Справа № 22ц- 4943 Головуючий у 1 інст. - Філатова Л.Б.
Доповідач - Хромець Н.С.
14 вересня 2010 року апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого - судді Хромець Н.С.
Суддів - Острянського В.І., Страшного М.М.
При секретарі - Вареник О.М.
З участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2010 року розірвано шлюб, зареєстрований між сторонами по даній справі 01 жовтня 1993 року відділом ЗГС Чернігівського міськвиконкому.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові. На думку апелянта, суд, в порушення ст. 111 СК України, не врахував його пояснення про спільне проживання і ведення господарства і не надав за його клопотанням строку для примирення подружжя. Відповідач також посилається на порушення судом вимог ст. 60 та ст. 213 ЦПК України, оскільки висновок суду про фактичне припинення сторонами шлюбних стосунків не ґрунтується на доказах, оскільки сторони доказів на підтвердження цих обставин не надавали.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами втрачені почуття взаємо порозуміння і поваги, шлюбні стосунки фактично припинені і перебування у шлюбі носить формальний характер, наданий судом строк для примирення подружжя позитивних наслідків не дав.
Апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції правильними, виходячи з наступного.
Встановлено, що ухвалою суду від 18 травня 2010 року розгляд справи про розірвання шлюбу за клопотанням відповідача був відкладений до 18 серпня 2010 р. , тобто на три місяці, і сторонам надано строк для примирення. До встановленої дати сторони не примирились, про що пояснили у судовому засіданні. Із змісту ст. 111 СК України не вбачається обов'язку призначати строк для примирення подружжя. Це робиться лише тоді, коли збереження шлюбу можливе на думку обох сторін. У даному випадку, коли вже надався строк для примирення, а позивач категорично заявляє про неможливість відновлення подружніх стосунків, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про фактичне припинення шлюбу.
Посилання відповідача на те, що сторони продовжують спільне проживання і спільне ведення господарства не доведені належними доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Так, відповідач стверджує, що сторони мають спільний бюджет і за домовленістю він витрачає наявні у нього кошти на утримання будинку а позивачка - на інші потреби сім'ї. Такі твердження відповідача заперечуються іншою стороною і, крім того, спростовуються змістом письмового звернення позивачки до відповідача від 14 травня 2010 р., у якому вона заперечує проти виконання відповідачем робіт по ремонту будинку та зазначає, що матеріали для цього придбані відповідачем на свій розсуд і вона згоди на це давала. Зазначене письмове звернення відповідач надав для огляду у судовому засідання апеляційного суду. До того ж, сам відповідач пояснив, що йому особисто невідомий розмір пенсії, яку отримує позивач, чи вона працює та чи має інший дохід, крім пенсії, куди витрачає свої кошти. Крім того, сторони у судовому засідання пояснили, що на теперішній час у провадженні Новозаводського районного суду м. Чернігова, є справа про поділ спільного майна сторін.
Зважаючи на наведене вище, апеляційний суд визнає висновки суду першої інстанції такими, що відповідають встановленим по справі обставинам, а рішення суду законним і обґрунтованим.
Посилання апелянта на невиконання судом вимоги ст. 218 ЦПК України не відповідає дійсності, оскільки в самому тексті рішення суду зазначено строк і порядок його оскарження.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 18 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: