Справа 2-540-1/10
15 вересня 2010 року Печерський районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді Вовк С.В.
при секретарі Хоменко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору та позовом акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
У січні 2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до відповідача АКБ «Східно-Європейський банк» про визнання недійсним п. 3.3.1 кредитних договорів в частині обов'язку позичальника повертати грошові кошти в іншій валюті, ніж національна валюта України - гривня, за курсом на дату укладання договору, посилаючись на те, що між ним та відповідачем було укладено наступні кредитні договори: № 0001-134/2008 від 25.11.2008 р., № 0001-137/2008 від 26.11.2008 р., № 0001-138/2009 від 26.11.2008 р.
ОСОБА_1 мотивує позов тим, що відповідно до Закону України «Про захист прав споживача», умови пункту 3.3.1. укладених кредитних договорів є несправедливими по відношенню до нього як споживача. Позивач зазначає, що на сьогоднішній день курс долара США до гривні є відмінним від курсу, який існував на момент видачі кредиту та зазначений в п. 1.1. договорів.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2010 р. було об'єднано в одне провадження позовну заяву АКБ «Східно-Європейський банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів з позовною заяву ОСОБА_1 до АКБ «Східно-Європейський банк» про визнання недійсними пунктів договорів.
Позов АКБ «Східно-Європейський банк» мотивує тим, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитними договорами № 0001-78/2007 від 04.06.2007 р., № 0001-92/2007 від 07.06.2007 р., № 0001-127/2007 від 08.08.2007 р., № 0001-134/2008 від 25.11.2008 р., № 0001-137/2008 від 26.11.2008 р., № 0001-138/2009 від 26.11.2008 р.
АКБ «Східно-Європейський банк» неодноразово уточнював позовні вимоги, в останній редакції просив стягнути з ОСОБА_1 всього 1 000 331 доларів США боргу по кредитам (в гривневому еквівалентні по курсу НБУ 7 983 041,51 грн.), 123 784,05 доларів США заборгованості по відсоткам (в гривневому еквіваленті - 987 846,23 грн.), 807 263,06 грн. неустойки.
Ухвалою суду від 15.09.2010 р. позов АКБ «Східно-Європейський банк» в частині вимог про стягнення 1800 доларів США залишено без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача АКБ «Східно-Європейський банк» підтримала позовні вимоги , посилаючись на обставини, викладені в позовних заявах з урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог. Проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечувала, просила у його задоволенні відмовити.
Представник відповідача та одночасно позивача ОСОБА_1 свій позов підтримав, позов банку визнав частково, а саме в частині погашення заборгованості по курсу, який був на момент укладення кредитних договорів.
Представник третьої особи ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 підтримав, просив задовольнити, проти позову банку заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АКБ «Східно-Європейський банк» було укладено ряд кредитних договорів:
1. кредитний договір № 0001-78/2007 від 04.06.2007 р., предметом якого стало відкриття ОСОБА_1 відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 482 720,00 доларів США на придбання нерухомості терміном з 04.06.2007 р. по 03.12.2007 р. із сплатою 15 % річних. До цього договору було укладено декілька додаткових договорів: № 01 від 06.06.2007 р., № 02 від 20.06.2007 р., № 03 від 09.08.2007 р., № 04 від 03.12.2007 р., № 05 від 18.03.2008 р., № 06 від 16.05.2008 р., № 07 від 23.07.2008 р., № 08 від 31.07.2008 р., № 09 від 28.08.2008 р., № 10 від 22.09.2008 р., № 11 від 29.12.2008 р.
2. кредитний договір № 0001-92/2007 від 07.06.2007 р., предметом якого стало надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 145 467,00 доларів США на придбання нерухомості терміном з 07.06.2007 р. по 07.12.2007 р. із сплатою 15 % річних. До цього договору було укладено декілька додаткових договорів: № 01 від 08.06.2007 р., № 02 від 30.07.2007 р., № 03 від 25.10.2007 р., № 04 від 07.12.2007 р., № 05 від 20.03.2008 р., № 06 від 16.05.2008 р., № 07 від 23.07.2008 р., № 08 від 31.07.2008 р., № 09 від 28.08.2008 р., № 10 від 24.09.2008 р., № 11 від 29.12.2008 р.;
3. кредитний договір № 0001-127/2007 від 08.08.2007 р., предметом якого стало відкриття ОСОБА_1 відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 92 000,00 доларів США на придбання нерухомості терміном з 08.08.2007 р. по 07.08.2010 р. із сплатою 15 % річних. До цього договору було укладено декілька додаткових договорів: № 01 від 09.08.2007 р., № 02 від 28.12.2007 р., № 03 від 16.05.2008 р., № 04 від 23.07.2008 р., № 05 від 31.07.2008 р., № 06 від 28.08.2008 р., № 07 від 29.12.2008 р.
4. кредитний договір № 0001-134/2008 від 25.11.2008 р., предметом якого стало відкриття ОСОБА_1 мультилімітної відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 109 770,00 доларів США на споживчі цілі та придбання нерухомого майна терміном з 25.11.2008 р. по 24.11.2009 р. із сплатою 18 % річних. До цього договору було укладено додатковий договір № 01 від 29.12.2008 р., відповідно якого процентна ставка встановлена була в розмірі 16,5 % річних з 01.01.2009 р.;
5. кредитний договір № 0001-137/2008 від 26.11.2008 р., предметом якого стало відкриття ОСОБА_1 мультилімітної відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 97 115,00 доларів США на придбання нерухомого майна терміном з 26.11.2008 р. по 25.11.2009 р. із сплатою 18 % річних. До цього договору було укладено додатковий договір № 01 від 29.12.2008 р., відповідно якого процентна ставка встановлена була в розмірі 16,5 % річних з 01.01.2009 р.;
6. кредитний договір № 0001-138/2009 від 26.11.2008 р., предметом якого стало відкриття ОСОБА_1 мультилімітної відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 92 753,00 доларів США на придбання нерухомого майна терміном з 26.11.2008 р. по 25.11.2009 р. із сплатою 18 % річних. 9.12.2008 р. було укладено додатковий договір № 01 до кредитного договору № 0001-138/2009 від 26.11.2008 р. , відповідно якого процентна ставка встановлена була в розмірі 16,5 % річних з 01.01.2009 р.
За правилом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3.3.1. кредитних договорів передбачено, що у випадку, якщо курс НБУ долар США/гривня на час повернення кредиту менший за курс НБУ долар США/гривня на дату надання кредиту, зафіксованого у п. 1.1. цього договору, позичальник зобов'язаний забезпечити повернення кредиту у сумі, еквівалентній сумі фактичної заборгованості у доларах США по курсу на дату підписання цього договору, зафіксованого у п. 1.1. цього договору. При цьому повернення кредиту здійснюється у національній валюті (гривні).
Позивач ОСОБА_1 просить визнати недійсним вказаний пункт кредитних договорів № 0001-134/2008 від 25.11.2008 р., № 0001-137/2008 від 26.11.2008 р., № 0001-138/2009 від 26.11.2008 р.
За правилом, передбаченим ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Укладені кредитні договори є двосторонніми правочинами і вони укладені на загальних умовах, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що відповідає ч. ч. 1-6 ст. 203 ЦК України.
Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Як на правову підставу задоволення свого позову, позивач посилається на ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» - а саме продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що кредитні договори були підписані обома сторонами, тобто за правилом ч. 1 ст. 638 ЦК України є укладеним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
З боку ОСОБА_1 не було заперечень щодо факту підписання ним кредитних договорів.
На момент укладення кредитних договорів ОСОБА_1 не мав зауважень щодо умов кредитування, йому вони були відомі, оскільки усі умови кредитного договору викладені в його змісті та його підпис свідчить про згоду на укладення кредитного договору на таких умовах.
Згідно ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно зі ст. 36 «Про Національний банк України», Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.
Відповідно до ст. 8 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів установлюється щоденно.
Інформація щодо коливання валюти та щоденного встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют є загальновідомою і позивач ОСОБА_1, укладаючи договір з відповідачем щодо отримання кредитних коштів в іноземній валюті, передбачав і брав на себе зобов'язання повернути кредитні кошти на тих умовах, що викладені у кредитних договорах.
При цьому відповідач АКБ «Східно-Європейський банк», укладаючи договір, розраховував на повернення кредитних коштів так само у визначеній договором валюті.
З огляду на умови кредитного договору та чинний ЦК України, у суду відсутні підстави, щоб визнати даний пункт кредитних договорів недійсним з правових підстав, зазначених позивачем. Порушень вимог договору та чинного законодавства з боку відповідача АКБ «Східно-Європейський банк» не вбачається.
Щодо вимог позову АКБ «Східно-Європейський банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, то вони підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.
Відповідно до п. 3.3.1. умов кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати відсотки щомісячно.
Оскільки ОСОБА_1 не виконував умови кредитного договору щодо сплати відсотків, банк направив відповідачу відповідно до умов п. 5.1.1. повідомлення про дострокове повернення суми кредиту, відсотків за його користування, штрафних санкцій.
Дана вимога банку ОСОБА_1 не була виконана.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. умов кредитних договорів, при несвоєчасному повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2 % річних від несплаченої суми процентів та від несплаченої суми кредиту за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. При несвоєчасному поверненні кредиту та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф в розмірі 1 % від суми непогашеного боргу.
Встановлено в судовому засіданні, що за ОСОБА_1 станом на 15.03.2010 р. рахується заборгованість перед АКБ «Східно-Європейський банк» всього 1 000 331 доларів США боргу по кредитам, 123 784,05 доларів США заборгованості по відсоткам, 807 263,06 грн. неустойки.
Протягом усього розгляду справи ОСОБА_1 здійснював часткове погашення заборгованості, тому сума заборгованості зменшувалась.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, а вимоги АКБ «Східно-Європейський банк» ґрунтуються на правочинах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, а саме стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами.
Станом на 15.09.2010 р. НБУ встановив офіційний курс гривні до долара США: 100 доларів США = 791,8200 грн.
Тому сума заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1, становить всього 1 000 331 доларів США боргу по кредитам (в гривневому еквівалентні по курсу НБУ 7920823,54 грн.), 121984,05 доларів США заборгованості по відсоткам (в гривневому еквіваленті - 965894,10 грн.), 807 263,06 грн. неустойки.
На підставі ст. 88 ЦПК України, підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача, а саме: 10200,00 грн. судовий збір, 1500,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» про визнання недійсним пункту кредитного договору - залишити без задоволення.
Позовну заяву акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» заборгованість по кредитним договорам на загальну суму у розмірі 1000331,33 доларів США що станом на 15.09.2010 року за офіційним курсом НБУ складає 7920823,54 грн., заборгованості по відсоткам у сумі 121984,05 доларів США що станом на 15.09.2010 року за офіційним курсом НБУ складає 965894,10 грн. та неустойку у сумі 807263,06 грн.
За правилами визначеними ст. 88 ЦПК України стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного комерційного банку «Східно-Європейський банк» судовий збір в сумі 10200 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1500 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: