вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
26.08.10Справа №2а-13940/09/12/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі судового засідання Дубініній А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим
про визнання незаконними та скасування рішень,
за участі:
позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, ОСОБА_2, на підставі угоди про надання правової допомоги від 28.11.09р.;
представника відповідача - Підронова Є.В., довіреність № 801/9/10-0 від 19.04.10р.
Суть спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій № 0001932330, № 0001922330, № 0001952330 від 16.04.2009 року.
Позов мотивовано порушенням встановленого законом порядку організації і проведення перевірки позивача.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.12.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його необґрунтованість.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд, -
02.04.2009 року працівниками відповідача, відповідно до плану проведення перевірок на квітень 2009р. (а.с. 37 - 39), на підставі направлень № 2520 та 2521 від 01.04.2009 року (13-14), проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 001325 (а.с. 8-10).
З направленнями на перевірку позивачка ознайомилась, про що свідчить власний підпис на направленнях. Перевірка була проведена у присутності позивача.
За результатами проведеної перевірки відповідачем прийняті Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.04.2009 року № 0001932330 за порушення ст.11,15,15(3) «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі: за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії - 1700,00грн., за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії - 1700,00грн., роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни - 1000,00грн., за реалізацію тютюнових виробів поштучно - 1700,00 грн.; № 0001952330 за порушення ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а саме за здійснення торговельної діяльності без наявності торговельного патенту у розмірі 5,34грн.; № 0001922330 за порушення п.п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , а саме за не застування реєстратора розрахункових операцій та невидачу розрахункового документу під час реалізації 2 пачок цигарок «Монте Карло» за ціною 4,00 грн., за пачку, 2 пляшок горілки «Хортиця Срібна » , за ціною 21,00 грн., за бутилку, 1 цигарки з фільтром «Бонд» за ціною 0,20грн., 6 одноразових стаканів за ціною 0,10грн., за штуку, у розмірі 2600,00 грн. (а.с.10 - 12).
Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1, 3 статті 4 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” (далі -Закон №509) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п. 2 ст. 11 Закону №509 органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень, спір що виник пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічних відносин і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Перевіряючи доводи позивача щодо порушення порядку організації і проведення перевірки судом встановлено наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.
Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлені Законом №509.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право проводити документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.
Суд зазначає, що визначення, підстави та порядок проведення позапланових перевірок передбачені Законом №509 та Законом №265.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 16 Закону №265 контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону №265 планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону №265 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Судом встановлено, що в ч. 7 статті 11-1 Закону № 509 зазначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України №265 і від 19.12.1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках - за рішенням суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що здійснена відповідачем перевірка позивача в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265 є позаплановою.
Відповідно до статті 11-2 Закону №509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Отже, судом встановлено, що обов'язковою умовою для проведення позапланової перевірки є наявність рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Суд зазначає, що відповідачем дійсно порушено вимоги Закону №509 у зв'язку з відсутністю наказу на проведення перевірки.
Проте, зазначені порушення могли бути підставою для не допуску посадових осіб, вказаних в направленнях на проведення перевірки до її проведення, як це передбачено ч. 2 ст. 11-2 Закону №509. Позивач таким правом не скористався, оскільки перевірка фактично була проведена, що підтверджується, матеріалами справи, поясненнями представника позивача, даними в судовому засіданні.
В основу спірних рішень покладено наступні обставини.
Під час перевірки встановлено, що позивач здійснював реалізацію сигарет з фільтром та горілки, при цьому під час здійснення розрахункової операції опломбований, зареєстрований і переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій на застосовувався, належний розрахунковий документ не виданий.
Судом встановлено, що відповідно до п. 6 ст. 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” встановлено ставки акцизного збору на сигарети з фільтром (код виробу за УКТ ЗЕД 2402 20 90 20 ) 90 гривень за 1000 штук .
Згідно із ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” встановлено ставки акцизного збору на спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт (код виробу за УКТ ЗЕД 2208 ) 39,40 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту".
Таким чином, реалізовані позивачем вироби є підакцизними товарами, що не заперечувалось представником позивача.
Водночас ст. 1 Закону №265 установлено норму щодо застосування РРО фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
Таким чином, при здійсненні торгівлі підакцизним товаром позивач зобов'язаний був здійснювати розрахунки із споживачами за готівку через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, із застосуванням книги обліку розрахункових операцій або розрахункової книжки.
Доводи позивача щодо порушення вимог закону відповідачем у зв'язку із проведенням перевірки за відсутності у нього інформації про те, що позивачем у 2008 році здійснювалася підприємницька діяльність зі сплатою податків передбачених п.5-9 ст. 9 Закону України № 265, наявності декларації про доходи отримані позивачем з 01.01.07р. до 31.12.07р., з відміткою про те, що позивач не працює, судом до уваги не приймаються, оскільки судом достеменно встановлено, що під час проведення перевірки позивач здійснював підприємницьку діяльність, здійснював реалізацію підакцизних товарів без наявності відповідної ліцензій, здійснював торговельну діяльності без наявності відповідного торговельного патенту.
Отже, суд не бере до уваги посилання позивача на порушення відповідачем порядку організації і проведення перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 02.04.2009 року, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 26.08.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 01.09.2010.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Котарева Г.М.