ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
26 липня 2010 року 10:28 № 2а-7767/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:
Суддя Добрянська Я.І.
секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.,
За позовомДержавної податкової служби у Оболонському районі м. Києва
доСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
простягнення заборгованості у розмірі 1 099 грн. 63 коп.
Представники:
від позивачаКозак В.А. (довіреність від 21.12.2009р. №7666/9/10-008)
від відповідача не прибув
Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 26.07.2010р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1099 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, тобто має фіксовану суму податку у розмірі 200 грн. за місяць, у результаті несплати податку у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1099 грн. 63 коп., враховуючи переплату у розмірі 100 грн. 37 коп.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця місце проживання фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_1
Судова кореспонденція надсилалась відповідача на вищезазначену адресу, однак повернулась на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.
В матеріалах справи містяться акти від 24.06.2009р., та від 23.02.2009р. в яких встановлено факт незнаходження фактичного місцезнаходження відповідача. Тому суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 зареєстрований Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва 06.11.2000 року., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відповідно до свідоцтва, наявного в матеріалах справи.
Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва, як платник податків
ОСОБА_1 була подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності від 03.12.2007 року, на підставі чого перейшов на спрощену систему оподаткування.
Згідно абзацу 2 п.2 Указу Президента № 727/98, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач вказав вид діяльності -посередницька торгівля товару широкого асортименту.
На підставі вищезазначеної заяви відповідача йому було видано свідоцтво про сплату єдиного податку. Відповідно до корінця свідоцтва ОСОБА_1 сплата єдиного податку становить 200 грн.
Відповідно до абзацу 6 п.2 Указу Президента суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Ознайомлення з даним положенням міститься в п.5 зразку заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності .
Згідно даних картки особового рахунку суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 відповідач не сплачує єдиний податок з червня 2008р. по листопад 2008 р. Однак у відповідача була переплата у розмірі 100 грн. 37 коп.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у відповідача заборгованості у розмірі 1099 грн. 63 коп. (200х 6-100,37 грн)
Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу відповідачу були направлені перша податкова вимога від 27 жовтня 2008 року №1/4890 у розмірі 899, 63 грн. та друга податкова вимога від 26.03.2009р. на суму 1099 грн. 63 коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення. Однак зазначені відправлення не були отримані відповідачам та повернуті на адресу податкової у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Уповноваженими особами ДПІ у Оболонському районі м. Києва складені акти перевірки щодо знаходження суб'єкта підприємницької діяльності за адресою від 23.02.2009р. №48 та від 24.06.2009р. №161 в яких зазначено, що податкові вимоги не вручені у зв'язку із незнаходженням фактичного місця розташування відповідача.
П.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. З Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.
Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету.
Пункт 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
На підставі вищезазначеної статті, ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесло рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу стосовно від 27.07.2009р. №104 стосовно ОСОБА_1
В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження відповідачем даного рішення податкового органу.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв'язку з несплатою ним податкового зобов'язання по єдиному податку .
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 борг в розмірі 1099 грн. 63 коп.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Держави заборгованість в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) грн. 00 коп. на р/р 3421337970006 УДК у Оболонському районі м. Києва, код платежу 16050200, код ЗКПО 26077916, МФО 820019.
3. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Суддя Я.І.Добрянська
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Дата складання постанови у повному обсязі -30.07.2010р.
Суддя Я.І. Добрянська