19 серпня 2010 рокуСправа № 2а-2057/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі Ковальчуку С.В.,
за участю представників позивача Оласюка С.В., Засюк С.М.,
представників відповідача Глушко В.В., Милайчука П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Шацького виробничого управління житлово-комунального господарства до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області про визнання протиправним і скасування рішення від 01 червня 2010 року № 34-А про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,
Шацьке виробниче управління житлово-комунального господарства (далі - Шацьке ВУЖКГ, підприємство) звернулося з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області (далі - Держінспекція з контролю за цінами) про визнання протиправним та скасування рішення від 01 червня 2010 року № 34-А про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення необгрунтовано одержаної виручки та накладення штрафу.
Шацьке ВУЖКГ вважає рішення відповідача безпідставним з наступних мотивів.
Відповідачем 21-25 травня 2010 року проведено перевірку з питань додержання вимог законодавства при формуванні та затвердженні тарифів на житлово-комунальні послуги Шацькою селищною радою та правомірність проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги Шацьким ВУЖКГ. За наслідками перевірки було складено акт, яким встановлено, що Шацьке ВУЖКГ при розрахунку зі споживачами включало у вартість послуг, ціни і тарифи на які регулюються, фактично не виконані роботи, а саме, при визначення вартості послуг з водовідведення безпідставно включало підвищуючі коригуючі коефіцієнти при визначенні об'ємів стічних вод. На підставі акта перевірки відповідач прийняв рішення від 01 червня 2010 року № 34-А про застосування економічних санкцій: вилучення необґрунтовано одержаної виручки у сумі 27618,53 грн. та стягнення штрафу у подвійному розмірі - 55327,06 грн.
Із таким висновком позивач не погоджується, зазначаючи, що підприємство надає послуги на подачу води з комунального водопроводу і приймання стічних вод до комунальної каналізації та проводить обслуговування вуличної мережі водовідведення, самотічних та напірних колекторів, каналізаційних насосних станцій (збір стоків) та каналізаційно-очисних споруд біологічної очистки. До стічних вод відносяться усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території споживача (з урахуванням субабонентів).
Посилання відповідача в акті перевірки на порушення підприємством Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення безпідставне, оскільки дані правила поширюються на відносини із надання послуг по централізованому водовідведенню - тобто, послуг із використанням внутрішньо-будинкових централізованих систем водовідведення. Шацьке ВУЖКГ надає послуги по обслуговуванню вуличної мережі водовідведення та водопостачання на господарчо-побутові потреби.
Відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Починаючи з 2009 року із споживачами, яким надаються послуги по водовідведенню, були укладені договори із застосуванням коригуючого коефіцієнта за згодою споживачів на основі поданих заяв.
Розрахункові коефіцієнти для визначення об'єму стічних вод підприємством визначено самостійно на підставі СНІП 2.04.01-85 «Внутрішній водопровід і каналізація будинків», оскільки методика визначення об'єму стічних вод відсутня. Визначити об'єм надходження кількості води з інших джерел водопостачання не є можливим, оскільки у споживачів відсутні паспорти об'єкта водокористувача. Таким чином, підприємство застосовувало коригуючі коефіцієнти при визначенні вартості послуг зі споживачами (крім населення та бюджетних установ), які погоджені головою селищної ради та затверджені начальником ВУЖКГ.
Вважає, що у зв'язку із відсутністю складу порушення рішення відповідача від 01 червня 2010 року № 34-А є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову його вимоги не визнав та просив у позові відмовити повністю. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час перевірки було встановлено, що підприємство для деяких споживачів до вартості послуг з водовідведення, ціни (тарифи) на які регулюються, включило коригуючі коефіцієнти, що суперечить п.17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення та п.п.3.1, 3.6, 3.14, 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Коефіцієнти розраховані підприємством самостійно, на підставі додатку 2 Будівельних норм і правил «Внутрішній водопровід і каналізація будинків» (СНіП 2.04.01-85), встановлені в межах від 1,0 до 9,6. Вказані розрахункові коефіцієнти для визначення об'єму стічних вод погоджені головою Шацької селищної ради та затверджені начальником Шацьког ВУЖКГ. Водночас, відповідно до пп. 2 п «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого встановлення тарифів з водопостачання та водовідведення є повноваженням виконавчих органів місцевого самоврядування, а не голови селищної ради. Відповідно до п.1.1 Загальних положень вказаних Будівельних норм і правил вони поширюються на проектування будівництва і реконструкції систем і внутрішнього холодного і гарячого водопостачання, каналізації і водовідведення.
Посилаючись на Інструкцію щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1 - каналізація (річна) «Звіт про роботу каналізац; (окремої каналізаційної мережі)», зазначає, що кількість стічних вод, відведених від абонента, вважається рівною кількості води, яку він отримав із водопроводу. Якщо абонент має інші джерела водопостачання (власний водозабір, інший водопровід), то кількість стоків, скинутих ним у каналізацію, визначається за даними обліку води, яку отримує абонент (вимірювальних приладів, продуктивності насосів, витратах води на технологічні потреби та ін.), або за замірами фактичної кількості стоків. Відповідно до п.4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень.
В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби; при роздільній системі водовідведення - у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з підпунктом "а" цього пункту.
Додатковий обсяг стічних вод Шацьким ВУЖКГ визначено не було, в договорі не передбачено споживачами плати за додатковий обсяг стічних вод.
Таким чином, відповідач вважає, що Шацьким ВУЖКГ при нарахуванні плати за послуги з водовідведення при визначенні об'єму стічних вод для сімнадцяти споживачів було необґрунтовано застосовано коригуючі підвищуючі коефіцієнти. Внаслідок цього необґрунтована одержана виручка в результаті порушення державної дисципліни цін становить 27618,53 грн. На підставі ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» при виявленні порушення дисципліни цін з підприємства стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Рішенням від 01 червня 2010 року № 34-А вказані заходи застосовані до підприємства підставно, а тому у задоволенні позову відповідач просив відмовити.
У судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, позов підтримали з підстав, у ньому викладених.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та просили у задоволенні його вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Суд встановив, що Шацьке ВУЖКГ є юридичною особою, засноване Шацькою селищною радою на основі її комунальної власності, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Статутом підприємства (а.с.9-14). Відповідно до статутних напрямків діяльності підприємство надає комунальні послуги, в тому числі по водопостачанню і водовідведенню, збиранню, вивезенню та складуванню твердих побутових відходів, рідких нечистот на території селищної ради та здійснює іншу виробничо-господарську і комерційну діяльність з метою отримання прибутку.
З 21 по 25 травня 2010 року Держінспекцією з контролю за цінами на підставі доручення Любомльської міжрайонної прокуратури від 05 травня 2010 року № 796 (а.с.38) була проведена позапланова перевірка Шацького ВУЖКГ з питань додержання вимог законодавства при формуванні та затвердженні тарифів на житлово-побутові послуги Шацькою селищною радою та правомірність проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги Шацьким ВУЖКГ. За результати вказаної перевірки 25 травня 2010 року було складено акт № 000750 (а.с.15-18).
Актом перевірки встановлено невідповідність договорів на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води га гарячої води і водовідведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630. Крім того, було встановлено, що при визначенні об'єму стічних вод для сімнадцяти споживачів Шацьке ВУЖКГ застосувало коригуючі коефіцієнти, що суперечить вимогам п. 17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила № 630) та вимогам п.п.3.1, 3.6. 3.14, 5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання населених пунктах України, затверджених наказом затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за N 936/15627 (далі - Правила №190). У зв'язку з включенням у структуру регульованих тарифів не передбачених законодавством витрат та включення у вартість послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних робіт, що становить сутність виявленого порушення, Шацьке ВУЖКГ за період з 01 червня 2009 року по 01 травня 2010 року необгрунтовано отримало виручку на суму 27618,53 грн.
01 червня 2010 року на підставі даного акта перевірки Держінспекцією з контролю за цінами прийнято рішення № 34-А про застосування економічних санкцій шляхом вилучення 27618,53 грн. та стягнення штрафу в сумі 55237,06 грн. (а.с.30).
Відповідно до ст.1 Закону України 24 червня 2004 року N 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон N 1875-IV) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Як встановлено у судовому засіданні, Шацьке ВУЖКГ надає послуги по водозабезпеченню та водовідведенню стоків на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр. №497 Вол. (а.с.21). Крім того, підприємство має ліцензію на централізоване водопостачання та водовідведення з терміном дії з 02 квітня 2007 по 02 квітня 2012 року (а.с.57).
Одним із принципів державної політики у сфері житлово-комунальних послуг згідно зі ст.2 Закону N 1875-IV є регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.
Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону на підставі ст.7 Закону N 1875-IV належить до повноважень органів місцевого самоврядування, що узгоджується за змістом з нормами ст.28 Закону України від 21 травня 1997 року280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади. Стаття 31 Закону N 1875-IV визначає порядок встановлення цін/тарифів: виконавці/виробники послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Рішенням виконкому Шацької селищної ради від 27 травня 2008 року № 48 (а.с.19), яке набрало чинності опублікуванням в місцевій газеті 26 квітня 2008 року, затверджено тарифи на житлово-комунальні послуги, що надаються Шацьким ВУЖКГ.
Таким чином, тарифи на комунальні послуги, що надаються Шацьким ВУЖКГ, є регульованими, а недотримання виробником послуг розрахунків за житлово-комунальні послуги є порушенням державної дисципліни цін.
Вищевказані тарифи розраховані з врахуванням висновків Держаінспекції з контролю за цінами щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №30 та №31 від 08 квітня 2008 року (а.с.55) відповідно до вимог Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №959 (далі - Порядок № 959). Таким чином, посилання позивача на відсутність підстав застосування до відносин із споживачами, які обслуговує ВУЖКГ, Правил № 630 та № 190 є безпідставним. Саме регуляторним актом, яким є рішення Шацької селищної ради від 27 травня 2008 року № 48, закріплено тарифи на послуги Шацького ВУЖКГ на підставі тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно з п.п. 3.1, 3.6, 3.14 Правил N 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Оплата споживачами за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19 лютого 2002 N 37, зареєстрованою в Мін'юсті 26 квітня 2002 року за N 402/6690. У разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел. Правилами № 190 (п.5.29) визначено методи обліку стічних вод у разі відсутності засобів обліку стічних вод: за допомогою засобів обліку на водозаборах; за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; на підставі витрат води на технологічні потреби; на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення. При цьому виробник послуг обирає метод визначення кількості стічних вод самостійно. Разом з тим, серед встановлених методів відсутній метод застосування коригуючи коефіцієнтів на підставі СНіП 2.04.01-85.
Як вбачається з аналізу договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації (а.с.26), ВУЖКГ бере на себе зобов'язання забезпечувати абонента водою, а також приймати від нього стічні води в розмірі встановленого ліміту по лічильнику (тобто, за методом, визначеним пп.1 п.5.29).
Статтею 1 Закону N 1875-IV визначено, що засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики.
Водночас, пунктом 5 договору визначено, що облік кількості використаної води здійснюється з урахуванням коригуючого коефіцієнта за показниками водолічильника, який абонент зобов'язаний встановити своїми силами і за свої кошти згідно з технічними умовами ВУЖКГ і Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, обладнати і експлуатувати водомірний вузол, а згідно з п.6 договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильників, а в разі їх відсутності - за узгодженням з ВУЖКГ за діючими нормами водопоспоживання або іншими засобами, передбаченими Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України.
Таким чином, Правила користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року65, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 року за N 165/374, (далі - Правила № 65) у відносинах ВУЖКГ із споживачами підлягають застосуванню в частині порядку користування водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації поряд із Правилами № 630 та № 190. Відповідно до п.4.1 Правил № 65 користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року65, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 року за N 165/374, абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з Водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води.
Пункт 1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року N 37, що зареєстрований Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за N 403/6691, дає визначення стічних вод - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємства (з урахуванням субабонентів).
Відповідно до п. 4.10 Правил № 190 додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень.
В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається:
а) при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби;
б) при роздільній системі водовідведення - у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з підпунктом "а" цього пункту.
Якщо при роздільній системі водовідведення на території споживача встановлені та зафіксовані актом за участю представника підприємства виробником наявність провалів ґрунту біля люків колодязів, відсутність кришок люків, а також пряме підключення зливових вод до мереж водовідведення, кількість додаткового обсягу стічних вод визначається згідно з підпунктом "а" цього пункту.
Згідно з п.1.7 Правил № 65 приєднання об'єктів до комунальних водопроводів і каналізацій може бути здійснено лише після виконання технічних умов. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача Оласюка С.В., ВУЖКГ видало технічні умови абонентам (приклад - а.с.25), однак дані умови виконані не були. Незважаючи на дану обставину, Шацьким ВУЖКГ надавалися послуги з водопостачання і водовідведення та при цьому, у зв'язку із відсутністю засобів обліку, встановлено коригуючі коефіцієнти на підставі СНіП 2.04.01-85: Будівельні норми і правила «Внутрішній водопровід і каналізація будинків», що затверджені постановою Держбуду СРСР 04 жовтня 1985 року № 189. Коефіцієнти розраховані на підставі опитувальних листів по споживачах (а.с.28). Разом з тим, дані правила поширюються на проектування будівництва і реконструкції систем внутрішнього холодного і гарячого водопостачання, каналізації і водостоків, а не обліку стоків при наданні послуг споживачам.
Такі коефіцієнти застосовувалися Шацьким ВУЖКГ для споживачів послуг, крім населення та бюджетних установ, та всього укладено сімнадцять договорів із фізичними особами-підприємцями та юридичними особами (а.с.50-51). Вказані розрахункові коефіцієнти для визначення об'єму стічних вод (а.с.22) затверджені головою Шацької селищної ради, що виходить за межі його повноважень, встановлених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Посилання представника позивача на наявність заяв від споживачів про надання згоди на застосування коригуючих коефіцієнтів, судом відхиляється: відносини між споживачами послуг є цивільно-правовими, однак встановлення тарифів на вказані послуги, контроль за розрахунками регулюються державою.
Крім того, згідно з Інструкцією щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-каналізація (річна) "Звіт про роботу каналізації", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 30 квітня 2004 року №258, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 травня 2004 року за № 657/9256: «Кількість стічних вод, відведених від абонента, вважається рівною кількості води, яку він отримав із водопроводу. Якщо абонент має інші джерела водопостачання (власний водозабір, інший водопровід), то кількість стоків, скинутих ним у каналізацію, визначається за даними обліку води, яку отримує абонент (вимірювальних приладів, продуктивності насосів, витратах води на технологічні потреби та ін.), або за замірами фактичної кількості стоків (п.2.7.). При цьому як зазначено у п.2.1 Інструкції «каналізацією вважається сукупність споруд для відводу стічних вод з території населеного пункту або його частини, яка складається з мережі труб і колекторів (каналів) та власного випуску. Мережі для випуску стічних вод, які не мають труб для відводу стоків, не вважаються каналізацією».
Таким чином, мало місце порушення державної дисципліни цін, оскільки при розрахунку вартості наданих послуг Шацьким ВУЖКГ до тарифу, затвердженого у встановленому порядку, застосовувалися коригуючі коефіцієнти, застосування яких не ґрунтується на визначених методах розрахунку кількості стічних вод. Так норми водовідведення для абонентів Шацького ВУЖКГ затверджені рішенням Шацької селищної ради від 23 травня 2006 року№3 2/39.3 (а.с.56), водночас ні дані норми, ні жодна із визначених методик підприємством при визначенні додаткового обсягу стічних вод та розрахунку вартості послуг використані не були. Твердження представника позивача про збитковість ВУЖКГ при наданні вказаних послуг судом розцінюється критично, оскільки інформація щодо загального об'єму збору стоків згідно з паспортною продуктивністю насоса (а.с.40-42) відображає дані стосовно усіх споживачів, а не лише сімнадцяти абонентів, щодо яких встановлено порушення при розрахунках за надані послуги, та свідчить про неефективність методу господарювання у цілому.
Таким чином, Шацьким ВУЖКГ при нарахуванні плати за послуги з водовідведення при визначенні об'єму стічних вод для сімнадцяти споживачів було необґрунтовано застосовано коригуючі підвищуючі коефіцієнти, що призвело до нарахування плати за послуги у розмірах, що не підтверджено фактично.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 03 грудня 1990 року 507-XII “Про ціни і ціноутворення” (N 507-XII) вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Відповідно до ст.2 Закону N 507-XII цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
Згідно із п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних санкцій та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема, включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт). Як передбачено пунктами 1.6, 2.1, 3.1 зазначеної Інструкції, необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Необґрунтовано одержана сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання. Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Судом встановлено, що у період з 01 червня 2009 року по 01 травня 2010 року позивачем неправомірно включено у вартість послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт). Всього за період з 01 червня 2009 по 01 травня 2010 року. необгрунтовано одержана виручка в результаті порушення державної дисципліни цін становить 27618,53 грн. Як вбачається із розрахунку (а.с.52-53), дана сума необґрунтовано одержаної виручки розрахована як різниця між нарахованою сумою оплати послуг за обсягами споживання на підставі коригуючих коефіцієнтів та оплати послуг за обсягами споживання згідно з показами водолічильників. При цьому Держінспекцією з контролю за цінами взято до уваги, що за вказаний період заборгованість споживачів за надані ВУЖКГ послуги становить 13112,69 грн. (на цю суму зменшено загальний розмір необґрунтовано одержаної виручки).
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що Держінспекція з контролю за цінами в межах наданих повноважень та з дотриманням чинного законодавства України на підставі акту перевірки від 25 травня 2010 року № 000750 правомірно прийняла рішення від 01 червня 2010 року № 34-А про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін про вилучення у позивача 27618,53 грн. необґрунтовано одержаної виручки та стягнення в доход бюджету штрафу в розмірі 55237,06 грн.
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України) закріплено принцип змагальності. Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та норми законодавства, суд прийшов до висновку про наявність порушення державної дисципліни цін та підставність застосування відповідачем економічних санкцій до позивача.
Судом не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування рішення Держінспекції з контролю за цінами у Волинській області від 01 червня 2010 року № 34-А про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 71, 160 ч.3, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про ціни і ціноутворення", суд
В задоволенні адміністративного позову Шацького виробничого управління житлово-комунального господарства до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області про визнання протиправним і скасування рішення від 01 червня 2010 року № 34-А про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається позивачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 25 серпня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк