи, якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Як вже було зазначено вище, податковим органом було неповно повернуто суми надмірно сплаченого податку.
Відповідачем виплачено позивачу частину суми надмірно сплаченого податку у розмірі 77 грн. 35 коп., 28.05.20010р, що підтверджується наявною у матеріалах справи заявою на видачу готівки №692009.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач з вини ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не отримав повну суму надмірно сплаченого податку у строк, визначений цим Законом, станом на час розгляду справи затримка складає понад 91 календарний день, а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача суму штрафу в розмірі 694, 89 грн. також підлягає до задоволення.
Однак позовна вимога щодо зобов'язання позивача вчинити певні дії по винесенню висновку щодо відшкодування недоплаченої суми надмірно сплаченого податку з доходів за наслідками застосування права на податковий кредит задоволенню не підлягає, оскільки чинне законодавство України не передбачає обов'язку податкової районної інспекції надавати висновки.
З огляду на вказані вище обставини у сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачі суду не надали.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач свого представника до суду не направив, письмових заперечить не надав.
Натомість позивач обґрунтував частково правомірність заявлених позовних вимог.
А відтак суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково.
В силу ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи викладене та керуючись ст.71, ст. ст. 158-163, ст.. 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково;
2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва відшкодувати ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 ідентифікаційний код НОМЕР_1) надмірно сплачений податок у розмірі 694 грн.(шістсот дев'яносто чотири) 89 коп.
3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва штраф у розмірі 694 .(шістсот дев'яносто чотири) грн. 89 коп. на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 ідентифікаційний код НОМЕР_1)
4. Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп.
5. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
СуддяЯ.І. Добрянська
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -25.08.2010 р.