ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19 серпня 2010 року 09:37 № 2а-6783/10/2670
За позовом Кредитної спілки «Сімейна позика»
до відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення -рішення
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.
Представники:
від позивача: Поліводський О.А. (довіреність від 06.07.2010р. №б/н)
від відповідача: Савенко О.О. (довіреність №9182/9/10-209 від 31.05.2010р.)
Волинець Д.В. (довіреність від 29.03.2010р. №5197/9/10-109)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 19.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Кредитна спілка «Сімейна позика»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.04.2010р. № 0001853540/0.
В обгрунтування позовних вимог КС «Сімейна позика»на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки позивач вищезазначені норми податкового законодавства не порушував.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивачем порушено вимоги п.п 7.11.9 п. 7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 27 285 грн. 00 коп. у тому числі за періоди І кв. 2008 р. в сумі 1 190 грн. 00 коп., ІІк в. 2008р. -2 249 грн. 00 коп., за ІІІ кв. 2008р. в сумі 2 660 грн. 00 коп., за ІV кв. 2008р. в сумі 3 099 грн. 00 коп., за І кв. 2009р. в сумі 3 817 грн. 00 коп., за ІІ кв. 2009р. - 4 268 грн. 00 коп., за ІІІ кв. 2009р. -в сумі 4 709 грн. 00 коп., за ІV кв.2009р. в сумі 5 287 грн. 00 коп.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка Кредитної спілки «Сімейна позика»з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р.
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 31.03.2010 р. №111/22-01/26252392.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001853540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем -27 285 грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями - 10 687 грн. 80 коп., на загальну суму 37 972 грн. 80 коп.
ДПІ у Печерському районі м. Києва при проведенні перевірки Кредитної спілки «Сімейна позика»встановила порушення, зокрема п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених підпунктом 7.11.5, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, до суми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами першого кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для інших платників податку.
Статутом Кредитної спілки «Сімейна позика» визначено мета створення і завдання кредитної спілки, зокрема позивач є неприбутковою організацією, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Завдання кредитної спілки полягає у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг шляхом здійснення діяльності, передбаченої підрозділом 5 цього Статуту.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.
Згідно ст.. 21 зазначеного Закону кредитна спілка відповідно до свого статуту: - приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; - надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також фермерські господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їх власності. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки; - залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки; - виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами; - розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків; - залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу. Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення; - надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу; - виступає членом платіжних систем; - оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого йому кредиту; - провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.
Провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої цим Законом, не допускається.
Послуги членам органів управління та працівникам кредитної спілки надаються на умовах, що не можуть відрізнятися від звичайних, та з дотриманням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом, позивачем були укладені договори з фізичними особами про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки «Сімейна позика»на блокований рахунок, копії зазначених договорів наявні у матеріалах справи.
Відповідно до п. 2.3 договору від 22.05.2009р. №175/09-1615/03, що наявний в матеріалах справи, відсотки за користування кредитом становлять 29,87 %річних та 0,89 % щомісяця від суми кредиту.
В силу ч. 2 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка має право самостійно встановлювати:
- розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки;
- розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою;
- ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;
- види кредитів, що надаються кредитною спілкою, умови надання та строки повернення кредитів;
- способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.
Зазначення у договорі від 22.05.2009р. №175/09-1615/03 двох різних відсотків за користування кредитом, а саме: у розмірі 29,87 % річних та 0,89 % щомісяця від суми кредиту не порушує вимоги п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки положення ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки» законодавець надає право кредитним спілкам самостійно встановлювати розмір плати за користування кредитами, не розмежовуючи його по термінам нарахування відповідних процентів.
Таким чином, враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що позивач відніс до розміру плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою розмір сплати відсотків, який складається з 29,87% річних. та 0,89% щомісяця від суми кредиту.
Стаття 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»надає визначення термінів, зокрема, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг; фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
В статті 4 зазначеного Закону зазначені послуги, які відносіться до фінансових, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Таким чином, фінансова послуга, на яку кредитна спілка може встановлювати розмір плати (процент) є виключно надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, при цьому встановлювати розмір плати процентів та надавати такий вид послуги, як «обслуговування кредиту»законодавством з питань діяльності кредитної спілки не передбачено.
Крім того, позивачем укладено договір від 21.02.2008р. №166/08-1336/05, відповідно д якого позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредит та сплатити відсотки по ньому у розмірі 29, 87% річних, також у п.2.3 зазначеного договору встановлені відсотки за обслуговування кредиту у розмірі 0,39 %.
Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що встановлення позивачем 0,39 % від суми кредиту на місяць за обслуговування кредиту є платою за користування кредитом , не передбачає надання інших послуг, безпосередньо пов'язана та стосується виключно користування кредитом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що розмежування позивачем в договорах про надання споживчого кредиту відсотків по сплаті за кредит річних та відсотки щомісяця не суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до положень п.п. 7.11.13 п.7.11.ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під терміном "пасивні доходи" слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.
Згідно п.п. 7.11.4 п. 7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді:
- коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством;
- доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;
- дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.
Отже, відповідно до законодавства України, оподаткування діяльності кредитних спілок звільнено від оподаткування не будь-який дохід, а лише отриманий у вигляді доходів, визначених п.п. 7.11.4 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Таким чином, відсотки нараховані позивачем за користування кредитом, що складається з відсотків розмежованих за періодами є тим пасивним доходом, на який розповсюджуються вимоги п.п. 7.11.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В силу ч. 2 п.п. 7.11.9 п. 7.11. ст.. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.
Перевіркою встановлено, що позивачем не включено до складу «доходи з інших джерел» доходи отримані у вигляді процентів за обслуговування кредиту за І квартал 2008р., півріччя 2008р., три квартали 2008р., рік 2008р., І квартал2009р, півріччя 2009р., три квартали 2009р., рік 2009р.
У податкових звітах про використання коштів неприбутковими установами й організаціями поданих до податкового органу за період, що перевірявся у графі 10 -«сума доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню»та графі 11 -«витрати, що прямо пов'язані з отриманням доходів з інших джерел, але не вище суми таких доходів»показники відсутні.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що податковий орган, при проведенні перевірки 31.03.2010 неправомірно відніс отримані відсотки за обслуговування кредиту до таких, що підлягають оподаткуванню та на які не розповсюджуються вимоги п.п. 7.11. 4 п. 7.11 ст.. 7. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п.10.1 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.
Згідно п.п. 11.3.6. п.11.3. ст..11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором.
Отже, оскаржуване податкове повідомлення - рішення на загальну суму 37 972 грн. 80 коп. є не правомірними та підлягають скасуванню.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого ним рішення.
Натомість представник позивача обґрунтував заявлені позовні вимоги.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимогах.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції Печерського району м. Києва від 14.04.2010р. №0001853540/0.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки «Сімейна позика» судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя: Я.І. Добрянська
Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 20.08.2010 р.