03 серпня 2010 рокуСправа № 2а-1707/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі Ковальчуку С.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бордюженко Е.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури міста Луцька Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до прокуратури міста Луцька Волинської області про визнання дій щодо нерозгляду скарги від 08 квітня 2010 року та ненадання відповіді на неї у встановлений термін неправомірними та зобов'язання відповідача розглянути скаргу та надати на неї відповідь, прийнявши процесуальне рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 07 квітня 2010 року за його підписом та підписом ОСОБА_3 рекомендованим листом до прокуратури м. Луцька надіслано скаргу від 08 квітня 2010 року, в якій висловлено прохання розглянути її з наведеними новими обставинами та скасувати постанову від 23 вересня 2005 року, прийнявши процесуальне рішення. Відповіді про рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, позивач не отримав, а тому просив суд визнати дії прокуратури м. Луцька протиправними та зобов'язати надати відповідь на скаргу з новими обставинами з прийняттям процесуального рішення.
У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії прокуратури міста Луцька щодо неналежного розгляду колективної скарги від 08 квітня 2010 року та ненадання на неї відповіді у визначений термін, визнати протиправними дії прокуратури щодо незаконної відмови у розгляді нових обставин, які наводяться у цій скарзі, за якими перевірка ніколи не проводилася та зобов'язати відповідача належно розглянути скаргу, що стосується нових обставин та надати відповідь про прийняте процесуальне рішення.
Суду пояснив, що звертався із зазначеною скаргою щодо скасування постанови помічника прокурора Бессарабової О.Р. від 23 вересня 2005 року та порушення кримінальної справи проти працівника КП «Квант», яким виготовлено проект без дозволу Луцької міської ради та спроектовано вул. Боровиковського; працівників ДНВПП «Луцькмістобуду», які причетні до виготовлення фіктивної проектно-технічної документації за заявою ОСОБА_4; начальника Луцького міського управління земельних ресурсів Довгополюка В.В., котрий вигадав позовну заяву до суду, у якій також вигадав реконструкцію вулиць Боровиковського та Застав'я для того, щоб вилучити земельні ділянки для прокладання проїзду, на який не було дозволу Луцької міської ради, та начальника містобудування та архітектури Луцького міськвиконкому ОСОБА_6, котрий погодив у протиправний спосіб проект благоустрою вул. Застав'я, замовлений ОСОБА_7, в якому спроектовано проїзд під назвою вул. Боровиковського без дозволу та погодження Луцької міської ради, по земельних ділянках, які належали ОСОБА_4 та сусіду ОСОБА_3
23 вересня 2005 року помічником прокурора відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно зазначених вище осіб.
Однак у зв'язку із тим, що йому під час розгляду адміністративної справи Луцьким міськрайонним судом за позовом до Департаменту містобудування управління архітектури Луцької міської ради на дії і бездіяльність стали відомі нові обставини, такі як наявність рішення виконкому Луцької міської ради від 30 січня 1997 року № 45 з додатком № 5 про найменування та перейменування вулиць, а також висновку № 104 державної екологічної експертизи робочого проекту благоустрою вул. Застав'я в м. Луцьку, то це зумовило звернутися до відповідача зі скаргою від 08 квітня 2010 року про скасування постанови від 23 вересня 2005 року про відмову у порушенні кримінальної справи та прийняття процесуального рішення з урахуванням цих нових обставин. Зокрема, зі змісту рішення Луцької міської ради від 30 січня 1997 року №45 позивач дізнався, що Луцькою міською радою дозволялося проектувати та будувати лише вул. Застав'я відповідно до план-схеми в додатку № 5, а проектувати проїзд під назвою Боровиковського дозвіл не видавався. Дана обставина, на його думку, є підставою для скасування постанови помічника прокуратури м. Луцька від 23 вересня 2005 року, так само як і висновок № 104 державної екологічної експертизи робочого проекту, яким Державне управління екології та природних ресурсів в Волинській області не погодило проект благоустрою вул. Застав'я в м. Луцьку.
Відповіді про рішення від прокуратури м. Луцька, як зазначив позивач, він не отримав. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що звертався в канцелярію прокуратури м. Луцька усно, з проханням надати інформацію про результати розгляду його звернення від 08 квітня 2010 року, проте йому повідомили, що його звернення у прокуратурі не зареєстровано та відповідь не надавалася. Позивач вказав, що своїми діями відповідач вчиняє бездіяльність на користь третіх осіб, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та зазначила, що доводи позивача щодо несвоєчасного розгляду його звернення та ненадання відповіді на скаргу не відповідають дійсності, оскільки дане звернення до прокуратури надійшло 15 квітня 2010 року та зареєстроване за вхідним №762-03. За наслідками розгляду прокурором м. Луцька було підготовлено письмову відповідь про результати розгляду звернення, а 23 квітня 2010 року надано письмову відповідь за вихідним №762-03 згідно з реєстром вихідної кореспонденції, яку цього ж дня направлено адресату звернення - ОСОБА_1, за адресою, ним же зазначеною. В підтвердження своїх заперечень щодо позову представник відповідача надала суду копію наглядового провадження №762-03. Також звертає увагу на те, що відповідно до наказу Генерального прокурора №9гн від 28.12.2005 року “Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України” строк розгляду звернення обчислюється з наступного дня після реєстрації звернення у прокуратурі. Закінченням строку розгляду та вирішення звернень вважається дата направлення письмової відповіді. При цьому представник відповідача вказала, що діюче законодавство не зобов'язує прокуратуру направляти відповідь на звернення громадян рекомендованими листами з відміткою про отримання.
Обставини, які позивач визначає як нові, не є такими, оскільки під час розгляду скарги ОСОБА_1 ОСОБА_4 від 11 листопада 2009 року прокуратурою міста Луцька уже проводилась перевірка з урахуванням рішення Луцької міської ради № 45 та висновку № 104 державної екологічної експертизи, на які посилається позивач у черговому зверненні від 08 квітня 20010 року.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Стаття 12 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-XII “Про прокуратуру” (далі - Закон №1789-XII) передбачає, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 02 жовтня 1996 року393/96-ВР “Про звернення громадян” (далі - Закон N 393/96-ВР). Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до ст. 4 Закону N 393/96-ВР до рішень, дій і бездіяльності, які можуть бути оскаржені на підставі цього Закону, належать такі рішення, дії і бездіяльність, які виникають у сфері управлінської діяльності.
Стаття 1 Закону N 393/96-ВР визначає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Водночас, відповідно до ст.ст. 15, 19 Закону N 393/96-ВР органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Слід зазначити, що на органи державної влади покладено обов'язок в наданні відповіді на звернення у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (ст. 20 Закону N 393/96-ВР).
Згідно з ч.1 ст.19 Закону №1789-XII предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора (ч. 2 ст. 19 Закону №1789-XII).
Судом встановлено, що 15 квітня 2010 року до прокуратури міста Луцька надійшла скарга позивача від 08 квітня 2010 року (а.с.11-13), у якій він просив розглянути її з наведеними новими обставинами, скасувати постанову помічника прокурора Басарабової О.Р. від 23 вересня 2005 року по відмову у порушенні кримінальної справи та порушити кримінальну справу проти працівника КП «Квант», працівників ДНВПП «Луцькмістобуду», начальника Луцького міського управління земельних ресурсів Довгополюка В.В., начальника управління містобудування і архітектури Луцького міськвиконкому ОСОБА_6 У скарзі позивач посилався на обставини, які він вважає новими: ці обставини, на його думку, дають підстави для скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи відносно вказаних вище осіб. Серед таких обставин ОСОБА_1 називає рішення Луцької міської ради від 30 січня 1997 року № 45 з додатком № 5 та висновок № 104 державної екологічної експертизи.
З оглянутих в судовому засіданні документів наглядового провадження прокуратури м. Луцька за №762-03 (том №2), копії яких стосуються скарги позивача та були приєднані до матеріалів справи, вбачається, що письмова скарга ОСОБА_1, ОСОБА_3 до прокуратури міста Луцька надійшла 15 квітня 2010 року. Згідно з резолюцією керівника її розгляд доручено ОСОБА_8 у той же день - 15 квітня 2010 року; ним скаргу скеровано для розгляду ОСОБА_9
Із дослідженої судом довідки за результатами розгляду звернення від 23 квітня 2010 року (а.с.23), яка знаходиться в наглядовому провадженні №762-03 прокуратури міста Луцька, вбачається, що помічником прокурора міста Луцька ОСОБА_9 розглянуто звернення позивача на постанову помічника прокурора Бессарабової О.Р. від 23 вересня 2005 року (а.с.14-16) про відмову у порушенні кримінальної справи відносно працівників КП «Квант», працівників працівників ДНВПП «Луцькмістобуду», начальника Луцького міського управління земельних ресурсів Довгополюка В.В., начальника управління містобудування і архітектури Луцького міськвиконкому ОСОБА_6 Було встановлено, що ОСОБА_1 06 грудня 2005 року вищезазначена постанова про відмову у порушенні кримінальної справи була оскаржена до Луцького міськрайонного суду Волинської області. Постановою суду від 23 січня 2006 року скаргу на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи залишено без задоволення (а.с.17-18). Апеляційним судом Волинської області ухвалою від 17 березня 2006 року за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 постанову Луцького міськрайонного суду залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.19-20). Також було встановлено, що викладені у скарзі обставини не є новими та за ними перевірка прокуратурою міста Луцька уже проводилася.
На підставі довідки від 23 квітня 2010 року прокуратурою м. Луцька позивачу було надіслано відповідь, що підтверджуються копією реєстру поштової кореспонденції (а.с.25). У своїй відповіді прокуратура міста Луцька зазначила, що викладені у скарзі обставини не є новими та за ними прокуратурою міста Луцька перевірка уже проводилась, роз'яснено порядок і строки оскарження постанови слідчого органу дізнання про відмову у порушенні кримінальної справи та порядок оскарження рішення за результатами розгляду скарги (а.с.24).
Пунктами 4-6 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №348 (далі - Інструкція з діловодства) передбачено, що в органах державної влади в тому числі і в органах прокуратури можливість ведення карток обліку заяв і скарг та наглядового провадження по них з проведенням у даних документах записів про надані усні або письмові відповіді.
У судовому засіданні встановлено, що прокуратурою міста Луцька за заявами позивача на протязі десяти років ведеться наглядове провадження через картки обліку заяв та скарг. Дані картки обліку були оглянуті у судовому засіданні (а.с.37-38). В картці обліку руху наглядового провадження №762-03 прокуратури міста Луцька та реєстру поштової кореспонденції є запис про відправлення 23 квітня 2010 року відповіді ОСОБА_1 на скаргу.
Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України від 28.12.2005 року №9гн (далі - Інструкція), встановлюється порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил України, міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах.
У ст. 5 Закону N 393/96-ВР передбачено, що звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
В Інструкції, а саме, в графі “Загальні положення” дається визначення понять: 1) скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, інших осіб порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, службових осіб; 2) колективне звернення - це звернення двох і більше осіб, а також звернення, прийняте на мітингу чи зборах і підписане організаторами або учасниками мітингу, зборів.
Пункти 3.1, 6.1, 6.2 Інструкції визначають, що відповідальність за своєчасний і якісний розгляд звернень покладається на керівників прокуратур, а звернення громадян вважається вирішеним та знімається з контролю, якщо поставлені в них питання перевірено, дано і направлено вичерпну відповідь.
Згідно з п. 5.1 Інструкції звернення громадян, службових та інших осіб вирішуються протягом 30 днів від дня надходження в прокуратуру, а ті що не потребують додаткового вивчення і перевірки, - не пізніше 15 днів, якщо інший строк не встановлено законодавством. В п. 5.7 Інструкції передбачено, що строк розгляду звернення обчислюється з наступного дня після реєстрації звернення в прокуратурі. Закінченням строку розгляду та вирішення звернень вважається дата направлення письмової відповіді. Разом з тим, в п.6.8 Інструкції зазначено, що при надходженні звернення за підписом кількох авторів відповідь про результати перевірки направляється одному з них (як правило, підпис якого значиться першим).
Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 не отримав відповіді на колективну скаргу і цим було порушено вимоги Закону України “Про звернення громадян” не заслуговує на увагу, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку прокуратури відповідь за результатами розгляду звернення направляти заявникам рекомендованими поштовими відправленнями з повідомленням про вручення.
На підставі досліджених судом доказів (пояснень сторін та письмових доказів) суд вважає доведеною ту обставину, що колективна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_3 була предметом розгляду у прокуратурі мста Луцька та відповідь на неї дано у встановлений законом термін за адресою, зазначеною у зверненні, першому адресату звернення.
Посилання позивача на те, що прокуратурою міста Луцька незаконно відмовлено у розгляді нових обставин, визначених ним у скарзі від 08 квітня 2010 року та які стали йому відомі у 2009 році, зокрема на додаток № 5 рішення Луцької міської ради № 45 від 30 січня 19997 року та висновок № 104 державної екологічної експертизи стосовно робочого проекту «Благоустрій вулиці Застав'я в м. Луцьку», спростовуються матеріалами наглядового провадження №762-03, том 2 (а.с.39-43), з яких вбачається, що дані рішення були предметом перевірки прокуратури міста Луцька під час розгляду звернення ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 від 11 листопада 2009 року.
При розгляді справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд дає оцінку того, чи діяв цей орган у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Суд, враховуючи вищевикладені обставини у справі вважає, що при розгляді скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3 прокуратура міста Луцька діяли в межах чинного законодавства, порушень Закону України “Про звернення громадян» не допустила, її дії є правомірними, а тому в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача з неналежного розгляду скарги слід відмовити.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо розгляду скарги з приводу нових обставин, які викладені у колективній скарзі від 08 квітня 2010 року, та надати відповідь про прийняте процесуальне рішення, то ця вимога позивача суперечить змісту Конституції України, Законам України “Про звернення громадян” та “Про прокуратуру”, адже порядок і методи перевірки визначаються органом, який її проводить, і суд, виходячи із змісту ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), не наділений правом визначати чи вказувати суб'єкту владних повноважень як вчиняти певні дії, які відповідно до Закону покладені на нього, оскільки це буде підміною повноважень, що є неприпустимим. Крім цього, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити дії, встановивши перед цим в його діях відсутність протиправності.
Отже, виходячи із вищенаведеного, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 160 ч. 3, 163 КАС України, на підставі Закону України “Про звернення громадян”, Закону України “Про прокуратуру”, Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28.12.2005 року №9гн, Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №348, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до прокуратури міста Луцька Волинської області про визнання дій щодо неналежного розгляду колективного звернення від 08 квітня 2010 року, ненадання відповіді у встановлений термін та незаконної відмови у розгляді нових обставин, що наводяться у скарзі, протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 06 серпня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В.Каленюк