20 серпня 2010 рокуСправа № 2а-2063/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі Ковальчуку С.В.,
за участю представника позивача Сидорчука Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до Закритого акціонерного товариства "Луцьке АТП-0621" про стягнення податкового боргу,
Луцька об'єднана державна податкова інспекція (далі - Луцька ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства "Луцьке АТП-0261" (далі - ЗАТ «Луцьке АТП-0261», підприємство) про стягнення податкового боргу у сумі 84732,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує наступними обставинами.
ЗАТ «Луцьке АТП-0261» є суб'єктом господарювання, перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ, а тому зобов'язане сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.
У зв'язку із невиконанням підприємством цих зобов'язань за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 84732,99 грн., в тому числі із земельного податку - 74732,92 грн., борг зі сплати адміністративного штрафу у сумі 10000,0 грн. за порушення стану збереження активів платника, які перебувають у податковій заставі, а також пені зі збору за воду - 0,07 грн.
Податковий борг не погашений відповідачем у добровільному порядку, а тому позивач просить його стягнути з активів ЗАТ «Луцьке АТП-0261.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, у ньому викладених, та просив задовольнити позовні вимоги повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, хоч відповідач був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Відповідач звертався до суду із письмовими клопотаннями від 05 та 19 серпня 2010 року про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у відрядженні директора підприємства та представника за довіреністю. Водночас, відповідач належно не підтвердив причини неприбуття представника у судове засідання. Крім того, суд вважає таку причину неповажною, оскільки ЗАТ «Луцьке АТП - 0261» є юридичною особою, що дозволяє направити, окрім директора підприємства, іншого штатного представника чи представника на підставі договору. Відповідач письмові заперечення проти позову не подав, так само як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.
Судом встановлено, що 09 лютого 1995 року ЗАТ «Луцьке АТП - 0261» зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №013504446 (а.с.8), довідкою з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на обліку як платник податків в Луцькій ОДПІ.
Відповідно до ст.9 Закону України від 25 червня 1991 року N 1251-XII «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
З довідки про наявність боргу із платежів до бюджету (а.с.5) слідує, що за підприємством рахується податковий борг із земельного податку у сумі 71732,92 грн., пені зі збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту у сумі 0,07 грн. Крім того, відповідач не сплатив адміністративний штраф у сумі 10000,0 грн., застосований до нього у зв'язку із відчуженням активів, які перебувають у заставі.
Статтею 14 Закону України від 03 липня 1992 року2535-XII “Про плату за землю”, зі змінами і доповненнями (далі - Закон N 2535-XII), визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст.17 Закону N 2535-XII податкове зобов'язання із земельного податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з податковим розрахунками земельного податку на 2009 та 2010 роки ЗАТ «Луцьке АТП-0261» самостійно визначило податкове зобов'язання (а.с.16-ё7). Разом з тим, як вбачається з облікової картки за платежем 13050100 (а.с.37 - зворот, та 38-44), розрахунок боргу (а.с.6) підприємство не сплачувало податок у визначеному розмірі та у встановлені строки та має борг у сумі 70514,96 грн. недоїмки та 4217,96 грн. пені, всього 74732,92 грн.
Так, «Луцьке АТП-0261» не у повній сумі сплатило земельний податок за липень 2009 року (недоїмка становить 3181,24 грн.) та не сплатило податок за серпень-грудень 2009 року (щомісячно по 6944,04 грн.), а також за січень-квітень 2010 року (щомісячно по 7353,74 грн.).
Згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зі змінами і доповненнями (далі - Закон N 2181-III ) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Луцькою ОДПІ нараховно підприємству штрафну санкцію за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, про що прийнято повідомлення-рішення від 24 вересня 2009 року № 0008841503/0 у сумі 3013,42 грн. та № 0003851503/0, вручено платнику 05 жовтня 2009 року (а.с.10; 12).
Пеню нараховано на підставі ст.16 Закону № 2181-ІІІ, якою передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгоджених податкових зобов'язань на суму податкового боргу нараховується пеня.
Статтею 8 Закону № 2181-ІІІ визначено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.
Відповідно до пп.8.6.1. ст.8 Закону № 2181-ІІІ платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом.
Актом №4/01350446/2402 від 16 вересня 2009 року про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (а.с.15) встановлено, що відповідач у порушення пп.8.6.1. ст.8 Закону № 2181-ІІІ здійснив відчуження автомобіля КАМАЗ-5410, що підтверджується також накладною № 15 від 06 березня 2009 року (а.с.33).
Згідно з пп.17.1.8. ст.17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.
Луцькою ОДПІ на підставі ст.17.1.8 Закону № 2181-ІІІ нараховано штрафну санкцію, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 січня 2010 року № 0000012402/0, вручено платнику 21 січня 2010 року (а.с.14).
Сума штрафу не сплачена відповідачем та є його податковим боргом.
Відповідно до Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року N 1494, відповідач є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.
Згідно з п.п.14, 141 вказаного Порядку збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту обчислюється платниками самостійно. Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації.
Збір сплачується водокористувачами протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.
З податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування (а.с.34) вбачається, що підприємство визначило суму збору за спеціального водокористування в частині використання води (підземні води та джерела водних об'єктів загальнодержавного значення). Разом з тим, як вбачається з облікової картки за платежем 13020100 за відповідачем рахується податковий борг (по пені) у сумі 0,07 грн. (а.с.36-37).
У відповідності до п.1.3 ст.1 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Прийняті податковою інспекцію податкові повідомлення-рішення в апеляційному порядку відповідачем не оскаржувалися.
Відповідно до ст.6 Закону №2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Позивачем вживались всі заходи погашення податкового боргу передбачені вказаним Законом, зокрема, відповідачу надсилались перша та друга податкові вимоги із врученням платнику податків та прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 08 травня 2009 року № 25/24 (а.с.13; 14 зворот; 18).
Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Підпунктом 1.7 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ встановлено: активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до п.11 ст.10 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами і доповненнями) державні податкові інспекції мають право звернутися до суду з позовом до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Луцької ОДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 84732,99 грн. за рахунок активів відповідача є правомірними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 160 ч.3, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з активів Закритого акціонерного товариства “Луцьке АТП-0261" (ідентифікаційний код 01350446) в доход Державного бюджету України податковий борг у сумі 84732,99 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять дві грн. дев'яносто дев'ять коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається позивачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 25 серпня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк