30 серпня 2010 рокуСправа № 2а-1803/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
при секретарі судового засідання Курбаю О.В.,
за участю представника позивача Гриценка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
Луцький міський центр зайнятості (надалі Луцький МЦЗ) звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 4244,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою, проведеною Луцьким міським центром зайнятості встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований в Луцькому МЦЗ 25.05.2009 року як такий, що шукає роботу. На підставі ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» 01.06.2009 року йому було надано статус безробітного і призначена та виплачена допомога по безробіттю у розмірі 4244, 08 грн.
27.04.2010 року спеціалістами центру зайнятості було виявлено, що під час реєстрації в Луцькому МЦЗ 25.05.2009 року відповідач приховав факт попередньої реєстрації в службі зайнятості 19.06.2007 року, що підтверджується його підписом у персональній картці. Згідно ч.2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані і незастраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення на надання соціальних послуг. Оскільки ОСОБА_2 подав щодо себе недостовірні дані, допомога по безробіттю була йому призначена невірно. Просить стягнути з відповідача зайво виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 4244, 08 грн.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, заперечень з приводу позовної заяви не надав. Оскільки відповідно до ст. 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, не перешкоджає розгляду справи, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст.18 Закону України “Про зайнятість населення” № 803 - ХІІ від 01.03.1991 року з наступними змінами та доповненнями для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Підпункт “н” пункту 4 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1991 року №47 “Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР “Про зайнятість населення” визначає, що державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань реєструє безробітних, забезпечує їх працевлаштування, в тому числі за бажанням направляє безробітних на сезонні роботи та оплачувані громадські роботи, виплачує допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу по безробіттю, надає одноразову матеріальну допомогу безробітним та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, а також матеріальну допомогу громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, надає безпроцентні позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю.
В абзаці 5 пункту 7 вищезгаданого Положення визначено, що районні, міськрайонні, міські та районні центри зайнятості несуть відповідальність за раціональне використання коштів державного фонду сприяння зайнятості населення, що знаходяться в їх розпорядженні.
Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 26.06.2007 року, поданої до Луцького МЦЗ, наказом № НТ 070626 від 26.06.2007 року його зареєстровано в якості безробітного у Луцькому МЦЗ та призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю. Цим же наказом відповідачу скорочено виплату допомоги по безробіттю на строк 90 календарних днів з 26.06.2007 року по 23.09.2007 року у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин відповідно до пп.1 п.5 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пп.1 п.5.3. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності. У зв'язку з невідвідуванням безробітним центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин наказом № НТ 070731 від 31.07.2007 року ОСОБА_2 припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку осіб, які шукають роботу у Луцькому МЦЗ відповідно до абз.4 пп.2 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року.
25.05.2009 року відповідач повторно зареєструвався у Луцькому міському центрі зайнятості, однак при заповненні персональної картки особи, яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи, у розділі № 10 поставив відмітку про те, що він раніше не реєструвався у центрі зайнятості, чим приховав факт попередньої його реєстрації в Луцькому МЦЗ. На підставі поданої відповідачем заяви від 01.06.2009 року, наказом директора Луцького МЦЗ № НТ 090601 йому надано статус безробітного і призначено виплату допомоги по безробіттю. Згідно з додатком до персональної картки про прийняті рішення щодо нарахувань та платежів Луцьким МЦЗ за період з 27.06.2009 року по 01.03.2010 року ОСОБА_2 неправомірно виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 4244,08 грн.
Директором Луцького МЦЗ 07.05.2010 відповідачу було направлено претензію з вимогою повернути суму виплаченого забезпечення у розмірі 4244, 08 грн., однак вказані кошти ОСОБА_2 повернуті не були.
Згідно із ч.1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Відповідно до п. є ч.1 ст. 4 вказаного закону держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні: виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.
Статтею 11 Закону України № № 803 - ХІІ передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.
Згідно з п. 1.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року (надалі Порядок ) допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.
Пунктом 6.3 Порядку передбачено, що рішення про призначення допомоги по безробіттю, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 при заповненні персональної картки особи яка звернулася до центру зайнятості у пошуках роботи, приховав факт попередньої реєстрації в центрі зайнятості, що в подальшому призвело до неправильного призначення і виплати йому матеріальної допомоги у розмірі 4244, 08 грн..
Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст.36 Закону).
Згідно з п. 6.10 Порядку передбачено, що у разі перереєстрації у межах двох років безробітного, якому виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв'язку зі зняттям з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів, йому виплачується залишок допомоги по безробіттю за умови збереження права на її одержання. При цьому тривалість виплати скорочується відповідно до підпункту 3 пункту 5.4 цього Порядку.
Враховуючи вищевикладене, при реєстрації ОСОБА_2 25.05.2009 року у Луцькому міському центру зайнятості, він мав право на виплату допомоги по безробіттю, призначеної йому 26.06.2007 року за умови збереження права на її одержання, оскільки з 26.06.2009 року по 25.05.2009 року не сплинув двохрічний термін.
Відповідно до п. 6.14 Порядку якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, доведені в судовому засіданні, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про зайнятість населення”, Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Луцького міського центру зайнятості зайво виплачену допомогу по безробіттю у розмірі 4244, 08 грн. (чотири тисячі двісті сорок чотири гривні вісім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст, якої буде виготовлений 04 вересня 2010 року Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.М. Димарчук